Рішення № 20520033, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/45214.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Талісман»ЛТД до Приватного підприємства фірма «Адметас»про стягнення 191760, 47 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1 довіреність № б/н від 28.11.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 152808, 03 грн. боргу, 8603, 30 грн. 3 % річних та 22539, 18 грн. інфляційних втрат, 7809, 96 грн. пені у звязку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобовязань з оплати вартості отриманого від позивача товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.11.2011 року.

У судовому засіданні 14.12.2011 року позивачем було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 152808, 03 грн. основного боргу, 519, 13 грн. пені, 200, 95 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2011 року не зявився, відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем на підставі видаткових накладних № 1877 від 24.11.2009 року, № 1874 від 24.11.2009 року, № 1876 від 24.11.2009 року, № 1879 від 24.11.2009 року було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 158034, 47 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у розмірі 152808, 03 грн.

22.11.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу у розмірі 152808, 03 грн., проте відповідач на претензію не відповів та заборгованість не сплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 152808, 03 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 152808, 03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 200, 95 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно вимог статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до ч. 1статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачем не було укладено письмового договору, в якому б сторони передбачили відповідальність у вигляді пені у разі прострочення виконання зобовязання з оплати вартості отриманого товару, позовні вимоги про стягнення 519, 13 грн. пені задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «Адметас»(03037, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, код 23381752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Талісман»ЛТД (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 3, код 13732199) 152808 (сто пятдесят дві тисячі вісімсот вісім) грн. 03 коп. боргу, 200 (двісті) грн. 95 коп. 3 % річних, 1530 (одна тисяча пятсот тридцять) грн. 09 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна