Рішення № 20523119, 19.12.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2313/11/0121

Справа № 2-2313/2011 рік

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 грудня 2011 року м. Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Криму складі:

Головуючого судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Акопян Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” про зобовязання скасувати наказ, зміну формулювання звільнення, дату звільнення, стягнення заборгованості, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” про зобовязання скасувати наказ № 37к від 23.11.10р. в частині 1 ст.38 КЗпП України зі зміною формулювання звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП України згідно поданої заяви, стягнення заборгованості як невиплаченого розрахунку в розмірі 5578,28 грн., з урахуванням індексації в розмірі 175,28 грн., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.2010 року позивач подав заяву керуючому санацією відповідача про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, у звязку з невиконанням зобовязань по виплаті заробітної плати протягом 8 місяців в сумі 5578,28 грн., з урахуванням індексації 175,92 грн. Наказом керуючого санацією № 37к від 23.11.10р. позивач був звільнений з роботи за власним бажанням по ст.38 ч.1 КЗпП України. Вказаним наказом порушені його права, вимоги законодавства, з позивачем не проведений розрахунок, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Позовні вимоги були уточнені, позивач просив про зобовязання відповідача змінити формулювання звільнення, викладеного в наказі № 37к від 23.11.10р. в частині 1 ст.38 КЗпП України зі зміною формулювання звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП України згідно поданої заяви, змінити дату звільнення по день проведення повного розрахунку по виплаті заробітної плати у звязку зі звільненням, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.12.10р. по 30.08.2011 року за 9 місяців з розрахунку середньомісячного заробітку 1319,25 грн. в сумі 11873,25 грн.,вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку з розрахунку середньомісячного заробітку 1319,25 грн., в розмірі 3957,75 грн.

Позивач в судове засідання не зявився, згідно поданої заяви вимоги підтримані.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, сповіщений належно. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.169,224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При цьому, відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обовязковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

В силу ст.48 КЗпПУ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад пять днів.

Судом встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с.9,11,40-42). Згідно довідки від 09.11.10р. (а.с.9) заборгованість перед позивачем по невиплаченій заробітній платі складає 6578,28 грн.

Наказом керуючого санацією відповідача № 37к від 23.11.2010 року звільнено з 25.11.2010 року начальника відділу охорони праці ОСОБА_3 за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.11). Згідно заяви від 15.11.2010 року позивач просив звільнити його на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України у звязку з невиплатою заробітної плати з березня по листопад 2010 року (а.с.12).

Згідно довідки від 18.08.2011 року середньомісячний заробіток ОСОБА_3 складав 1319,25 грн. (а.с.39).

В силу положень ст.233 КЗпП України працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору по справі про звільнення в місячний термін з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Загальний строк для звернення з позовом про вирішення трудового спору три місяці.

Позивач звернувся до суду з позовом 24.12.2010 року, таким чином, строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника розрахунок проводиться в день звільнення. Відповідно до норми ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

Відповідно до ст.ст. 21, 115 КЗпП України, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, зобовязані виплачувати робітнику заробітну плату, яка повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника розрахунок проводиться в день звільнення. Відповідно до норми ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

В силу положень ст.235 КзпПУ у разі звільнення без законних підстав працівник підлягає відновленню на колишній роботі органом, що розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про відновлення на роботі одночасно приймається рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниця в заробітку, але не більше ніж за 1 рік. При визнанні формулювання причини звільнення неправильним, або таким, що не відповідає діючому законодавству, коли це не тягне відновлення працівника на роботи, орган, що розглядає трудовий спір, зобовязаний змінити формулювання та вказати в рішенні причину звільнення відповідно діючому законодавству, одночасно приймається рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч.3 ст.38, 44 КЗпП України позивачу підлягає нарахуванню вихідна допомога в розмірі не менш трьохмісячного середнього заробітку, а саме 3957,75 грн.

Сума середнього заробітку розраховується за 12 місяців та складає 15831 грн. (1319,25 х 12 = 15831 грн.).

Таким чином, з урахуванням наданих доказів вимоги підлягають задоволенню частково: про визнання незаконним наказу № 37 к від 23.11.10р. керуючого санацією Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” про звільнення позивача з 25.11.2010 року за ст.38 КЗпП України, та про зобовязання керуючого санацією Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” змінити формулювання звільнення позивача згідно наказу № 37 к від 23.11.10р. зі ст.38 Кодексу законів про працю на частину 3 ст.38 КЗпП України згідно поданої заяви, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 6578,28 грн., середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 12 місяців в сумі 15831,00 грн., вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в розмірі 3957,75 грн., а всього 26367,03 грн. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Рішення про стягнення заробітної плати за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Судові витрати розподілені згідно положень ст.88 ЦПК України, вимог Закону України „Про судовий збір”.

Керуючись ст. 10,11,60,88,212,213,215,224-226, 294 ЦПК України, на підставі ст.ст.38,44,115-117,233, 235 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” про зобовязання скасувати наказ, зміну формулювання звільнення, дату звільнення, стягнення заборгованості, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги, задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ № 37 к від 23.11.10р. керуючого санацією Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” про звільнення ОСОБА_3 з 25.11.2010 року за ст.38 КЗпП України.

Зобовязати керуючого санацією Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” змінити формулювання звільнення ОСОБА_3, згідно наказу № 37 к від 23.11.10р. зі ст.38 Кодексу законів про працю на частину 3 ст.38 КЗпП України згідно поданої заяви.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 6578,28 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за 12 місяців в сумі 15831,00 грн., вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в розмірі 3957,75 грн., а всього 26367 (двадцять шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 03 коп.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1319,25 грн. допустити до негайного виконання.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” на користь держави судовий збір у розмірі 364,07 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31216206700024, код отримувача 22030001, ЄДРПОУ 34740709, Банк ГУ ДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ суду 02897135.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: