Рішення № 20532096, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/38819.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Молодіжний»

Третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Дружба» Простягнення 816658,24 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. дов. № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.11 р.

ОСОБА_2. дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_3. дов. № б/н від 10.05.11 р.

Іщенко Ф.М. голова ЖБК «Молодіжний»

від третьої особи:ОСОБА_4. дов. № б/н від 19.12.11 р.

Бистрова Г.М. голова правління.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний»про стягнення 705990,10 грн. основного боргу, 84609,67 грн. інфляційної складової боргу та 26059,07 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540477 від 01.07.10 р. та додатками до нього.

Ухвалою суду від 04.11.11 року. було порушено провадження у справі № 37/388 та призначено її розгляд на 21.11.11 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.11 р. позовні на виконання вимог ухвали суду від 14.11.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача надав суду клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке суд задовольнив, у звязку з чим з метою підготовки залу судового засідання для здійснення фіксації судового процесу технічними засобами у судовому засіданні 21.11.11 р. було оголошено перерву до 05.12.11 р. об 11 год. 20 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав суду довідку про надходження коштів від відповідача.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Також представником відповідача було надано суду клопотання про зупинення провадження у даній справі. Своє клопотання відповідач обґрунтував тим, що у вересні 2011 р. новим правлінням ЖБК «Молодіжний»було виявлено ряд зловживань попереднього голови кооперативу, у тому числі і щодо укладання угод без отримання відповідних дозволів від правління ЖБК «Молодіжний», а тому члени кооперативу звернулись до правоохоронних органів із заявою про перевищення повноважень та спричинення збитків кооперативу. За результатами розгляду правоохоронними органами заяви відповідача про скоєння злочину посадовими особами кооперативу порушено кримінальну справу. Враховуючи наведене, відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі до закінчення розгляду кримінальної справи.

Розглянувши зазначене клопотання, суд його відхилив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного орану іноземної держави.

У відповідності до ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи,

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів,

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

За таких обставин, з підстав, наведених відповідачем, провадження у справі зупиненню не підлягає, у звязку з чим суд визнає клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Суд за власною ініціативою визнає за необхідне залучити до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив «Дружба» з наступних підстав.

Частиною 1 статті 27 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

27.07.2010 р. між Житлово-будівельним кооперативом «Дружба»(боржник) та Житлово-будівельним кооперативом «Молодіжний»(новий боржник) була укладена угода про заміну боржника у зобовязанні № Т-195, в п. 1 якої зазначено, що боржник передає, а новий боржник приймає на себе зобовязання щодо погашення боргу перед АЕК «Київенерго»за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540477 від 01.07.10 р. сумою 792572,32 грн.

Таким чином, судове рішення у даній справі може вплинути на права та обовязки ЖБК «Дружба», у звязку з чим суд вважає за необхідне залучити його до участі у справі № 37/388 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене, судом було відкладено розгляд справи № 37/388 на 19.12.11 р.; залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив «Дружба»; зобовязано позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; зобовязати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надати суду письмові пояснення по суті спору, а також докази передачі боргу відповідачу.

19.12.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло письмове заперечення № 2 на позов, згідно з яким ЖБК «Молодіжний»просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.11 р. заперечив проти позову, пояснив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судовому засіданні 19.12.11 р. надав суду усні пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Молодіжний»(споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №540477 від 01.07.10 р., відповідно умов постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 540477 від 01.07.10 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 540477 від 01.07.10 р., постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ-5, за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1 не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 540477 від 01.07.10 р., споживач щомісячно:

-забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з липня 2010 р. до вересня 2011 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.07.10 р. до 01.10.11 р. становила 1054590,23 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №540477 від 01.07.10 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 348600,13 грн., у звязку з чим станом на 01.10.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 705990,10 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» про стягнення 705990,10 грн. основного боргу, 84609,67 грн. інфляційної складової боргу та 26059,07 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540477 від 01.07.10 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 540477 від 01.07.10 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 705990,10 грн. за договором № 540477 від 01.07.10 р. за період з липня 2010 р. до жовтня 2011 р. не спростував, обґрунтованих заперечень проти вказаної суми не навів.

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач посилався на те, що згідно з угодою № Т-195 від 27.07.10 р. йому не було передано борг від ЖБК «Дружба»у розмірі 792572,32 грн., оскільки дана угода підписана з порушенням статуту ЖБК «Молодіжний».

Проте дане твердження не знайшло свого підтвердження і спростовується наданими суду 19.12.11 р. запереченнями ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго»та підписаними і скріпленими печатками сторін актами звірки між ЖБК «Молодіжний»та ЖБК «Дружба»станом на 01.05.2010 р., станом на 01.06.2010 р. та станом на 01.07.2010 р.

Крім того, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ЖБК «Дружба», не підтвердив заперечення відповідача, а підтримав позовні вимоги ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбіт Київенерго».

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 705990,10 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний»суми основного боргу за договором № 540477 від 01.07.10 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 705990,10 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 84609,67 грн. інфляційної складової боргу та 26059,07 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 540477 від 01.07.10 р. за період з 01.09.10 р. до 01.10.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 98,7 % та 99,6 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого підлягають стягненню з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний»інфляційні нарахування за період з 01.09.10 р. до 01.10.11 р. у розмірі 71060,29 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 13549,38 грн. інфляційних нарахувань.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 540477 від 01.07.10 р. станом на 01.10.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 26059,07 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний»(03127, м. Київ, вул. Потєхіна, 6, код ЄДРПОУ 23376989) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 705 990 (сімсот пять тисяч девятсот девяносто) грн. 10 коп. основного боргу, 71 060 (сімдесят одна тисяча шістдесят) грн. 29 коп. інфляційної складової боргу, 26 059 (двадцять шість тисяч пятдесят девять) грн. 07 коп. трьох відсотків річних, 8 031 (вісім тисяч тридцять одну) грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 26.12.11 р.