Рішення № 20514331, 22.12.2011, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 2-756/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Задорожної Л.І.,.

секретаря Косівець І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

встановив:

В жовтні 2011 року ПАТ КБ ”Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 127 992 грн. 76 коп., судових витрат у справі, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 вересня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №VIW3AU08081001, відповідно до якого було надано кредит в розмірі 79 106 грн. з кінцевим терміном повернення 03 вересня 2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, кредит у визначені договором строки не повертає і станом на 19 серпня 2011 року має заборгованість по кредиту.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 12 січня 2011 року за №129-О, не зявився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги про стягнення заборгованості підтримує, просить винести у справі заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому порядку, заперечень проти позову не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив, від відповідача не надходила заява про розгляд справи у його відсутність. Судові повістки надсилались поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_1, зареєстрованого у встановленому порядку, поштові відправлення повернули до суду з відміткою про те, що за зазначеною адресою він не проживає, на підставі ч.5 ст.74 ЦПК України вважається, що судовий виклик вручено відповідачеві належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VIW3AU08081001, за яким банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності кредитні кошти в сумі 79 106 грн., зі сплатою 16,08 % річних, з кінцевим терміном повернення 03 вересня 2014 року.

Відповідно п.2.2.2 та п.2.2.3 вказаного вище договору позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі здійснювати часткове повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього кодексу, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 зазначеної вище глави ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем 04 вересня 2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO LANOS, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан-в, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Зобовязання за договором кредиту боржник не виконав, чергові платежі за кредитом у встановлений Договором термін не сплатив. Наявність даної обставини зобовязує його виконати кредитні зобовязання у повному обсязі в достроковому порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

- 2 -

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за його користування не виконує, і станом на серпень 2011 року заборгованість за договором складає 127 992 грн. 76 коп., з яких: 57 322 грн. 40 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 43 603 грн. 09 коп. заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом: 1 760 грн. 44 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 25 306 грн. 83 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором. Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунками, які перевірені судом, відповідачем розмір заборгованості не заперечується, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Відповідно до ст..88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, сплачені позивачем в розмірі 1 279 грн. 93 коп. судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., а всього 1 399 грн. 93 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 614, 651,629,1054 ЦК України , ст.ст.3,10,15,60,88,209,213,215,224,225,226,228 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3AU08081001 від 04 вересня 2007 року в сумі 127 992 грн. 76 коп.(сто двадцять сім гривень девятсот девяносто дві гривні, 76 коп.) на предмет застави - автомобіль DAEWOO, модель: LANOS, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан-в, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3(АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” судові витрати в розмірі 1 399 грн. 93 коп.(одна тисяча триста девяносто девять гривень, 93 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: