ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/36621.12.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Буд Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСИБ - ІНВЕСТ"
про стягнення 214614, 37 грн. Суддя Блажівська О.Є
Представники сторін:
Від позивача Кобзар О.В.
Від відповідача ОСОБА_1 представник за дов. від 07.12.2011р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Буд Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСИБ - ІНВЕСТ" про стягнення 214614, 37 грн.
28.10.2011 року справу № 24/366 відповідно розпорядження № 04-1/1232 від 28.10.11, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 07.12.2011 року.
У судове засідання 07.12.2011 року представник позивача з'явився.
07.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
07.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло підтвердження про відсутність спору.
У судове засідання 07.12.2011 року зявився представник позивача.
Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Суд зобовязав представника позивача повторно направити позовну заяву із доданими до неї документами на адресу відповідача та надати суду належне документарне підтвердження поштового відправлення.
В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 року розгляд справи відкладено на 21.12.2011 року.
14.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.
У судове засідання 21.12.2011 року зявились представники сторін.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Документи долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 21.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
18.04.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсиб - Інвест», як замовником (надалі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мега буд інвест», як підрядником (надалі - позивач), було укладено договір підряду № 18/Ф-Л (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобовязується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати роботи по опорядженню фасаду будинку № 18 садового товариства «Світанок»на земельній ділянці, в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, Київської області.
Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт за договором складає 205243,00 грн., крім того ПДВ 20 % 41048,60 грн., всього 246291,60 грн.
Пунктом 2.4. договору встановлено, що договірна ціна визначена на підставі розрахунку договірної ціни по етапах будівництва, який являється невідємною частиною договору (додаток № 1), є фіксованою.
Згідно п. 3.1. договору замовник протягом 5 банківських днів після підписання договору перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів у розмірі 30 %, що складає 73887,00 грн., в тому числі ПДВ 12314,50 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору замовник забезпечує своєчасну оплату виконаних будівельно-монтажних робіт в повному обсязі.
Пунктом 3.3. договору визначено, що підрядник подає акт виконаних робіт разом з відповідною виконавчою документацією не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник підписує її протягом 3-х робочих днів після подання їх підрядником, або в цей же строк дає обґрунтовані письмові зауваження.
Відповідно до п. 3.4. договору замовник щомісячно проводить розрахунки за виконанні роботи протягом 5 - ти банківських днів після підписання форми КБ-2в та форми КБ-3 з пропорційним вирахуванням авансу на обєм виконаних робіт.
Остаточні розрахунки з підрядником за виконанні роботи здійснюються протягом 10-ти банківських днів, після виконання всіх передбачених договором підрядних робіт та передачі їх замовнику в установленому порядку (п. 3.5. договору).
Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 р. та акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 р. позивачем виконано роботи на загальну суму 49590,00 грн.
Згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. та акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. позивачем виконано роботи на загальну суму 140450,40 грн.
Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. та акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. позивачем виконано роботи на загальну суму 55881,60 грн.
Всього позивачем виконано робіт за договором на загальну суму 245922,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем було перераховано аванс на придбання матеріалів у розмірі 73887,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку за 07.05.2008 р. та 17.06.2008 року, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, підписаний та скріплений печатками з обох сторін станом на 31.03.2011 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 137322,00 грн.
Проте, судом відмічається, що акт звірки взаємних розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт, які підтверджують суму заборгованості.
Відповідачем жодних доказів в підтвердження факту здійснення повного розрахунку з позивачем до матеріалів справи не надано.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено порядок розрахунку боргу відповідно до умов договору, так як сторони погодили поетапне здійснення розрахунків за виконанні роботи на підставі щомісячного погодження форми КБ-2в та форми КБ-3 з пропорційним вирахуванням авансу на об'єм виконаних робіт.
Судом не приймаються заперечення відповідача щодо нарахування суми основної заборгованості, виходячи з наступного:
Як про те зазначено в п. 3.5. договору остаточні розрахунки з підрядником за виконанні роботи здійснюються протягом 10-ти банківських днів, після виконання всіх передбачених договором підрядних робіт та передачі їх замовнику в установленому порядку.
Сторонами не заперечується факт повного виконання робіт за договором, а тому у замовника виник обовязок щодо повної оплати виконаних підрядником робіт, передбачених договором у строк до 13.11.2008 р. включно.
Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за серпень 2008 р.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. (ст. 252 Цивільного кодексу України)
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. (ст. 253 Цивільного кодексу України)
Згідно з ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
За таких обставин, судом встановлено, що у звязку з тим, що на акті приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року до на довідці про вартість виконаних робіт у серпні 2008 року відсутня дата підписання, то вони вважаються підписаними в останній день, відповідно до вимог п. 3.3. договору (підрядник подає акт виконаних робіт разом з відповідною виконавчою документацією не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник підписує її протягом 3-х робочих днів після подання їх підрядником, або в цей же строк дає обґрунтовані письмові зауваження), тобто 28.08.2008 р., а відповідно до п. 3.4. договору замовник щомісячно проводить розрахунки за виконанні роботи протягом 5 - ти банківських днів після підписання форми КБ-2в та форми КБ-3 з пропорційним вирахуванням авансу на обєм виконаних робіт, тобто до 04.09.2008 р. включно.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ст. 261 Цивільного кодексу України).
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Таким чином, оскільки між сторонами строк здійснення оплати відповідачем вартості робіт виник до 04.09.2008 р. включно, то з 05.09.2008 р. позивач мав права вимагати від відповідача сплати коштів.
Також судом відмічається, що в п. 3.5. договору сторонами погоджено, що остаточні розрахунки з підрядником за виконанні роботи здійснюються протягом 10-ти банківських днів, після виконання всіх передбачених договором підрядних робіт та передачі їх замовнику в установленому порядку, а так як сторонами не заперечується факт повного виконання робіт за вказаним договором тому відповідач повинен був оплатити виконанні позивачем роботи до 13.11.2008 р., за таких обставин строк позовної давності станом на момент подачі позову до суду не сплив.
Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Частиною третьою ст. 264 Цивільного кодексу України встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Позивачем до матеріалів справи надано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, підписаний та скріплений печатками з обох сторін станом на 31.03.2011 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 137322,00 грн.
Проте, судом відмічається, що акт звірки взаємних розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт, які підтверджують суму заборгованості.
За таких обставин, відбулось переривання строків позовної давності, а тому строк давності у межах, якого позивач міг звернутись до суду з вимого про захист свого цивільного права на час вирішення справи судом не сплив.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 137322,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, судом не приймається заява про застосування строку позовної давності.
Відповідач доказів повного виконання умов договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань на загальну суму 137322,00 грн. підтверджується матеріалами справи.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 44870,85 грн., 3 % річних у розмірі 11444,75 грн. та пеню у розмірі 21176,77 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Відповідно до п. 10.3. договору за несвоєчасне виконання замовником грошових зобовязань, останній сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми простроченого платежу, за кожний день затримки.
Відповідно відзиву на позовну заяву та усних пояснень у судовому засіданні від 21.12.2011 року відповідач просить застосувати строки позовної давності до пені.
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:про стягнення неустойки(штрафу, пені).
Враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності суд приходить до висновку відмовити в позовній вимозі про стягнення пені в розмірі 21176,77 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат у розмірі 44870,85 грн. та 3 % річних у розмірі 11444,75 грн., то відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, за розрахунком суду, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, за період вказаний позивачем, складає 44629,65 грн., а розмір 3 % річних складає 11602,77 грн., проте, так як розмір 3 % річних за підрахунком суду є більшим ніж той, що заявлений позивачем, а заяв про вихід суду за межі позовних вимог до суду не надходило, а тому суд задовольняє 3 % річних у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 11444,75 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: сума основного боргу у розмірі 137322,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 44629,65 грн. та 3 % річних у розмірі 11444,75 грн.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСИБ - ІНВЕСТ"(01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, буд. 43, ідентифікаційний код 34614111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Буд Інвест" (03058, м. Київ, Соломянський р-н, вул. Індустріальна, 46-А, корп. 3, к. 383, ідентифікаційний код 31806934) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 137322 (сто тридцять сім тисяч триста двадцять дві) грн. 00 коп. боргу, 44629 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять девять) грн. 65 коп. інфляційних витрат, 11444 (одинадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 75 коп. 3% річних, 1933 ( тисячу девятсот тридцять три) грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено 26.12.2011 року
Судове рішення № 20531857, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/366. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: