Рішення № 20519945, 25.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/6625.11.11 За позовомКиївської регіональної спілки споживчої кооперації

до

третя особа

про Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи Приймачук Михайла Адамовича

Дочірнє підприємство "Бучанський тарний завод"

стягнення збитків

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача

від третьої особиМальчик Т.Ю.представник;

Приймачук М.А.,

Молявко О.М. представник;

Городецький І.М. представник. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.11.2011 оголошено перерву до 25.11.2011. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Приймачук Михайла Адамовичазбитків у розмірі 1213475,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в приміщенні деревообробного цеху, яке орендує відповідач, виникла пожежа, у звязку з чим відповідач відповідно до п. 5.3 Договору суборенди від 02.01.2009 зобовязаний відшкодувати завдані збитки. Позивачем надано висновок Дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в Київській області від 07.06.2009, в якому встановлено, що причиною пожежі в приміщенні деревообробного цеху могло стати коротке замикання в електромережі деревообробного цеху.

Відповідач проти позову заперечує та надав висновок спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю Центр правової допомоги "Правозахист" № 174 дослідження причин виникнення пожежі від 12.09.2009, в якому встановлено, що осередок пожежі в будівлі лісопильного цеху знаходиться в підвалі рамної дільниці, а також те, що виключається можливість виникнення пожежі в підвальному приміщенні рамної дільниці від аварійного режиму роботи системи електроживлення та з технічних причин. Причиною пожежі є стороннє відкрите джерело запалювання.

Третьою особою надані письмові пояснення, в яких вказано, що відповідачем в процесі користування орендованим приміщенням не здійснювались ремонті роботи в приміщенні, не проводились роботи по прибиранню. В результаті пожежі, яка сталась в орендованому відповідачем приміщенні завдано збитки, які на думку третьої особи підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 призначено у справі №11/66 судову пожежно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 11/66 без виконання експертизи, у звязку з нездійсненням відповідачем оплати вартості експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 поновлено провадження у справі № 11/66.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 призначено у справі №11/66 судову пожежно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 11/66 разом з висновком експерта від 30.09.2011 № 2510/11-13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 поновлено провадження у справі № 11/66.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

02.01.2009 між Дочірнім підприємством "Бучанський тарний завод", як орендарем та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Приймачук Михайлом Адамовичем, як суборендарем укладений договір суборенди №17, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 1576,0 кв.м, розташоване за адресою: Київсбка область, м. буча, вул. Тургенєва, 1 та належить Київській регіональній спільці споживчої кооперації на праві власності (орендодавець).

Строк дії договору погоджений в п. 6.1 договору та становить з 02.01.2009 по 30.12.2009.

На виконання умов договору та на підставі акту від 02.01.2009 третя особа передала, а відповідач прийняв в оренду рамне відділення лісопильного цеху площею 300,0 кв.м., що потребує капітального ремонту, склад ж/б площею 231,0 кв.м., склад площею 44,00 кв.м, площадку під краном 1000,0 кв.м., раму РК-63, що потребує капітального ремонту. Вартість переданого майна становить 48297,04 грн.

Відповідно до п. 4.4.1, п.п.4.4.3 договору суборендар зобовязаний використовувати суборендоване майно відповідно до його призначення та умов договору; зберігати суборендоване майно в належному стані, запобігати його пошкодженню, здійснювати заходи протипожежної безпеки, дотримуватись санітарних норм.

Як зазначають учасники процесу, 02.06.2009 року в приміщенні деревообробного цеху відповідача, за адресою: м. Буча, вул. Тургенєва, 1 сталася пожежа, в результаті якої було знищено майно позивача. На переконання позивача, пожежа сталась внаслідок короткого замикання в електромережі деревообробного цеху, що підтверджується висновком дослідно випробувальної лабораторії Головного управління в Київській області від 07.06.2009, наданим позивачем.

Відповідно до п. 5.3 договору в разі псування та загибелі орендованого майна суборендар відшкодовує орендодавцеві його вартість за ринковими цінами всі збитки, повязані з відновленням майна за кошторисом орендодавця, а у разі неможливості відновлення орендар зобовязаний відшкодувати вартість майна за ринковою ціною на дату складення дефектного акту протягом 30 календарних днів.

За таких обставин, позивач керуючись п.5.3 договору укладеного між третьою особою та відповідачем та ст. 22 Цивільного кодексу, ст. 224 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1213475,00 грн., розрахунок яких позивачем наведений у локальному кошторисі №2-1-1 на відновлення будівлі лісопильний цеху та у дефектному акті.

Відповідач заперечує проти вимог позивача та вказує на те, що пожежа в приміщенні цеху сталась з вини сторонніх осіб, що потрапили до приміщення злочинним шляхом, в підтвердження чого відповідачем надано висновок спеціаліста від 12.09.2009 № 174.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 призначено у справі №11/66 судову пожежно-технічну експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставити такі питання: яка причина виникнення пожежі?; чи могла виникнути пожежа внаслідок аварійного режиму роботи системи електропостачання цеху або з технічних причин?; де знаходиться осередок даної пожежі?; які шляхи розповсюдження вогню?.

Згідно висновку експерта від 30.09.2011 № 2510/11-13 проведеного за результатами судової пожежно технічної експертизи осередок пожежі, яка сталася 02.06.2009 в приміщенні деревообробного цеху на території ДП "Бучанський тарний завод" за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тургенєвська, 1, знаходиться в південно західній частині лісопильного цеху в підвальному приміщенні рамної дільниці. Також експерт дійшов висновку, що від осередку пожежі вогонь розповсюджувався у весь обєм лісопильного цеху; пожежа не могла виникнути внаслідок аварійного режиму роботи системи електропостачання цеху або з інших технічних причин; найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі став занос в осередок пожежі стороннього джерела запалювання, наприклад, такого як полумя сірника, запальнички, факела, ганчірки або їм подібного.

Заперечення позивача щодо висновку експерта, судом відхиляються, оскільки експертом дані відповіді на усі поставлені судом питання.

Оцінюючи подані сторонами докази та наявні матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Згідно з приписами частин 1, 2 статті 623 вказаного Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України до прямих збитків відносить, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушеного зобов'язання другою стороною.

Згідно із ч.1 ст.226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Для застосування стягнення збитків, як міри відповідальності, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Згідно зі статтею 34 цього ж Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, за приписами наведених норм позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір цих збитків, наявність протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 02.01.2009 між відповідачем та третьою особою укладений договір суборенди приміщення загальною площею 1576,0 кв.м., у тому числі рамне відділення лісопильного цеху площею 300,0 кв.м., що потребує капітального ремонту, склад ж/б площею 231,0 кв.м., склад площею 44,00 кв.м, площадку під краном 1000,0 кв.м., раму РК-63, що потребує капітального ремонту. Вартість переданого майна становить 48297,04 грн. Згідно умов вказаного договору, відповідач зобовязався зберігати суборендне майно в належному стані, запобігати його пошкодженню, псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Крім того, відповідач та третя особа погодили, що у разі псування або загибелі орендованого майна, відповідач відшкодовує позивачу його вартість за ринковими цінами, всі збитки повязані з відновленням майна за кошторисом позивача, а у разі неможливості відновлення, відповідач відшкодовує вартість майна за ринковою ціною на дату складання дефектного акту протягом 30 днів.

Позивачем до матеріалів справи надано копію дефектного акту, який був складений позивачем 27.07.2009 та копію локального кошторису на відновлення будівлі лісопильного цеху.

Судом не приймаються в якості доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем збитків вищевказані документи, оскільки останні складені тільки позивачем без аналізу стану, в якому майно знаходилось на дату передачі в суборенду з урахуванням того, що майно потребувало капітального ремонту (зазначено в акті) та розміру площі, що була надана відповідачу (301,0 кв.м) ; без аналізу історії будинку, а саме не зазначено рік будівництва, матеріали з якого було побудоване приміщення, його розмір та з урахуванням цих обставин, - його ринкова вартість. Позивачем не надано жодних належних доказів того, що приміщення є таке що не підлягає відновленню повністю або частково. Складений позивачем локальний акт не є належним та допустимим доказом розміру збитків, які позивач просить стягнути в судовому порядку. Судом враховується, те, що відповідач погодився на те, що він відшкодовує збитки у розмірі вказаному у дефектному акту складеному позивачем, однак такий порядок відшкодування збитків можливий лише на умові добровільної сплати, а не в судовому порядку.

Крім того, судом відмічається, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази, а саме акти складені уповноваженими органами про користування відповідачем приміщенням з порушенням правил пожежної безпеки, про виникнення пожежі в приміщенні внаслідок винних дій відповідача. В матеріалах справи наявна копія листа прокуратури міста Ірпіня про порушення кримінальної справи за фактом підпалу невідомою особою деревообробного цеху за адресою: м. Буча, вул. Тургенєва, 1 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В матеріалах справи, відсутній акт уповноваженого органу про пожежу та про причини цієї пожежі. Усі надані учасниками процесу висновки складені після пожежі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність усіх складових необхідних для притягнення до відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у тому числі витрати у розмірі 8214,00 грн. на проведення судової експертизи.

Клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат по оплаті послуг спеціаліста при виготовленні пожежно технічного дослідження у розмірі 18000,00 грн. та послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки витрати спеціалісти на складення висновку 12.09.2009 не є судовими витратами понесеними відповідачем в процесі розгляду справи №11/66, а витрати відповідача на отримання правової допомоги не є витратами на оплату послуг адвоката, у звязку з тим, що договір про надання юридичних послуг від 15.02.2010 укладений з боку Молявко О.М. як фізичною особою підприємцем і в матеріалах справи відсутні докази того, що Молявко О.М. є адвокатом.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Стягнути з Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, код 31924756 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи Приймачук Михайла Адамовича (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 14. кв.61, код 1805003278) витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 8214 (вісім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 30.11.2011