Рішення № 20531052, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/26 - 16/45608.12.11 За заявою Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва"

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

за позовом Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маттадор"

про визнаня права власності

третя особа з самостійними вимогами на предмет

спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

до Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Маттадор"

про визнання договору недійсним та витребування майна

Суддя Мандриченко О.В.

Представники: Від позивача: ОСОБА_1 представник (дов. б/н від 26.11.2010р.) Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: ОСОБА_2 представник (дов. б/н від 21.06.2011р.)

ВСТАНОВИВ:

Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»про зобовязання відповідача передати поліграфічне обладання Shinohara 75 V H Pile позивачеві шляхом підписання акта прийому-передачі.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просив суд визнати за ним право власності на поліграфічне обладання Shinohara 75 V H Pile.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. у справі №30/26 позовні вимоги задоволені повністю, визнано право власності Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile, стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010р. рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. у справі №30/26 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При повторному розгляді справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»подано позовну заяву, як третьою особою з самостійними вимогами, до Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»про визнання недійсним договору лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маттадор»та Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»; витребування від Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»та передання Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»пятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V з опційним оснащенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволено повністю, визнано недійсним договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маттадор»та Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва»; витребувано від Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»пятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V з опційним оснащенням; стягнуто з Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»12775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»12775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

04.10.2011р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 за нововиявленими обставинами, згідно якої заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. по справі №30/26-16/456.

Як на нововиявлену обставину заявник посилається на наявність документів, а саме: Довідки Укрсоцбанку від 22.09.2011р. №39.6-08/715, платіжного доручення від 24.12.2009р. №98; платіжного доручення від 25.12.2009р. №99, виписки по рахунку з 21.12.2009р. по 21.03.2011р., які підтверджують факт оплати векселя, виданого позивачем відповідачеві, що в свою чергу свідчить про сплату позивачем лізингових платежів у повному обсязі. Як вказує заявник дана обставина не була відома йому під час розгляду справи, має істотне значення для справи та в повній мірі відповідає нововиявленій.

За твердженням заявника дана обставина стала йому відомою лише у вересні 2011р., а саме 22.09.2011 року, коли він отримав відповідні документи та довідку банку від 22.09.2011р. №39.6-08/715.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 р., призначено розгляд заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року у справі №30/26-16/456 за нововиявленими обставинами на 01.11.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»надало суду відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, згідно якого просить відмовити в її задоволенні та зазначає, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві, не є нововиявлені та не мають істотного значення для справи. Правову природу векселя, яким позивач розрахувався з відповідачем за придбання у нього майна, було ретельно досліджено судом під час розгляду справи та встановлено, що права на розрахунки векселем позивач не мав. У будь-якому випадку, на думку ТОВ «Компанія «Лізингвоий дім», задля цілей встановлення добросовісності або недобросовісноті набуття позивачем спірного майна, правове значення має не факт одержання оплати відповідачем, а здійснення такої оплати на його користь позивачем.

В судове засідання, призначене на 01.11.2011р. представник відповідача не зявився. Відзиву чи письмових пояснень щодо заяви позивача суду не надав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011р. розгляд заяви було відкладено, у звязку з неявкою представника відповідача.

22.11.2011р. представник відповідача повторно не зявився в судове засідання, з огляду на що розгляд заяви судом було відкладено, про що винесено відповідну ухвалу.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №30/26-16/456 за нововиявленими обставинами, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»про визнання права власності на поліграфічне обладання Shinohara 75 V H Pile (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»подано позовну заяву, як третьою особою з самостійними вимогами, до Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»про визнання недійсним договору лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маттадор»та Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»; витребування від Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»та передання Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»пятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V з опційним оснащенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволено повністю:

- визнано недійсним договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маттадор»та Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва»;

- витребувано від Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»пятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V з опційним оснащенням;

- стягнуто з Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»12775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»12775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. набрало законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення, між Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маттадор»був укладений Договір №34/1703 фінансового лізингу (оренди), відповідно до якого відповідач передав позивачеві, а позивач отримав у фінансовий лізинг майно, а саме: поліграфічне обладання Shinohara 75 V H. Даний Договір був укладений всупереч умовам іншого Договору №384/1207 фінансового лізингу від 24.12.2007р., укладеного між ТОВ «Компанія «Лізинговий дім», як лізингодавцем, та ТОВ «Маттадор», як лізингоодержувачем, про передачу лізингодавцем лізингоодержувачеві у фінансовий лізинг пятифарбової аркушевою офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, зокрема п. 7.5. цього Договору, який забороняє відповідачеві під час лізингу майна продавати, обтяжувами, передавати в заставу третім особам без письмової згоди ТОВ «Компанія «Лізинговий дім», чи іншим способом відчужувати майно чи будь-яку його частину, чи допустити виникнення права відчуження майна чи будь-якої її частини.

