Рішення № 20531491, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/30420.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"

До Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс"

про стягнення страхового відшкодування 9 163,41 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачане з'явився

Від відповідачане зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20 грудня 2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 9163,41 грн. шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.06.2010 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було пошкоджено автомобіль Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Закритому акціонерному товаристві "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс", то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/304, розгляд справи призначено на 01.11.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, у звязку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 9/304 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 29.11.2011р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу № 9/304 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П., у звязку з її виходом з лікарняного.

28.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем додаткові матеріали по справі, а саме довідки з ЄДРПОУ на позивача та відповідача у справі, а також клопотання про розгляд справи без участі представника по іншій справі, а саме №27/250.

Разом з тим, представником позивача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Представником позивача, який з'явився в судове засіданні, жодних витребуваних судом документів, зокрема тих, що стосуються даного страхового випадку, не надав.

В судове засідання 29.11.2011 року відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року строк вирішення спору у справі № 9/304 продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 20.12.2011 року.

В судове засідання 20.12.2011 року представники сторін не зявились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.2011 року вбачається, що Закрите акціонерне товариство "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс".

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс".

Враховуючи те, що незявлення представників сторін, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2010 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"( страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 998-а/10зп, відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ м. Запоріжжя 26.06.2010 року о 9 год. 30 хв. в м. Запоріжжя по вул. Леппіка, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, останню визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 05.07.2010 року у справі № 3- 1639/2010 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Закритого акціонерного товариства "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/811270 від 17.10.2009 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди № 192/06 від 24.06.2010 року, проведеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_3, вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9163,41 грн.

Реальна вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля відповідно до рахунку-фактури № АС-3325 від 24.06.2010 року, № АБ-0055 від 24.06.2010 року та № АБ-0063 від 22.07.2010 року склала 9 424,23 грн.

25.06.2010 р. позивач, виходячи із Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди № 192/06 від 24.06.2010 року, рахунків-фактур № АС-3325 від 24.06.2010 року, № АБ-0055 від 24.06.2010 року, № АБ-0063 від 22.07.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 9 424,23 грн., про що склав страховий акт № 1967-а/10зп та доповнення до страхового акту № 1 від 23.07.2010 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 998-а/10зп, від 23.04.2010 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено ОСОБА_4 в розмірі 9 424,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5367 від 25.06.2010 року, № 5388 від 25.06.2010 року, № 6274 від 23.07.2010 року з призначенням платежу: страхове відшкодування по Договору № 998-а/10зп, страховому акту № 1967-а/10зп за ремонт Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 (належним чином засвідчені копії додані до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач з посиланням на ст. 27 Закону України “Про страхування та ст.. 993 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою про сплату страхового відшкодування в сумі 9 163,41 грн. (у межах виплаченого страхового відшкодування, але у розмірі оціненої фахівцем-автотоварознавцем шкоди), яка є частиною фактичних витрат позивача за Договором № 998-а/10зп, внаслідок ДТП, спричиненого з вини ОСОБА_1 (заява № 2021-10цв від 10.11.2010 року).

У відповідь на вищенаведену заяву відповідач надіслав позивачу лист вих. № 2999 від 09.12.2010 року лист про відсутність у пакеті документів, доданих до заяви копії платіжного доручення № 5388 від 25.06.2010 року на суму 2 389,55 грн., копії експертного висновку у повному обсязі з фотографіями пошкодженого транспортного засобу Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач, листом за вих. № 2846-10 від 30.12.2010 року направив відповідачу витребувані останнім документи.

Проте, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем страхувальнику у розмірі 9 163,41 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8110270, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України “Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі “Вісник Верховного Суду України” № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 05.07.2010 року у справі № 3- 1639/2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/811270 від 17.10.2009 року.

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/811270 від 17.10.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 998-а/10зп від 23.04.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач регресною вимогою за вих. № 2021-10цв від 10.11.2010 року, та листом за вих. № 2846-10 від 30.12.2010 року звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 9 163,41грн.

За твердженням позивача станом на 19.08.2011 року відповідачем не здійснено оплату.

Тобто, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії та листа з доданими до них документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 25, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Замінити відповідача по справі № 9/304 Закрите акціонерне товариство "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс" його правонаступником Приватним акціонерне товариство "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс"

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна Страхова Компанія "Інвестсервіс" (04665, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5-б, оф.208, код ЄДРПОУ 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 57-В, ЄДРПОУ 26183400, п/р 26502011332557 а АТ "ОТП Банк", МФО 300528) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 163 (дев'ять тисяч сто шістдесят три) грн. 41 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяБондаренко Г.П. Рішення підписано 26.12.2011 р.