Рішення № 20524161, 17.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/40017.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДР.ОЕТКЕР»

До відповідача Дочірнього підприємства «Сеть-маркет»

Простягнення 25786,01 грн.

СуддяКовтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ДР.ОЕТКЕР»до дочірнього підприємства «Сеть-маркет»про стягнення 25786,01 грн. за договором поставки № 426 від 01.01.2009 р..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте відповідач, в порушення умов договору, зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 27.09.2011 р. порушено провадження у справі № 6/400.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив зазначивши, що заборгованість сплачена ним в повному обсязі, а стягнення пені спірним договором не передбачено.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ДР.ОЕТКЕР» (постачальником) та дочірнім підприємством «Сеть-маркет» (покупцем) було укладено договір № 426 від 01.01.2009 р. та договір № 517 від 01.01.2010 р. (далі Договори), відповідно до п. 1.1 яких постачальник зобовязується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 7.1 Договорів ціна товару погоджується у специфікаціях і зазначається у накладних.

Відповідно до п. 7.4. Договорів оплата вартості товару здійснюється кожні 30 календарних дні з моменту реалізації.

На виконання своїх зобов'язань за Договорами постачальник протягом 10.09.2009 р. 27.10.2010 р. поставив покупцю товар загальною вартістю 21284,63 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Покупець оплату товару здійснив частково на суму 4000 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 17284,63 грн..

Станом на день подання позову заборгованість в розмірі 17284,63 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи відповідач здійснив оплату в розмірі 5000 грн., внаслідок чого заборгованість становить 12284,63 грн.

Оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем було погашено борг у вказаному вище розмірі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5000 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Доказів здійснення 30.09.2011 р. оплати на суму 200 грн. суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12284,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

У задоволенні вимог про стягнення 4000 грн. боргу судом відмовлено.

Твердження відповідача про оплату товару в повному обсязі не приймається судом до уваги виходячи з наступного. Позивач просить стягнути заборгованість за поставку товару протягом 10.09.2009 р. 27.10.2010 р.. Договір було укладено 01.01.2009 р., оплата на суму 33730,07 грн. була проведена відповідачем 04.09.2009 р., тобто до моменту поставки товару, що є предметом позову. Доказів відсутності заборгованості з оплати за період до 04.09.2009 р. суду не надано, а тому правові підстави вважати сплачені кошти авансом відсутні.

Крім того про існування та визнання відповідачем заборгованості в розмірі 21284,63 грн. станом на 01.06.2011 р. свідчить підписаний сторонами акт перевірки розрахунків від 20.06.2011 р..

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Оскільки Договором не передбачено стягнення пені з покупця за несвоєчасну оплату товару, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 804,56 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача за період з 28.11.2010 р. по 31.08.2011 р. підлягає стягненню 3213,98 грн. інфляційної складової боргу (15498,61 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 482,84 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 15498,61 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 482,84 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 4000 грн. боргу судом відмовлено.

Провадження в частині стягнення 5000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 209,81 грн. державного мита та 192,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки основний борг у розмірі 5000 грн. було сплачено після подання позовної заяви.

Крім того, на відповідача покладається 2441,03 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем були надані належні докази понесених відповідних витрат на суму 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Сеть-маркет» (04070, м. Київ, вул. Ярославська, 57, код 32210013) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДР.ОЕТКЕР» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код 32553204) 15498,61 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 482,84 грн. трьох процентів річних, 209,81 грн. державного мита та 192,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2441,03 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Провадження в частині стягнення 5000 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 21.12.2011 р.