Предмет лізингу за Договором №384/1207 фінансового лізингу від 24.12.2007р. спірне майно, отримане Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»у власність за Договором поставки №38/1207-КП та накладаною №РН-0000003 від 11.03.2008р. на виконання заявки ТОВ «Маттадор».

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що ТОВ «Маттадор»укладено Договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р. з Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення вказаного правочину. Відповідач при укладенні Договору №34/1703 від 17.03.2008р., виступаючи лізингодавцем, повинен мати майно предмет лізингу на праві власності, а не у платному користуванні. Враховуючи те, що при укладенні Договору №34/1703 від 17.03.2008р. відповідач, який виступив в якості лізингодавця, не був власником та не мав повноважень від імені власника розпоряджатися майном, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання Договору №34/1703 від 17.03.2008р. недійсним.

Також в рішенні судом зроблено висновок про те, що оскільки Договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р. є недійсним, то вимоги позивача про визнання права власності на майно, набуте на підставі правочину, недійсність якого встановлена судом, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судом в рішенні звернуто увагу на те, що позивачем не надано відповідних доказів того, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Таким чином, відмовляючи в позові Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» про визнання права власності за ним на поліграфічне обладання Shinohara 75 V H, суд виходив з наступного:

- по- перше, Договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., що є підставою для набуття позивачем права власності на майно, є недійсний;

- по- друге, позивачем не надано суду доказів того, що майно набуте ним оплатно і що він не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужити.

04.10.2011р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину заявник посилається на наявність документів, а саме: Довідки Укрсоцбанку від 22.09.2011р. №39.6-08/715, платіжного доручення від 24.12.2009р. №98; платіжного доручення від 25.12.2009р. №99, виписки по рахунку з 21.12.2009р. по 21.03.2011р., які підтверджують факт оплати векселя, виданого позивачем відповідачеві, що в свою чергу свідчить про сплату позивачем лізингових платежів у повному обсязі. Як вказує заявник дана обставина не була відома йому під час розгляду справи та має істотне значення для справи та в повній мірі відповідає нововиявленій.

За твердженням заявника дана обставина стала йому відомою лише у вересні 2011р., а саме 22.09.2011 року, коли він отримав відповідні документи та довідку банку від 22.09.2011р. №39.6-08/715.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом ХІІІ ГПК України.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, нововиявлена обставина це - юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду: юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981р. № 1 (із наступними змінами) як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Пунктом 1 та п.1.2 Розяснень Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, № 04-5/563 від 21.05.2002 року (в редакції від 25.04.2008 року) передбачено, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення, яке було обовязковим для господарського суду щодо фактів або нових подій і покладені ним в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Зі змісту розділу ХІІІ ГПК України вбачається, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обовязкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 3.6. розяснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563.

Як вбачається з рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року у справі №30/26-16/456 р., в його основу покладено факт недійсності Договору фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., факт недоведення позивачем обставин щодо оплати вартості обєкту лізингу та того, що позивач не знав і не міг знати про те, що майно було придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи докази, які були в матеріалах справи при її розгляді в сукупності з доказами, які надані позивачем в підтвердження оплати поліграфічного обладання, про які позивач не знав, і про які йому стало відомо, підтверджують факт оплати позивачем вартості обєкту лізингу.

Так наявна в матеріалах справи виписка з рахунку позивача за період з 01.01.2008р. по 03.11.2009р. та платіжні доручення №629 від 09.11.2009р. на суму 40000,00 грн., №638 від 17.11.2009р. на суму 50000,00 грн., №686 від 09.12.2009р. на суму 30000,00 грн., №708 від на суму 370000,00 грн., №596 від 26.10.2009р. на суму 20000,00 грн., №581 від 14.10.2009р. на суму 30000,00 грн., №549 від 06.10.2009р. на суму 40000,00 грн., №536 від 29.09.2009р. на суму 28 660,00 грн., №512 від 15.09.2009р. на суму 30000,00 грн., №496 від 03.09.2009р. на суму 40000,00 грн., №470 від 17.08.2009р. на суму 25000,00 грн., №463 від 12.08.2009р. на суму 30000,00 грн., №418 від 28.07.2009р. на суму 20000,00 грн., №417 від 28.07.2009р. на суму 20000,00 грн., №384 від 07.07.2009р. на суму 20000,00 грн., №380 від 06.07.2009р. на суму 60000,00 грн., №346 від 18.06.2009р. на суму 35000,00 грн., №302 від 04.06.2009р. на суму 30000,00 грн., №288 від 01.06.2009р. на суму 20000,00 грн., №287 від 29.05.2009р. на суму 70000,00 грн., №256 від 07.05.2009р. на суму 35000,00 грн., №244 від 30.04.2009р. на суму 30000,00 грн., №185 від 08.04.2009р. на суму 30000,00 грн., №183 від 02.04.2009р. на суму 41500,00 грн., №172 від 31.03.209р. на суму 60000,00 грн., №144 від 12.03.2009р. на суму 35000,00 грн., №106 від 23.02.209р. на суму 15000,00 грн., №125 від 27.02.2009р. на суму 30000,00 грн., №105 від 19.02.2009р. на суму 55000,00 грн., №56 від 02.02.2009р. на суму 15000,00 грн., №53 від 30.01.209р. на суму 55000,00 грн., №803 від 30.12.208р. на суму 35000,00 грн., №791 від 25.12.2008р. на суму 169000,00 грн., №715 від 27.11.2008р. на суму 70000,00 грн., №714 від 27.11.2008р. на суму 130000,00 грн., №639 від 30.10.2008р. на суму 205000,00 грн., №559 від 29.09.2008р. на суму 170000,00 грн., №558 від 29.09.2008р. на суму 290700,00 грн., №549 від 18.09.2008р. на суму 900000,00 грн., №500 від 29.08.2008р. на суму 175000,00 грн., №452 від 05.08.2008р. на суму 50000,00 грн., №434 від 30.07.2008р. на суму 150000,00 грн., №436 від 30.07.2008р. на суму 27000,00 грн., №308 від 30.05.2008р. на суму 120000,00 грн., №351 від 26.06.2008р. на суму 100000,00 грн., №363 від 26.06.2008р. на суму 84000,00 грн., №258 від 19.05.2008р. на суму 100000,00 грн., №215 від 30.04.2008р. на суму 55000,00 грн. свідчать про те, що позивачем на виконання умов Договору фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р. було сплачено лізингових платежів на загальну суму 4240 860,00 грн.

Крім того, як вбачається, 27.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маттадор», Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергополіс»був укладений Договір поруки №27/09, за яким ТОВ «Енергополіс», як поручитель, зобовязалось безвідклично та безумовно сплатити ТОВ «Маттадор»за його першою вимогою необхідні платежі за Договором фінансового лізингу №34/1708 від 27.03.2008р. загальною сумою 3731284,97 грн.

Платіжним дорученням №22 від 11.03.2009р. поручителем ТОВ «Енергополіс»був здійснений відповідачеві лізинговий платіж на суму 100000,00 грн.

Також згідно Додаткової угоди №1 від 27.11.2009р. до Договору фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р. позивач та відповідач домовились, що у звязку з відсутністю можливості погасити заборгованість по розрахунках, вказаних в Додатку №3 до Договору фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., в забезпечення заборгованості лізингоодержувач (позивач по справі) видає лізингодавцю (відповідачеві по справі) свій простий вексель на предявника на суму 3637773,51 грн. (номер бланка векселя 3003359326).

22 грудня 2009р. відповідач продав ТОВ «Енергополіс»за Договором б/н вексель №3003359326 від 01.12.2009р., виписаний позивачем на відповідача номінальною вартістю 3637773,51 грн.

В матеріали справи позивачем надані платіжні доручення №99 від 25.12.2009р. на суму 650000,00 грн. та №98 від 24.12.2009р. на суму 650000,00 грн., які свідчать про сплату ТОВ «Енергополіс»грошових коштів на загальну суму 1300000,00 грн. ТОВ «Маттадор»та які, в свою чергу, на думку суду, одночасно є оплатою лізингових платежів позивача, так як проданий ТОВ «Енергополіс»вексель був виданий позивачем в забезпечення заборгованості по Договору фінансового лізингу.

Згідно Довідки, виданої Печерським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк», клієнту ТОВ «Енергополіс»повернення коштів по платіжним дорученням №98 від 24.12.2009р. на суму 650000,00 грн. та №99 від 25.12.2009р. на суму 650000,00 грн. не було.

У відповідності до ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, оскільки оплата згідно платіжних доручень №98 та №99 була здійснена не позивачем, а ТОВ «Енергополіс», то позивач не знав і не міг знати про них. При цьому суд приходить до висновку, що обставини щодо оплати лізингових платежів, які підтверджуються вказаними вище платіжними дорученнями, з урахуванням положень ст. 388 Цивільного кодексу України щодо можливості чи неможливості витребування власником майна у добросовісного набувача за відплатним договором цього майна, впливають на юиридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні від 08.02.2011р. та мають істотне значення для справи, з огляду на що суд вважає, що заявником доведена наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для справи, вони виявлені після постановлення рішення по даній справі і не могли бути відомі суду та позивачеві на час розгляду справи.

Згідно ст.113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Як встановлено судом, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №30/26-16/456 надійшла до суду 04.10.2011 р., тобто заявником дотримано строк, встановлений ч. 1 ст. 113 ГПК України подання заяви до розгляду.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року по справі №30/26-16/456 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 32-36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»(03058, м. Київ, вул. Боженка, 86-Б, код ЄДРПОУ 30382690) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року по справі №30/26-16/456 за позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»про визнання права власності, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»до Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»про визнання договору недійсним та витребування майна скасувати.

3. Рішення може бути оскаржене у строки та в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя О.В. Мандриченко