Рішення № 20532059, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/18521.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” До Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 515,58 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не зявились

Від відповідача ОСОБА_1. представник (довіреність № 08-03-28/182-11 від 04.04.2011 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Українська страхова група”(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”(далі відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 515,58 грн.

Ухвалою суду від 08.07.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №12/185 та призначено розгляд справи на 19.08.2011 р.

09.08.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін в судове засідання 19.08.2011 р. не зявилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 розгляд справи було відкладено на 16.11.2011 відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 16.11.2011 не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 справу було передано в провадження судді Палію В.В.

Оскільки, 16.11.2011 розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання було відкладено на 21.12.2011 р

У звязку з виходом судді Прокопенко Л.В. з відпустки, розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В.

Представник позивача у судове засідання 21.11.2011 не з'явився.

20.12.2011 р. через відділ діловодства суду представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд клопотання задовольнив.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 21.12.2011 прийняте рішення.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

23.05.2009 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортний засіб потерпілого був застрахований у позивача згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0103-4985 від 10.10.2008 р. (надалі - Договір)

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у відповідача, що підтверджується Полісом № ВВ/8276105 зі строком дії від 06.07.2008 р. до 05.07.2009 р..

Позивач просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 10515,58 грн. з вирахуванням франшизи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"від 01.07.2004, № 1961-IV (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37.1 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.

Позивач 28.07.2009 р. здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 10515,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6366від 28.07.2009 р..

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування»відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 10515,58 грн.

Ст. 38 Закону передбачає право Страховика звернутись з регресним позовом після виплати страхового відшкодування до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України теж передбачає перехід до страхової організації права вимоги страхувальника до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст.22 Цивільного кодексу України вказує на те, що збитками є реальні збитки. Як вбачається з матеріалів справи, реальні збитки, згідно рахунку № СС00041040 від 26.05.2009 р. становлять 10515, 58 грн., тобто заявлену ціну позову.

Тому суд вважає заперечення відповідача проти заявленої ціни позову необґрунтованими. Звіт про оцінку автомобіля не відображає реальні збитки, а лише містить професійну думку оцінювача щодо ринкової вартості об'єкта.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі. Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в сумі 10515, 58 грн.. підлягають задоволенню.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 105,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул..Жилянська, 75, код 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код 30859524) 10515 (десять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 58 коп. шкоди в порядку регресу, 105(сто дві) грн. 16 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко