Рішення № 20524687, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/27919.12.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Нафтагазстрах"

доЗакритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

провідшкодування шкоди в сумі 9843,93 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю; від відповідача не зявився . СУТЬ СПОРУ:

У грудні Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Нафтагазстрах" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (далі відповідач) про стягнення 9 843,93 грн. Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування №2996-11-11-02-04-09 від 21.10.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Chevrolet Aveo»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Mazda 626»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу вих. №1214 від 09.06.2010 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2011 порушено провадження у справі № 34/279 та призначено її розгляд на 19.12.2011.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

На призначене судове засідання 19.12.2011 представник відповідача не зявився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення за №01030 18005984 від 09.12.2011.

Заслухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представника відповідача, який наполягав на розгляді справи, зважаючи на те, що:

- відповідач, був належним чином повідомлений про слухання справи в даному судовому засіданні;

- явка представника відповідача у судове засідання обовязково не визнавалась;

- у разі наміру подати додаткові пояснення щодо предмету та підстав позову чи додаткові докази, він мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості своєї участі, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити інших на представництво його інтересів у засіданні суду;

- відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду №8526160 та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 25.12.2009 у адміністративній справі № 3-6691-1/09, 03.12.2009 в м. Києві по проспекту Ватутіна була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Chevrolet Aveo»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_2. із автомобілем «Mazda 626»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3.вимог пункту 16.11, д. 1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №8526160 та постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.12.2009 у адміністративній справі № 3-6691-1/09. Вказаною постановою суду ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevrolet Aveo».

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування автомобільного транспорту №2996-11-11-02-04-09 від 21.10.2009, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Нафтагазстрах" та ОСОБА_2.

За вищезазначеним договором страхування та страховим актом № 365 від 30.12.2009, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Chevrolet Aveo»у сумі 9 843,93 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_2. підтверджується платіжним дорученням № 4624 від 30.12.2009 на суму 9 843,93 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9 843,93 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки про дорожньо-транспортну пригоду №8526160, транспортний засіб автомобіль «Mazda 626»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди «Chevrolet Aveo», належить ОСОБА_4. Проте, цим автомобілем під час ДТП керував ОСОБА_3.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Mazda 626»встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Mazda 626»ОСОБА_3. була застрахована у відповідача на підставі Полісу № ВА/2365487, відповідно до якого відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Mazda 626», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВА/2365487) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500 грн., франшиза 510 грн., строк дії з 14.08.2009 до 13.08.2010.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

09.06.2010 позивачем було надіслано до відповідача регресну вимогу № вих. № 1214 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВА/2365487 в сумі 9926,93 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом № ВА/2365487. У матеріалах справи містяться докази надіслання вказаної регресної вимоги разом з додатками відповідачу, також судом встановлено, що відповідач отримав регресну вимогу 22.06.2010 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 01610974).

У відповідь на вищевказану регресну вимогу відповідачем у листі №3334 від 07.07.2010 зазначено, про те, що для прийняття рішення щодо задоволення вимоги, необхідно надіслати також договір страхування; повідомлення про ДТП з поясненням та схемою; якщо згідно договору Вигодонабувачем є установа то відповідну довідку з вказаної установи щодо дозволу на виплату страхового відшкодування; посвідчення водія та інші документи дозволяючи право керувати ТЗ; свідоцтво про реєстрацію забезпеченого ТЗ.

Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”(у редакції статті чинній до її зміни Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI, який набув чинності 19.09.2011) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції Закону № 1961, що діяла станом на момент отримання відповідачем регресної вимоги № №1214 від 09.06.2010) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту №2157 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 17.12.2009, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Aveo»у результаті його пошкодження при ДТП складає 10334,95 грн., проте відповідно до акта виконаних робіт № СВ-36-09/12/10 від 29.01.2010 реальна вартість цих робіт склала 10178,93 грн.

Таким чином, реальні збитки власника автомобіля Aveo»склали суму 10178,93 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Згідно з п. 2 полісу № ВА/2365487 франшиза, тобто сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 510 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен виплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 9668,93 (10178,93 реальні збитки власника пошкодженого автомобіля 510 грн. франшиза)).

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню у сумі 9668,93 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Нафтагазстрах»(04071, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, поверх 3, ідентифікаційний код 21004953) страхове відшкодування у розмірі 9 668 (девять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 93 коп., 1 386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

4. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 20.12.2011.