Рішення № 20502940, 28.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2011 р. Справа № 5023/9528/11

вх. № 9528/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Шевелев К.Є. посвідчення №108 від 25.05.2011 року,

позивача - ОСОБА_1. за дов. від 17.09.2010 року,

1-го відповідача - не з"явився,

2-го відповідача - ОСОБА_2 за дов.№ 1-11-17510 від 15.08.2011 року,

3-й особи - <Текст >відповідача - <Текст >3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави. в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків 3-я особа <Текст >

до 1. Приватного виробничого підприємства "Квадро" м. Харків

2. Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ 3-я особа <Текст >

про визнання недійсним договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - 1. Приватного виробничого підприємства "Квадро" м. Харків, 2. Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ, про визнання недійсним договору іпотеки №6/3/2007/980/І/951 від 05.01.2007 року, укладений між ПВП "Квадро" м. Харків та ПАТ комерційного банку "Надра", філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на невідповідність спірного договору положенням ст.12 Закону України "Про іпотеку" та ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30.11.2011 року о 12:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2011 року було відкладено розгляд справи на 28.12.2011 року 12:30 годині.

До господарського суду Харківської області 28.12.2011 року від представника 2-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги заявлені прокурором підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник 2-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов та просить суд в задоволені позову відмовити. Надав пояснення по суті справи.

Представник 1-го відповідача в призначене судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі. Таким чином, 1-й відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - 1. Приватного виробничого підприємства "Квадро" м. Харків, 2. Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ, про визнання недійсним договору іпотеки №6/3/2007/980/І/951 від 05.01.2007 року, укладений між ПВП "Квадро" м. Харків та ПАТ комерційного банку "Надра", філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ.

Як свідчать матеріали справи та відповідно до п. 1. 2 Статуту публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2000 року N 1250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року N 1181) (надалі - Статут), Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк), є державним банком, що створений відповідно до Розпорядження Президента України від 27 квітня 2000 року N 189 (надалі - Розпорядження), постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2000 року N 1020 (надалі - Постанова), законодавства шляхом перетворення Державного експортно-імпортного банку у публічне акціонерне товариство та є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного експортно-імпортного банку України, утвореного згідно з Указом Президента України від 3 січня 1992 року N 29 та зареєстрованого Національним банком України 23 січня 1992 року за N 5.

Відповідно до п. 5 Статуту, Розпорядження, п. З Постанови, засновником Банку є держава в особі Кабінету Міністрів України і державі належить 100 % його акцій.

Таким чином, саме держава наділила АТ «Укрексімбанк» відповідними функціями у спірних правовідносинах, та, відповідно, поклала на останнього обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави, а саме створення сприятливих умов для розвитку економіки та підтримки вітчизняного товаровиробника, кредитно-фінансова підтримка процесів структурної перебудови, зміцнення та реалізація виробничого і торгового потенціалу галузей економіки. переважно експортоорієнтованих та імпортозамінних, а також одержання прибутку в інтересах Банку та його акціонерів, у тому числі, шляхом надання банківських послуг, здійснення операцій на грошовому, валютному та фондовому ринку, провадження інших видів діяльності та здійснення інших операцій відповідно до законодавства, ліцензій, дозволів, наданих Національним банком або іншими повноважними органами, що відповідно до п. 13 Статуту Банку визначено метою діяльності останнього.

Відповідно до п. 14 Статуту, предметом діяльності Банку є виконання банківських та інших операцій згідно з наданими Національним банком України ліцензіями і дозволами та провадження іншої діяльності в порядку, передбаченому законодавством.

Між Акціонерним товариством "Укрексімбанк" (Позивачем, іпотекодержатель) та Приватним виробничим підприємством "Квадро" (1-м Відповідачем, іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 68052268 від 30.12.2005. (Договір іпотеки)

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що виникають з: Кредитної угоди № 6805К114 від 30.12.2005, укладеної між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до якої іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних її умов, відкриває іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом 11250000,00 грн. строком до 26.12.2007 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільвого характеру виконання.

Відповідно до п.1.3. Договору іпотеки, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених в кредитному Договорі зобов»язань іпотекодавця, є нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме завод, що складається з комплексу будівель, споруд та земельну ділянку, що розташоване за адресою: Харківська область, Первомайський район, м. Первомайський, вул. Залізнична, буд. 76 (далі - Майно).

Згідно з п.1.9. Договору іпотеки передбачено, що наступна іпотека предмета іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя не дозволяється крім самому іпотекодержателю.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в супереч зазначеному вище пункту договору іпотеки, між ПАТ КБ "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ (2-й Відповідач) та 1-м Відповідачем у забезпечення зобов'язань останнього перед 2-м Відповідачем, що виникли на підставі Кредитних договорів № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007, був укладений договір іпотеки № 6/3/2007/980/1/951 від 05.01.2007. згідно з умовами якого 1-й Відповідач передає в іпотеку Відповідачеві 2 як Іпотекодержателеві майно (Майно за винятком земельної ділянки загальною площею 1,8958 га) (Оспорюваний договір).

