Рішення № 20524320, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/43207.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»про стягнення 37412, 58 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1 довіреність № б/н від 14.11.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 21939, 81 грн. пені та 15472, 77 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобовязань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки №Ап-02-0003 від 22.06.2009р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.11.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2011 року не зявився, відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдинг" (покупець) було укладено договір поставки №Ап-02-0003, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити засоби захисту рослин.

Позивач поставив товар на загальну суму 290 700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №Ап-02-0002 від 24.06.2009 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 58 140,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 24.06.2009 р.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань в частині оплати вартості отриманого товару, позивач звернувся до суду з позов про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 232 560,00 грн., який рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2009 року у справі № 48/295 задоволено повністю.

Зазначеним рішенням встановлено факт порушення відповідачем умов договору поставки № Ап-02-0003 від 22.06.2009, в звязку з чим стягнуто з відповідача 232560 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи, що відповідачем суму боргу в повному обсязі було сплачено лише 06.07.2011 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат за період з 18.11.2010 року по 06.07.2011 року на суму 227560, 00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 15472, 77 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2. договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно п. 5.3. договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через три роки від дня, коли це зобовязання повинне було бути виконане.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нараховано 21939, 81 грн. пені.

Позовні вимоги про стягнення 21939, 81 грн. пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог закону та умов договору.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 32827667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, код 30262667) 15472 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 21939 (двадцять одна тисяча девятсот тридцять девять) грн. 81 коп. пені, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна