Рішення № 20530678, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/207-45/224

22.12.11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мліївський ЗТО"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології"

про: стягнення 50247,03 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Зінченко О.В.

відповідача: не з’явились

Суть спору: стягнення заборгованості у розмірі 50247,03 грн. за договором, з яких 46003,38 грн. –основного боргу, 3555,49 грн. –пені, 688,16 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві товар, а відповідач його оплатив лише частково, чим порушив права позивача. Тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що поставлений товар є неякісним та не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7.-8-94, що підтверджується протоколом № 09С/17-10 від 09.11.2010 Випробувального центру будівельних матеріалів та виробів ДП "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 6/207 позов залишено без розгляду з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 ухвалу Господарського суду міста Києва скасовано, а справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Справу а порядку ст. 2-1 ГПК України передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою від 24.10.2011 справу № 6/207 прийнято до провадження судді Балац С.В., присвоєно справі № 6/207-45/224 та призначено її до розгляду на 07.12.2011.

В судовому засіданні 07.12.2011 оголошено перерву до 22.12.2011, про що сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 22.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 28 від 03.07.2010 (далі –Договір), за яким позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Асортимент, кількість та ціна товару, які передбачені умовами даного Договору, визначається в накладних, доповненнях, додатках, специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору якість товару повинна відповідати, діючим стандартам якості і технічним нормам згідно законодавства України.

Згідно п. 6.2. Договору відповідач зобов'язувався зробити оплату товару по факту одержання товару і підписання видаткової накладної

У разі порушення термінів оплати, відповідач виплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати (п. 9.3. Договору).

Позивач на підставі Договору поставив відповідачеві товар на загальну суму 156.003,38 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а відповідач його прийняв, що підтверджується дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до наданих сторонами доказів, відповідач оплатив товар в сумі 110.000,00 грн., що підтверджується поясненнями позивача та виписками з банку.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв товар від позивача, при цьому суду не надано відповідного акту, кладеного за Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.1966 № П-7.

Отже, позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару та поставив товар на загальну суму 156.003,38 грн., а відповідач його оплатив в сумі 110.000,00 грн., отже заборгованість відповідача складає 46.003,38 грн.

Посилання відповідача на те, що поставлений товар є неякісним, а тому не має бути оплаченим судом відхиляється виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Оскільки відповідач товар від позивача прийняв без заперечень, то відповідач має його оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач товар повністю не оплатив, чим порушив вимоги Цивільного кодексу України та умови Договору.

Крім того, судом відхиляються посилання відповідача на те, що поставлений товар є неякісним, оскільки наслідки поставки товару неналежної якості встановлено в ст. 678 Цивільного кодексу України. Згідно вказаної статті покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Вищевказаною нормою не передбачено в якості наслідку поставки товару неналежної якості права відповідача відмовитися від оплати отриманого товару. Доказів того, що відповідач відмовився від Договору і вимагав повернення сплаченої за товар грошової суми суду не надано та про такі факти суду відповідачем не повідомлено.

Отже, наявність або відсутність факту поставки товару неналежної якості для вирішення спору в цій справі значення не має, а тому в силу ст. 34 ГПК України обставини відповідності товару вимогам щодо його якості не досліджуються.

Відповідно, відповідач після отримання товару мав його оплатити, а в наступному вирішувати питання про відповідність товару встановленим для нього вимогам.

Враховуючи те, що позивач поставив товар на загальну суму 156.003,38 грн., а відповідач його оплатив в сумі 110.000,00 грн., то заборгованість відповідача складає 46.003,38 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 46.003,38 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та п. 9.3. Договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 3555,49 грн. –пені підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 688,16 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" (код 33998128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мліївський ЗТО" (код 34556343) - 46003 (сорок шість тисяч три) грн. 38 коп. – основного боргу, 3555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 49 коп. –пені, 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп. –3% річних, 502 (п'ятсот дві) грн. 47 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя: С. Балац

Дата підписання рішення: 26.12.2011