Рішення № 20530381, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/41914.12.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

ДоОбєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»

Простягнення 172825,62 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 334 від 30.09.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 18.11.11 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»про стягнення 154012,21 грн. заборгованості, 10991,70 грн. інфляційних втрат, 3143,82 грн. трьох відсотків річних та 4677,89 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. за період з липня 2008 року до червня 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.11 року порушено провадження у справі № 37/419, розгляд справи було призначено на 23.11.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

22.11.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від ОСББ «Мрія»надійшов відзив на позовну заяву, додаткові документи у справі в обґрунтування заперечень та заява про застосування строку позовної давності, які судом було залучено до матеріалів справи.

23.11.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 07.11.11 р. у даній справі, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.11.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.11 р. надав суду копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яка була залучена до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні 23.11.11 р. до 14.12.11 р. 0 09:40 год. для дослідження поданих сторонами доказів.

13.12.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи, які було залучено до матеріалів справи № 37/419.

У судовому засіданні 14.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комунальним обєднанням «Київводоканал», перетвореним у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»(абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (Правила).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору Позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2. договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., абонент зобовязується: сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; у разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водо лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до п. 3.2. вищевказаного договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водо лічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водо лічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Пунктом 3.3. договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. встановлено, що якщо водо лічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений правилами.

Згідно з п. 3.4. договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення обємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У відповідності до п. 3.5. вищезазначеного договору, ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу встановлюються на підставі пропозицій постачальника. Розмір лімітів постачальник повідомляє абоненту додатковим повідомленням, яке є невідємною частиною цього договору.

За використану воду та скидання стоків понад встановлені та затверджені ліміти оплата провадиться у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 24.04.79 р. № 196 у пятикратному розмірі діючих тарифів.

Відповідно до п. 3.6. договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до п. 3.7. вищевказаного договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у 5-денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобовязання за договором № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. за період з липня 2008 р. до червня 2011 р., що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків абонента із зазначенням тарифів, розшифровками по дебету, маршрутними картами, актами про зняття показань з водо лічильника, дебетово-інформаційними повідомленнями. Однак ОСББ «Мрія»зобовязання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вищезазначеним договором виконало частково, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 01.07.11 р. у розмірі 154012,21 грн.

За таких обставин ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»про стягнення 154012,21 грн. заборгованості, 10991,70 грн. інфляційних втрат, 3143,82 грн. трьох відсотків річних та 4677,89 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. за період з липня 2008 року до червня 2011 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. від відповідача не надходило.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки ОСББ «Мрія»не є житлово-експлуатаційною організацією, позивач здійснив нарахування за питну воду, яка йде на підігрів та прийняття цієї води у стоки, а також ним були застосовані недіючі тарифи.

Однак, доводи відповідача спростовуються правовою позицією, яка викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.11.11 р. у справі № 37/129.

Крім того, відповідач просив суд застосувати строки позовної давності у справі № 37/419 щодо позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал».

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, строк позовної давності щодо стягнення основного боргу, який існував за період з липня 2008 р. до жовтня 2008, сплинув 02.11.08 р., оскільки позов було подано до суду 03.11.2011 р., у звязку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у звязку з пропущенням строку позовної давності.

За таких обставин, оскільки судом застосовано строк позовної давності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 151677,20 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ПАТ «АК «Київводоканал»щодо стягнення з ОСББ «Мрія»заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. у розмірі 151677,20 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»просило стягнути з ОСББ «Мрія»10991,70 грн. інфляційних втрат, 3143,82 грн. трьох відсотків річних та 4677,89 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. за період з липня 2008 року до червня 2011 року.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. договору № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на те, що ні позивач, ні відповідач не надали суду належних доказів сплати із зазначенням дат відповідачем спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 7028/4-11 від 20.08.1999 р., в звязку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобовязання за даним договором не є можливим, то за таких обставин, суд визнає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, тому відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10991,70 грн. інфляційних втрат, 3143,82 грн. трьох відсотків річних та 4677,89 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 7028/4-11 від 20.08.1999 р. за період з липня 2008 року до червня 2011 року.

Аналогічна позиція щодо цього питання викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду № 37/92 від 14.03.11 р.

Враховуючи вищенаведене, позов ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 267, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»(03197, м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 19-А, код ЄДРПОУ 30433404) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 151 677 (сто пятдесят одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 1 516 (одна тисяча пятсот шістнадцять) грн. 77 коп. витрат по сплаті державного мита та 207 (двісті сім) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.12.11 р.