Рішення № 20524058, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/427

14.12.11

За позовом Міністерства інфраструктури України

до Державного територіально - галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"

про визнання права власності

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Бортник О.М.

від відповідача: Будова Н.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально - галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" про визнання права власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1: приміщення лінійного пункту, (літера «1В»за технічним паспортом) інвентарний номер 010009. Позовні вимоги обґрунтовані належністю спірних об’єктів нерухомості до єдиної транспортної системи органом, уповноваженим здійснювати управління якою є Міністерство інфраструктури України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 28.11.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.12.2011 р.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що спірне майно перебуває на праві повного господарського віданні у Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

У даному судовому засіданні представник позивача подав уточнення позовної заяви, в якому просить визнати право власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на нерухоме майно, що розташоване за адресою:м. Київ, пл. Вокзальна, 1: приміщення лінійного пункту, (літера «1В»за технічним паспортом) площею 129,2 кв.м., інвентарний номер 010009.

Також у даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про транспорт” державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Указом Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 р. затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України, відповідно до п. 1 якого Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства. За змістом вказаного нормативно-правового акту позивач є центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.

Підпунктом 5 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Міністерство інфраструктури України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.

Згідно із ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 1.1 статуту Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця ” останнє засновано на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України (орган управління майном), та підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця ” є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі, виробничу та комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).

Пунктом 4.2 статуту визначено, що майно Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця ” є державною власністю і належить відповідачу на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

Джерелом формування майна Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-західна Залізниця, відповідно до п. 4.3 зазначеного статуту, майно, передане залізниці центральними та місцевими органами виконавчої влади; майно Укрзалізниці, що є державною власністю, передане залізниці; доходи, одержані від усіх видів своєї діяльності, передбачених цим статутом; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджету; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбання майна іншого підприємства; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Як вбачається з технічного паспорту, складеного Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” станом на 03.11.2008 р., довідки про балансову належність об’єктів нерухомого майна відокремленого підрозділу Київської дистанції колії Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”, а також інвентарної картки обліку основних засобів № 9 спірне нерухоме майно обліковується на балансі та знаходяться в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”.

Крім того, у матеріалах справи містяться податкова декларація з плати за землю та платіжні доручення, з яких вбачається, що відповідач сплачує податок на землю, на якій розташоване спірне майно.

Частиною 3 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно зі ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, в тому числі, грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997 р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов’язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід’ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно із ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне майно є власністю держави Україна та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-західна залізниця ”, уповноваженим органом управління яким є Міністерство інфраструктури України, внаслідок чого позовні вимоги Міністерства інфраструктури України є правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Міністерства інфраструктури України задовольнити повністю.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062) на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1,: приміщення лінійного пункту, (літера «1В»за технічним паспортом) площею 129,2 кв.м., інвентарний номер 010009.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 19.12.2011 р.