Рішення № 20532200, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/5520.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Рекруітмент" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріам"

2) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

Про визнання повністю недійсними свідоцтв України № 13160, № 13161, № 13162 на знаки для товарів і послуг

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Суддя Бойко Р.В.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 представник, дов. від 23.05.2011р.

Від відповідача 1не зявився

Від відповідача 2 ОСОБА_2 (дов. № 16-8/6282 від 01.09.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа рекруітмент" (далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріам” (далі по тексту відповідач-1) та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі по тексту відповідач-2) про визнання повністю недійсним свідоцтв України № 13160, № 13161, № 13162 на знаки для товарів і послуг та стягнення судових витрат.

Ухвалою про порушення провадження по справі №21/55 від 05.06.2009р. розгляд справи призначено на 25.06.2009р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи обєктів інтелектуальної власності. Представник відповідача-1 проти заявленого клопотання заперечує.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 10.09.2009р. по 24.09.2009р. В судовому засіданні 24.09.09р. представник відповідача-2 подав заяву про відвід судовому експерту, якому позивач пропонує доручити проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 24.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 08.10.2009р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1. Представник відповідача-2 проти заявленого клопотання не заперечує.

В судове засідання 08.10.2009р. представник відповідача-1 не зявився, однак надіслав телеграму про відвід складу суду.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2009р. клопотання відповідача-1 про відвід судді у справі, яке надійшло до Господарського суду міста Києва 12.10.2009р., залишено без задоволення та за клопотання судді у справі, в звязку зі складністю справи призначено колегіальний склад розгляду справи: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Палій В.В., Гумега О.В.

Ухвалою суду від 23.10.2009р. справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено її до розгляду на 05.11.2009р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2009р. суддю Палія В.В. у складі суду змінено на суддю Бойко Р.В., у звязку з хворобою судді Палія В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2009 р. призначено у справі експертизу обєктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до надання висновків призначеної експертизи.

01.06.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшли висновки судової експертизи № 11615 від 17.05.2010р., а отже обставини, що замовили зупинення провадження у справі відпали.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2010р. було поновлено провадження по справі та призначено до розгляду на 17.06.2010 р.

Представник позивача заявив клопотання про виклик в судове засідання експертів для дачі пояснення на висновок.

Суд вирішив задовольнити подане клопотання та відкласти розгляд справи для виклику в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судової експертизи ОСОБА_3 для дачі пояснення на висновок № 11615 від 17.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2010 р. розгляд справи було відкладено на 24.06.2010 р. та викликано в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судової експертизи ОСОБА_3

Розпорядженням керівництва суду від 24.06.2010р., враховуючи те, що суддя Гумега О.В. перебуває у відпустці доручено розгляд справи №21/55 здійснити колегіально у складі суду: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Бойко Р.В., Бондаренко Г.П.

У судовому засіданні 24.06.2010 р. позивачем заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи обєктів інтелектуальної власності.

Представники відповідачів заперечували проти проведення у справі повторної судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2010р. призначено по справі додаткову судову експертизу обєктів інтелектуальної власності, провадження у справі зупинено.

27.09.2010 р. з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 12/5640/10-12, згідно якого матеріали справи № 21/55 повернуті без виконання, у звязку з тим, що до інституту не надійшла оплата вартості проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2010р. справу поновлено та призначено на 21.10.2010р.

21.10.2010р. представники відповідачів у судове засідання не зявилися.

У судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи обєктів інтелектуальної власності.

Суд клопотання позивача про проведення додаткової судової експертизи задовольнив частково та вирішив призначити по справі додаткову судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, про що виніс відповідну ухвалу від 21.10.2010р. Даною ухвалою також зупинено провадження у справі №21/55 до отримання висновків судової експертизи.

13 квітня 2011 р. до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №21/55 з висновком судової експертизи обєктів інтелектуальної власності №9891/10-12 від 23.02.2011р., тому з огляду на те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, суд поновив провадження у справі та призначив справу до розгляду на 12.05.2011 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 01.06.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1.

У судовому засіданні 01.06.2011р. від представника позивача надійшло клопотання про призначення по справі повторної судової експертизи обєктів інтелектуальної власності.

Відповідач 1 в судове засідання не зявився та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач 2 підтримав клопотання позивача про призначення по справі повторної судової експертизи.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2011 р. було зупинено провадження по справі у звязку з призначенням по справі повторної судової експертизи, яку доручено ТОВ «Експертне бюро з питань інтелектуальної власності».

31.10.2011 р. до Господарського суду м. Києва надійшов висновок судової експертизи № 98/11-ОД від 24.10.2011 р. та матеріали справи.

01.11.2011 р. ухвалою Господарського суду м. Києва провадження у справі № 21/55 було поновлено та призначено розгляд справи на 18.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2011 р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2011 р. відповідно до ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1.

В судове засідання 20.12.2011 р. представник відповідача 1 не зявився, про причини неявки не повідомив. Про дату та час засідання відповідач 1 був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 20.12.2011 року судом за власною ініціативою здійснено заміну Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України на Державну службу інтелектуальної власності України у відповідності до норм статті 25 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 09.12.2010р. № 1085/2010 (із змінами та доповненнями), було створено, зокрема Державну службу інтелектуальної власності України, шляхом реорганізації Міністерства освіти і науки України.

Згідно з постановою КМУ “Про ліквідацію урядових органів” від 28.03.2011 року №346, Державний департамент інтелектуальної власності визначено як орган, що ліквідується, що також визначено і наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2011 року.

Указом Президента України від 08.04.2011 року № 436/2011 “Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності України” затверджено Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, відповідно до якого державна служба інтелектуальної власності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, на яку покладено всі функції та повноваження Державного департаменту інтелектуальної власності України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державна служба інтелектуальної власності замінює Державний департамент інтелектуальної власності у відносинах щодо яких виник спір, а отже підлягає останній підлягає заміні на Державну службу інтелектуальної власності України у даній справі у відповідності до норм ст. 25 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.07.1999р. Державний департамент інтелектуальної власності України на підставі заявок від 26.05.1998 р. зареєстрував на імя Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІАМ»наступні знаки для товарів і послуг:

«ШАЯНСКАЯ»за свідоцтвом № 13160 для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг «безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води; мінеральні води (напої)»;

«ШАЯНСЬКА»за свідоцтвом № 13161 для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг «безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води; мінеральні води (напої)»;

«ШАЯНСЬКА ШАЯНСКАЯ» (комбінований) за свідоцтвом № 13162 для товару 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг «мінеральні води (напої)».

08.08.2002р. рішенням Господарського суду м. Києва у господарській справі №20/381 свідоцтво № 13161 на знак для товарів і послуг «ШАЯНСЬКА»було визнано недійсним в частині надання правової охорони для товару 32 класу МКТП «мінеральні води (напої)».

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати повністю недійсним кожне із свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №13160, №13161 та №13162, оскільки вважає, що кожен з цих знаків не відповідає умовам надання правової охорони. Також просив суд зобовязати відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними свідоцтв №13160, №13161 та №13162, а також здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Представник позивача в позовній заяві, в наданих письмових та усних поясненнях зазначив, що позначення «ШАЯНСЬКА»та «ШАЯНСКАЯ», з яких складаються оспорювані знаки, на момент подання заявок втратили розрізняльну здатність для товару „мінеральні води (напої)”, оскільки до 26.05.1998р. використовувались декількома господарюючими субєктами для товару «мінеральні води (напої)». Вважає, що для інших товарів (безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води) зареєстровані знаки є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив. Відповідно до поданих письмових заперечень вважає, що відповідач 1 першим з усіх субєктів господарювання, які займались розливом мінеральної води із свердловини № 242, зайнявся правовим захистом своєї продукції шляхом реєстрації позначень «ШАЯНСЬКА»та «ШАЯНСКАЯ», які на момент подання заявок на їх реєстрацію не були зареєстровані в Україні ні на чиє імя, не мали властивостей загальновживаних знаків, не втратили розпізнавальної спроможності, що підтверджено висновками експертизи, проведеної в порядку Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Представник відповідача 2 у відзиві на позов не заперечував проти позовної вимоги в частини визнання свідоцтва № 13160 недійсним щодо товару «мінеральні води (напої)». Заперечив проти решти позовних вимог щодо визнання свідоцтв на знаки недійсними. Вважає, що оспорювані знаки не є оманливими щодо товарів «безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води», а комбінований знак за свідоцтвом № 13162 окрім позначень «Шаянська»та «Шаянская»також містить й інші елементи, які надають даному знаку розрізняльної здатності.

Позивачем в матеріали справи подано докази того, що до 26.05.1998р. позначення «Шаянська»та «Шаянская»використовувались для товару «мінеральна вода»кількома виробниками, а саме :

- використання позначення колгоспом «Прикордонник»(с. Вишково), що підтверджується «Короткою геологічною довідкою про Шаянське родовище вуглекислих мінеральних вод»(т. І, а.с. 13-15), довідкою про розлив мінеральної води з Шаянського родовища різними виробниками під назвою «Шаянська»за 1991-2000 pp. (т. І а.с. 22), етикеткою мінеральної води «Шаянская» (т. ІІІ, а.с. 44), на якій вказане найменування виробника «АПО «ТИСА»Колхоз «Прикордонник»п. Вышково, Хустского района»із зазначенням років «1990 1991 1992 1993»;

- використання позначення Хустським консервним заводом (м. Хуст, вул. Волошина, 44), що підтверджується довідкою про розлив мінеральної води з Шаянського родовища різними виробниками під назвою «Шаянська»за 1991-2000 p.p. (т. І а.с. 22), довідкою від 31.01.2002 р. № 2 (т. І, а.с. 98, 111), етикеткою мінеральної води «Шаянская»(т. ІІІ, а.с. 45), на якій вказане найменування виробника «Хустський консервний завод АПО «ТИСА»та позначено рік «1993»;

- використання позначення Хустським плодоовочевим консервним заводом (м. Хуст, вул. І.Франка, 201), що підтверджується довідкою про розлив мінеральної води з Шаянського родовища різними виробниками під назвою «Шаянська»за 1991-2000 p.p. (т. І а.с. 22), довідкою від 06.02.2002 р. № 01-СП-7/11 (т. І, а.с. 103, 112), етикеткою мінеральної води «Шаянская»(т. ІІІ, а.с. 46) на якій вказане найменування виробника «Спільне підприємство Хустський плодоовочевий консервний завод»та зазначено роки «1997 1998 1999».

З поданих позивачем доказів також вбачається, що мінеральна вода, щодо якої декількома виробниками використовувались позначення «Шаянська»та «Шаянская», видобувалась з однієї свердловини № 242, розташованої в межах північно-східної околиці с. Шаян Хустського району Закарпатської області - Шаянському родовищі вуглекислих кременистих маломінералізованих вод, що підтверджується:

- виданням «Кращі мінеральні води Закарпаття: Святі криниці. Путівник Ужгород, 2002», згідно з яким: «з 1952 року мінеральна вода «Шаянська»використовувалась для лікування у санаторії «Шаян», а розлив цієї води зі свердловини №242 розпочався ще в 1964 році»(т. ІІІ, а.с. 35-43);

