Рішення № 20530567, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/536

20.12.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»в особі Київської філії АКБ «Індустріалбанк»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «УА Реалті»

Про

стягнення 3898,37 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Степанов М.Ю.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «УА Реалті»1500 грн. відшкодування вартості предмету лізингу, 2000 грн. винагороди відповідно до п.3.2.2. договору лізингу, 398,37 грн. пені відповідно до п.9.2. договору, а всього 3898,37 грн. заборгованості за договором лізингу № 2801/0300/3/10 від 17.03.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Комерційний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УА РЕАЛТІ» укладено Договір лізингу № 2801/0300/3/10.

Відповідно до умов договору Позивач передав, а Відповідач отримав на умовах прямого лізингу нерухоме майно - будівля типографії з подвірними будівлями та спорудами, яка складається: будівлі типографії (А-2, А1, А2, п/д), склад (Б), гараж (В), склад (Г), гараж (Д), огорожа (№1-3), замощення (І), зі строком лізингу протягом 35 місяців з моменту передачі предмету лізингу в лізинг.

Факт передачі майна Позивачем в лізинг підтверджується відповідним актом прийому передачі майна від 17 березня 2011 р. до Договору лізингу № 2801/0300/3/10.

Умовами розділу 3 зазначеного лізингового договору передбачено, що Лізингові платежі за поточний місяць сплачуються Лізингоодержувачем щомісячно у сумі та в строки зазначені у Додатку 2 до Договору, шляхом безготівкового перерахування на рахунок Лізингодавця. Винагорода Лізингодавцю нараховується Лізингодавцем за поточний місяць в перший робочий день поточного місяця та сплачується Лізингоодержувачем щомісячно в складі лізингових платежів.

Крім того, з підписанням Договору лізингу сторони домовились, що за несвоєчасну сплату лізингових платежів Лізингодавець має право застосувати до Лізингоодержувача штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 1 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми, простроченого платежу за кожний календарний день прострочення (п. 9.2).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі у гривнях на дати Платежів, вказані в Додатку № 2 до цього Договору.

Однак, як свідчать матеріали справи, Лізингоодержувач (Відповідач) не своєчасно сплачував Лізингові Платежі, що відповідно є порушенням умов Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором лізингу № 2801/0300/3/10 у сумі 1500 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Крім того, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 2000 грн. винагороди відповідно до 3.2.2. договору лізингу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.9.2 договору, за несвоєчасну сплату лізингових платежів Лізингодавець має право застосувати до Лізингоодержувача штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 1 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми, простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків, передбачених п. 9.2 Договору лізингу № 2801/0300/3/10 від 17 березня 2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 398,37 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УА РЕАЛТІ»(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 35839518) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в особі Київської філії АКБ «Індустріалбанк»(01133, м.Київ, вул.. Кутузова, б.18/7, код ЄДРПОУ 21665873) 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн. відшкодування вартості предмету лізингу, 2000 (дві тисячі) грн. винагороди, 398 (триста дев’яносто вісім) грн. 37 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 26.12.2011р.