Пунктом 2.1.1. вказаного Договору передбачено, що зазначене Майно належить Позивачеві як Іпотекодержателеві 1-ої черги згідно з іпотечним договором №68052268 від 30.12.2005. Також зазначено, що згідно листа ВАТ «Укрексімбанк» філії в місті Харкові №068-20/4861 від 22.11.2006 року, банк не заперечує проти наступної іпотеки нерухомого майна з ВАТ КБ «Надра».

Проте, до зазначених тверджень суд ставиться критично, оскільки 1-м та 2-м відповідачами не вірно було застосовано умови листа від 22.11.2006 № 068-20/4861, так як, був розтлумачений на власний розсуд та оспорюваний договір укладений без згоди Позивача на передання Майна в наступну іпотеку.

25.10.2006 2-й Відповідач звернувся до Позивача із листом №3817. в якому просить надати згоду на наступну іпотеку майна згідно з переліком. Іпотекодержателем першої черги якого є Позивач на підставі вказаних іпотечних договорів.

Листом від 22.11.2006 Позивач надав відповідь (лист №068-20/4861) на вказаний лист 2-го Відповідача, у якій зазначив, що «згода на наступну іпотеку/заставу надається за умов першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ. на погашення заборгованості ПВП «Квадро» в філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові».

Проте, в супереч зазначеній умові, стосовно першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ. на погашення заборгованості ПВП «Квадро» в філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові, кошти отримані від 2-го відповідача не були направлені на погашення заборгованості ПВП «Квадро» в філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові, а отже й згоди на наступну іпотеку не було надано.

Таким чином, укладення оспорюваного договору іпотеки та відповідних кредитних договорів № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007 мало б відбуватися з обов'язковим урахуванням вказаної вище умови Позивача. Отже невключення Відповідачем 2 умови Позивача, викладеної в листі № 068-20/4861 від 22.11.2006, щодо необхідності першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ПАТ КБ «Надра», на погашення заборгованості ПВП «Квадро» перед АТ «Укрексімбанк» має наслідком фактичне нівелювання наданої Позивачем згоди на наступну іпотеку.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 1 Закону України “Про Іпотеку” встановлено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. №3 розяснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин з якими закон повязує настання певних юридичних наслідків. Отже в даній справі необхідною умовою для визнання договору недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.215, ст.203 ЦК України.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст.203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Пленуму Верховного Суду України висловленій у п.8 Постанови від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" де зкорема зазначається, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 18 Закону України “Про Іпотеку”, передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови як, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Відповідно до положень ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Згідно з приписами статей 9. 13 Закону України "Про іпотеку" та відповідними пунктами Договорів іпотеки, що містять пряму заборону на передання майна в наступну іпотеку без згоди Позивача, що суперечить приписам вказаного Закону та має наслідком, згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про іпотеку" та статей 203, 215 Цивільного кодексу України, недійсність оспорюваного договору.

Статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Таким чином Позивач не надав згоди на укладання оспорюваного договору іпотеки, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2. що є прямим порушенням приписів статей 9. 13 Закону України «Про іпотеку» та має наслідком, згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про іпотеку" та статей 203, 215 Цивільного кодексу України, недійсність Оспорюваного договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, матеріали справи, свідчать, про те, що наявні усі правові підстави для задоволення позову у повному обсязі та визнання недійсним Договір іпотеки № 6/3/2007/980/1/951 від 05.01.2007. укладений між Приватним виробничим підприємством "Квадро" та ПАТ КБ "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати суд покладає на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 58, 124, 129 Конституції України, ст.ст.5, 203, 215, 207, 208, 256, 257, 267, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 18 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір іпотеки № 6/3/2007/980/1/951 від 05.01.2007. укладений між Приватним виробничим підприємством "Квадро" (01033. м. Київ, Гайдара, 27. код ЄДРПОУ 24126303) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі філії Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Надра" Харківське регіональне управління (01000, м.Київ, вул. Артема, 15, Код ЄДРПОУ 20025456, філія ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, 61002. м. Харків, вул. Петровського, 15 код ЄДРПОУ 06718690).

Стягнути солідарно з Приватним виробничим підприємством "Квадро" (01033. м. Київ, Гайдара, 27. код ЄДРПОУ 24126303) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі філії Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Надра" Харківське регіональне управління (01000, м.Київ, вул. Артема, 15, Код ЄДРПОУ 20025456, філія ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, 61002. м. Харків, вул. Петровського, 15 код ЄДРПОУ 06718690) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 24134567, рахунок 31210206700003 в ГУ ДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) 941,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/9528/11 складено та підписано 29.12.2011 року.