- листом Територіального відділу по Закарпатській області Державного науково-виробничого підприємства «Державний-інформаційний геологічний фонд України»від 29.03.2002 № 06/02, згідно з яким: «Шаянське родовище вуглекислих кременистих маломінералізованих вод розміщене в межах північно-східної околиці с. Шаян Хустського району Закарпатської області на відстані 25 км від м. Хуст. Мінеральну базу родовища складають експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ СРСР (протокол № 4471 від 16.12.1964) по свердловинах № 242-р (глибина 249 м.). Вода свердловини № 242-р внесена до ДСТУ 878-93 як лікувально-столова під назвою «Шаянська»(т. І, а.с. 11-12);

- короткою геологічною довідкою про Шаянське родовище вуглекислих мінеральних вод, у якій наведено короткі гідрогеологічні відомості щодо свердловини № 242, географічні координати експлуатаційної свердловини № 242, формули хімічного складу води із свердловини №242 (т. І, а.с. 13-15);

- Державним стандартом України «Води мінеральні питні» (ДСТУ 878-93), в якому наведено відомості про гідро-карбонатну натрійову, кременисту воду «Шаянська» (Закарпатська обл.) (т. І, а.с. 19).

Таким чином, декілька виробників до дати подачі заявок на реєстрацію знаків за свідоцтвами №№ 13160, 13161, 13162 використовували позначення «Шаянська»для мінеральної води з визначеними якостями та характеристиками.

У висновку судової експертизи обєктів інтелектуальної власності № 11615 від 17.05.2010р. зазначено, що вирішити питання щодо того, чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвами № 13160, 13161, 13162 тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з назвою місця походження мінеральної води родовища, щодо товарів 32 класу МКТП, для яких ці знак зареєстровані, не видається можливим; знаки для товарів і послуг за свідоцтвами № 13160, 13161, 13162 не є такими, що вказують на вид, властивості, а також на місце виготовлення чи збуту товарів 32 класу МКТП, для яких ці знаки зареєстровані; знаки для товарів і послуг за свідоцтвами № 13160, 13161, 13162 не є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товарів 32 класу МКТП, для яких ці знаки зареєстровані; вирішити питання щодо того, чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвами № 13160, 13161, 13162 такими, що втратили розрізняльну здатність до 26.05.1998 р., не видається можливим, оскільки до 26.05.1998 р. знаків для товарів і послуг «ШАЯНСКАЯ», «ШАЯНСЬКА»та знака у вигляді етикетки, що містить такі позначення, не існувало.

В письмових розясненнях від 24.06.2010 р. до висновку судової експертизи № 11616 судовий експерт підтвердив свої висновки.

Оскільки питання розрізняльної здатності позначень, що входять до складу оспорюваних знаків, має суттєве значення для правильного вирішення справи, господарським судом призначено додаткову експертизу обєктів інтелектуальної власності, у висновку № 9891/10-12 якої зазначено, що вирішити питання щодо того, чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвами № 13160, 13161, 13162 такими, що втратили розрізняльну здатність до 26.05.1998 р., не видається можливим; словесне позначення «Шаянська», що входить до складу знаків за свідоцтвами України №№ 13161, 13162, та словесне позначення «Шаянская», що входить до складу знаків за свідоцтвами України №№ 13160, 13162, на дату подачі заявок №№98052009, 98052008, 98052010, тобто на 26.05.1998 р., не мали розрізняльної здатності стосовно товарів 32 класу МКТП «безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води; мінеральні води (напої)».

Неможливість надати відповідь на перше питання експерт обґрунтував тим, що до 26.05.1998р. знаків для товарів і послуг «ШАЯНСКАЯ», «ШАЯНСЬКА»та знака у вигляді етикетки, що містить такі позначення, не існувало.

З огляду на те, що попередніми висновками судової експертизи експертом при дослідженні розрізняльної здатності знака «Шаянська»за свідоцтвом України №13162 неправильно визначено обєкт дослідження: замість комбінованого знака (етикетки) за свідоцтвом України №13162 ним досліджувалися лише виокремлені з позначення словесні елементи «ШАЯНСЬКА ШАЯНСКАЯ», коли знак за свідоцтвом України №13162 є комбінованим і представляє собою етикетку позначення у кольоровій гамі, що складається із словесних елементів «ШАЯНСЬКА

ШАЯНСКАЯ»та графічних (зображувальних) елементів (гір, ялинок), виконаних у поєднанні різних кольорів синього, червоного, жовтого, зеленого, чорного та білого, судом було призначено по справі повторну експертизу обєктів інтелектуальної власності.

