Рішення № 20529361, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/19905.12.11 За позовомДочірнього підприємства "ШРБУ №100" відкритого акціонерного товариства

"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія

"Київбудсервіс"

Простягнення 74 401, 43 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 - представник (дов. № 301 від 26.05.2011 р.)

від відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "ШРБУ №100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київбудсервіс" про стягнення заборгованості за договором підряду № 10 від 02.07.2010 р. в розмірі 126 869,64 грн. (основний борг 61 987,04 грн., 57 338,01 грн. пеня, 5 516,85 грн. інфляційні нарахування, 2 027,74 грн. 3% річних).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 02.07.2010 р. між ТОВ "Будівельна компанія "Київбудсервіс" та Дочірнім підприємством "ШРБУ №100" акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги" було укладено Договір №10, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання в межах договірної ціни, на свій ризик власними і залученими силами та засобами робіт по стабілізації ґрунтів за технологією "холодний ресайклінг" (площадка м. Ладижин Вінницької обл.), відповідно до діючих нормативних документів та здачі їх в експлуатацію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані позивачем роботи.

Відповідно до акту №ОУ-0000044 від 18.08.2010 р. відповідач прийняв надані послуги в розмірі 89 987,04 грн.

Оскільки, на виконання умов договору відповідачем було лише частково оплачено надані послуги в сумі 28 000,00 грн., сума боргу відповідача за надані послуги з урахуванням пені, інфляційних нарахувань, 3% річних складає 126 869,64 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.10.2011 р. порушено провадження у справі №59/199, розгляд справи призначено на 02.11.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 05.12.2011р., про що виніс відповідну ухвалу від 02.11.2011р.

В судовому засіданні 05.12.2011р. представник позивача надав, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, додаткові документи, заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до уточненого розрахунку позовних вимог.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 74 401, 43 грн., та повернути зайво сплачену суму державного мита в розмірі 524, 69 грн.

Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до уточненого розрахунку № 827 від 05.12.2011р. дана сума включає в себе: суму основної заборгованості за договором підряду №10 від 02.07.2011р. в розмірі 61 987, 04 грн.; пеню в розмірі 4869, 80 грн.; розмір інфляційних нарахувань на суму основного боргу за весь період прострочення в сумі 5516, 85 грн.; розмір 3% річних від суми основного боргу в сумі 2 027, 74 грн.

В судове засідання 05.12.2011 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 07.10.2011 р. та від 02.11.2011 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 02.11.2011 р. та 05.12.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.12.2011 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.12.2011р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київбудсервіс" та Дочірнім підприємством"ШРБУ №100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено Договір №10.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник (Відповідач) доручає, а Підрядник (Позивач) приймає на себе зобов'язання щодо виконання в межах договірної ціни, на свій ризик власними і залученими силами та засобами робіт по стабілізації грунтів за технологією "холодний ресайклінг" (площадка м. Ладижин Вінницької області), відповідно до діючих нормативних документів та здачі їх в експлуатацію.

Згідно п.п. 1.2. та 1.3. Договору, Підрядник здійснює роботи вказані в п.1.1. розділу 1. Договору відповідно до проектно-кошторисної документації; здає в обумовлені строки Замовнику в експлуатацію, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з вини першого і виявлені в ході приймання робіт. Замовник приймає та оплачує виконані Підрядником роботи у відповідності до умов Договору.

Згідно п.п. 2.1., 2.4. Договору, загальна вартість робіт за Договором складає: 165 167,00 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч сто шістдесят сім гривень 00 коп.) з ПДВ. Договірна ціна є динамічною і коригуються у відповідності до чинних ДБН, ВБН з відповідними доповненнями та змінами шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору.

Відповідно до п. 2.3., замовник зобов'язаний здійснити оплату на протязі 10 (десяти) днів на підставі підписаної довідки форма №КБ 3 та довідки форма №КБ-2в. Акт виконаних робіт форма №КБ-2в та довідку форма №КБ-3 готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника. Уповноважений представник Замовника перевіряє реальність акту і підписує його.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання та виконав роботи відповідно до умов Договору.

За результатами виконання робіт згідно умов Договору Позивач та Відповідач підписали Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000044 від 18.08.2010р., згідно яких Відповідач прийняв виконані Позивачем роботи відповідно до умов Договору на загальну суму 89 987,04грн.

Проте, Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання та не оплатив в повному обсязі вартість виконаних Позивачем робіт відповідно до умов Договору. Відповідач лише частково оплатив надані послуги в сумі 28 000,00 грн., що підтверджується виписками банку від 02.07.2010р. та від 03.12.2010р.

Намагаючись в досудовому порядку врегулювати спір, Позивач звернувся до Відповідача з листом-претензією №113 від 16.03.2011р., де просив погасити заборгованість в сумі 61 987 грн. 04 коп.

Відповідач відповідь на лист не надав, заборгованість не погасив.

Таким чином, станом на день подання позову основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 61 987 грн. 04 коп.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені в розмірі 4 869, 80 грн.; інфляційних нарахувань на суму основного боргу за весь період прострочення в сумі 5516, 85 грн.; розмір 3% річних від суми основного боргу в сумі 2 027, 74 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в 61 987,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 4 869, 80 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 5 516, 85 грн.; 3% річних в сумі 2 027, 74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 4 869, 80 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 869, 80 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань становить 5 516, 85 грн., розмір 3% річних від суми основного боргу становить 2 027, 74 грн. (розрахунки в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 027, 74 грн. та збитків від інфляції у розмірі 5 516, 85 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київбудсервіс" (02192, м. Київ, вул. Малишка, буд. 4/2; код ЄДРПОУ 34875431) на користь Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (07335, Київська обл., Вишгородський район, с. Демидів, ідентифікаційний номер 05423018) 61 987 (шістдесят одну тисячу девятсот вісімдесят сім) грн. 04 коп. сума основного боргу, 4 869 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 80 коп. - пеня, 3% річних у розмірі 2 027 (дві тисячі двадцять сім) грн. 74 коп., збитки від інфляції у розмірі 5 516 (пять тисяч пятсот шістнадцять) грн. 85 коп., 744 (сімсот сорок чотири) грн. 01 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Дочірньому підприємству "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (07335, Київська обл., Вишгородський район, с. Демидів, ідентифікаційний номер 05423018) з державного бюджету України 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 69 коп. зайво сплаченого державного мита платіжним дорученням № 1215 від 28.09.11 р., що знаходиться в матеріалах справи.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 12.12.2011 р.