Рішення № 20525933, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/34321.12.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

ДоПриватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач»

Простягнення 2211, 86 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники позивача:ОСОБА_1 по дов. №До/72011/04/22-33 від 22.04.2011р. відповідача:не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач» 2211, 86 грн. із яких: 1849, 04 грн. основний борг, 270, 73 грн. інфляційні, 92, 09 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011р. порушено провадження у справі № 36/343, розгляд справи призначено на 16.11.2011р.

В судових засіданнях 16.11.2011р. , 12.12.2011р. оголошувалась перерви відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні 21.12.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав.

Відповідач після оголошеної в судовому засіданні 12.12.2001р. перерви в судове засідання 21.12.2011р. представника не направив.

В наданому суду письмовому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що позивач необгрунтовано завищив нарахування плати відповідачу за фактично відпущену теплову енергію; ігноруючи неодноразові звернення відповідача не надав ні відповідачу, ні Господарському суду в позовній заяві чіткий, обґрунтований конкретними даними Табуляграм, договору, помісячний розрахунок в розрізі спірного періоду, на підставі якого були сформовані та виставлені рахунки-фактури та акти приймання-передавання товарної продукції, в яких істотно завищені нарахування плати за фактично відпущену за показниками лічильника теплову енергію.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

15.04.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанію “Київенерго” (надалі Публічне акціонерне товариство «Київенерего» позивач) та Приватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач» (надалі відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8895031 (надалі - Договір), відповідно до п.2.1 якого позивач постачає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до даного договору, а останній зобовязується сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком №4 до Договору, відповідно до якого:

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

"Абонент" до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує "Енергопостачальній організації" вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

В разі, якщо "Абонент" розраховується за показниками приладів обліку:

-при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується "Абонентом" не пізніше 28 числа поточного місяця;

-у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

"Абонентам", що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації", та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання "Абонента" в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою "Абонентом" теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

"Абонент" щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі

теплозбуту № 7 за адресою: вул.. Горького, 29 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РВТ).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2011 року по 01.09.2011 року відповідачем не в повному обсязі оплачена використана теплова енергія, у звязку з чим виник борг в сумі 1849, 04 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами).

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1849, 04 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 270, 73грн. та 3 % річних в розмірі 92,09 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3% річних в сумі 92,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 270, 73 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзиві судом до уваги не приймаються оскільки відповідно до пояснювальної записки Начальника РТ-7 СВП «Енергозбут»ПАТ «Київенерго»вбачається, що на загальному вводі системи теплоспоживання приміщень ПрАТ «Київоблагротехпостач»за адресою: вул. Святошинська, 20 встановлено вузол комерційного обліку теплової енергії. Нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за його показниками.

Оскільки вузол обліку використання теплової енергії розташований не на межі розподілу теплових мереж енергопостачальної організації і абонента, визначення обсягів фактично спожитої теплової енергії виконується з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки розрахункових приладів.

Зазначене передбачено п. 5.2 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.04.2006 № 8895031 та п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.11.2007 №71 та зареєстрованих Міністерством юстиції України від 05.03.2007 за № 197/13464.

Згідно з п. 22.2 Технічних умов від 11.02.2003 № 5259 на приєднання до теплових мереж об'єктів ПрАТ «Київоблагротехпостач», розробка проекту виконана в ув'язці з робочим проектом «Пожежне депо Святошинського лісопаркового господарства. Теплові мережі», в якому зазначено, що втрати тепла спільними для абонентів ділянками зовнішніх тепломереж повинні бути розподілені між цими абонентами пропорційно їх розрахункового теплового навантаження.

Фактичне значення теплових втрат з поверхні трубопроводів визначається відповідно до «Методических указаний по определению тепловых потерь в водяных и паровых тепловых сетях (МУ 34-70-080-84)».

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач»(03115, м. Київ, вул.. Святошинська, 20, код ЄДРПОУ 00913516) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1849 грн. 04 коп. основного боргу на розрахунковий рахунок за спеціальним спеціальним режимом використання №2600701307218 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач»(03115, м. Київ, вул.. Святошинська, 20, код ЄДРПОУ 00913516) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 270 грн.. 73 коп. інфляційні, 92 грн. 09 коп. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок №26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763)

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТ.Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

23.12.2011р.