Так, відповідно до п. 4.3.1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться: позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання; реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів; тривимірні обєкти, форма яких обумовлена виключно функціональним призначенням, якщо такий обєкт заявляється як знак; загальновживані скорочення; позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів».

З огляду на наведене положення Правил експерт поставив за необхідне в ході проведення судової експертизи встановити наступні фактори:

- тривале застосування в Україні позначення кількома виробниками як знаку на товарі, а також у документації, повязаній із введенням такого товару в господарський оборот до дати подання заявки на знак;

- наявність спільної якості або інших характеристик товарів, щодо яких застосовувалось позначення;

- домінуюче положення елементу, який не має розрізняльної здатності при дослідженні комбінованого позначення.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, експерт встановив, що до дати подання заявок на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№13160, 13161, 13162 позначення «Шаянська»та «Шаянская»використовувалось у якості знаків для товарів і послуг такими виробниками: колгоспом «Прикордонник», Хустським консервним заводом, Хустським плодоовочевим консервним заводом, з огляду на що зробив висновок про наявність документів, які підтверджують існування фактору, який впливає на визнання знаків такими, що не мають розрізняльної здатності, а саме: тривале застосування в Україні позначення «Шаянська»та «Шаянская» кількома виробниками як знаку на товарі, а також у документації, повязаній із введенням такого товару в господарський оборот до дати подання заявок на знаки (26.05.1998р.).

Проаналізувавши матеріали справи, а саме документи: «Кращі мінеральні води Закарпаття: Святі криниці. Путівник Ужгород, 2002»; лист Територіального відділу по Закарпатській області Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України»від 29.03.2002р. №06/02; «Коротка геологічна довідка про Шаянське родовище вуглекислих мінеральних вод»; Копія-витяг Державного стандарту України; довідки від 31.01.2002р. №2; довідка від 06.02.2022р. №01-СП-7/11, судовий експерт зазначив, що різні виробники застосовували позначення «Шаянська»та «Шаянская»для товару мінеральна вода, яка видобувалась з однієї свердловини №242, розташованої в межах північно-східної околиці с. Шаян, Хустського району, Закарпатської області Шаянському родовищі вуглекислих кременистих мало мінералізованих вод, а отже, товар мінеральна вода мала спільні якості та характеристики.

Експертом досліджено питання повязаності інших товарів, для яких зареєстровано знаки за свідоцтвами України №№13160, 13161 із товаром 32 класу МКТП: «мінеральна вода». З цього приводу експерт вказав, що товари «мінеральні води (напої)»та «безалкогольні напої»є однорідними, оскільки належать до однієї товарної категорії. Крім того, товарна підкатегорія «напої безалкогольні» охоплює товарний тип «води мінеральні». Товари «мінеральні води (напої)», «води столові»та «води газовані»є однорідними, так як належать до однієї товарної підкатегорії (15.98.11 води мінеральні та столові), яка включає товарний різновид «води газовані». Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови, зельтерська вода природна або штучно виготовлена мінеральна соляно-вуглекисла вода. Отже, товар «вода зельтерська»є видом мінеральної води.

Таким чином, експерти констатував, що стосовно товарів 32 класу МКТП «безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води», для яких зареєстровано знаки, очевидним є те, що товар «мінеральна вода»є безалкогольним, газованим (або негазованим) столовим напоєм, отже щодо зазначених товарів позначення «Шаянська»та «Шаянская»не має розрізняльної здатності.

За таких умов, експерт дійшов висновку про наявність фактору, який впливає на визнання знаків такими, що не мають розрізняльної здатності, а саме: наявність спільної якості та інших характеристик товарів, щодо яких застосовувалось позначення.

Також у висновку повторної експертизи експерт зазначив, що якщо окремий елемент позначення, який не має розрізняльної здатності, займає у ньому домінуюче положення, позначення в цілому вважається таким, що не має розрізняльної здатності. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №13162 являє собою комбіноване позначення, яке складається із словесних та зображувальних елементів. Зображувальними елементами знаку є пелюстки та ялинки, виконані зеленим кольором на фоні зображення гір, виконаних синім кольором. Знак містить дискламовані елементи зображення прапорів, загальновживаних умовних графічних позначень, всі словесні та цифрові позначення, що входять до складу етикетки, крім слів «Шаянська», «Шаянская»та «Маріам». В матеріалах справи містяться етикетки для мінеральних вод інших виробників, на яких зображено пейзажі: зелені ялинки на фоні гір, а отже, як вказав експерти, такі зображувальні елементи не можуть займати у позначенні домінуючого положення, оскільки використовуються різними виробниками на етикетках для мінеральних вод та не виконують розрізняльної функції, яку мають виконувати знаки для товарів і послуг. З огляду на це, експерт дійшов висновку про те, що домінуючим елементом знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №13162 є словесні елементи «Шаянська» та «Шаянская», оскільки основним елементом комбінованого позначення є словесний елемент, бо він легше запамятовується і саме на ньому акцентується увага споживача при сприйнятті позначення та вказав на наявність фактору, який впливає на визнання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №13162 таким, що не має розрізняльної здатності, а саме словесні елементи «Шаянська»та «Шаянская»займають у знаку домінуюче положення.

З урахуванням проміжних висновків, яких експерт дійшов в ході дослідження, експертом було зроблено загальний висновок, згідно з яким знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№13160, 13161, 13162 не мали розрізняльної здатності на дату подачі заявок на видачу свідоцтв, тобто на 26.05.1998р., стосовно товарів 32 класу МКТП «Безалкогольні напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води; мінеральні води (напої)».

Згідно п. 1 ст. 19 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(далі за текстом Закон) свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону (в редакції станом на 26.05.1998р.) правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Згідно п.2 ст.6 Закону (в редакції станом на 26.05.1998 р.) не можуть одержати правову охорону позначення, які не мають розрізняльної здатності.

Отже, свідоцтва на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№13160, 13161, 13162 підлягають визнанню недійсними повністю.

Позовні вимоги до Державного департаменту інтелектуальної власності щодо внесення змін до реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг підлягають задоволенню, оскільки випливають із задоволення вимог про визнання недійсними повністю свідоцтва України №№13160, 13161, 13162 на знаки для товарів і послуг.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Керуючись даною нормою суд покладає судові витрати на Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріам».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати повністю недійсним свідоцтво України № 13160 на знак для товарів і послуг.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання повністю недійсним Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 13160 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність”.

4. Визнати повністю недійсним свідоцтво України № 13161 на знак для товарів і послуг.

5. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності МОН України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання повністю недійсним Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 13161 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність”.

6. Визнати повністю недійсним свідоцтво України № 13162 на знак для товарів і послуг.

7. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності МОН України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання повністю недійсним Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 13162 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність”.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріам»(90454, Закарпатська обл., Хустський р-н, смт. Вишково, вул. Шаянська, 51А, код ЄДОРПОУ 22087941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Рекруітмент»(90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Гвардійська, 122-124, код ЄДРПОУ 34005352) 85,00 (вісімдесят пять грн. 00 коп.) грн. суми державного мита, 312,50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 18052,56 (вісімнадцять тисяч пятдесят дві грн. 56 коп.) витрат за проведення судової експертизи.

9. Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, визначені чинним законодавством України.

10. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддяЕ.О. Шевченко

Суддя Р.В. Бойко

Суддя Г.П. Бондаренко