Рішення № 20502419, 20.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/8943/11

вх. № 8943/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Гончаренко С.В., посв. №152 від 21.08.09р. позивача - ОСОБА_1, , дов. №02/177 від 14.12.10р.

відповідача - ОСОБА_2, дов. №17 від 20.01.11р.

третьої особи (КРУ у Х/о) - ОСОБА_3, дов. №25-22/6195 від 08.06.11р.

третьої особи (Фонд державного майна України) - не з"явився 3-й особи - <Текст >відповідача - <Текст >3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського р-ну., м. Харків в інтересах держави< Текст >в особі Інституту монокристалів НАН України, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Контрольне ревізійне управління в Харківській області, м.Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України, м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Харківської філії, м. Харків 3-я особа <Текст >

про визнання недійсним договору в певній частині

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі Інституту монокристалів НАН України звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання частково недійсним та зміну в частині розрахунку орендної плати договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків, а також про стягнення з відповідача - ПАТ "Київстар" 44988,03 грн. збитків у вигляді неодержавного прибутку (втраченої вигоди).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Контрольне ревізійне управління в Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України.

20.12.11р. від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої просить визнати недійсним та змінити в частині розрахунку орендної плати договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків, а також стягнути з відповідача - ПАТ "Київстар" 50178,69 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди).

Приймаючи до уваги те, що позивач, згідно ст.22 ГПК України, має право збільшити позовні вимоги та враховуючи те, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (ст.29 ГПК України), суд вважає за можливе прийняти заяву прокурора про уточнення позовних вимог до розгляду та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача, прокурор та третя особа (КРУ у Х/о) підтримують позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю.

Представник третьої особи (Фонду державного майна України) у судове засідання не з"явився, про причини неявки не повідомив, про розгляд його справи судом був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою №472 (арк.с.110).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17.11.08р. між позивачем - Орендодавець та відповідачем - Орендар було укладено договір оренди нерухомого майна №20, відповідно до умов якого Орендодавець зобов"язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нерухоме державне майно, а саме: частки нежитлового приміщення прибудови лифтово-сходинного вузлу площею 8,0 кв.м. для розташування апаратної та майданчиків покриття даху для монтажу антен, прокладки фідерних пристроїів, площе. 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м.Харків, пр.Леніна, 60, в лабораторно-виробничому корпусі.

Орендоване майно було фактично передано Орендодавцеві 17.11.08р., що підтверджується актом приймання-передачі (арк.с.23).

Згідно п.10.1 Договору, його укладено строком 1 рік - з 17.11.08р. по 31.12.09р. включно.

Додатковими угодами №1 та №2 від 06.01.11р. строк дії Договору було продовжено до 31.12.12р.

Згідно п.3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) жовтень 2008 року 63,11 грн. за 1 кв.м., а за всю орендовану площу 1640,83 грн. та ПДВ 328,17 грн., а всього 1969,00 грн. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві по розрахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати.

Згідно розрахунку плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна (Додаток до договору оренди №20 від 17.11.08р., арк.с.24), при розрахунку орендної плати за 8,0 кв.м. для розташування апаратної застосовано орендну ставку у розмірі 30%; при розрахунку орендної плати за 18,0 кв.м. під антени, прокладки фідерних пристроїв застосовано орендну ставку у розмірі 15%.

Мотивуючи позовні вимоги про визнання недійсним та зміну в частині розрахунку орендної плати договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків, прокурор та позивач посилаються на те, що застосування орендної ставки у розмірі 15% є неправомірним, оскільки ПАТ "Київстар" є оператором телекомунікацій, який надає послуги з рухомого (мобільного) зв"язку, а тому, згідно п.3 додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами, повинна застосовуватися орендна ставка у розмірі 30%.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п.1 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами (далі - Методика), Методику розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно п.2 Методики, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення.

Додатком №2 до Методики (в редакції станом на момент укладання спірного договору), для операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв'язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернет, встановлено процентну ставку у розмірі 30%.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, відповідач (орендар за спірним договором оренди) є оператором телекомунікацій, який надає послуги з рухомого (мобільного) зв'язку, а тому при оренді державного майна для здійснення діяльності, пов"язаної зі сферою телекомунікації, згідно п.3 Додатку №2 до Методики, слід застосовувати орендну ставку у розмірі 30%.

Про необхідність застосування 30% орендної ставки при оренді державного майна суб"єктами господарювання - операторами телекомунікації, які надають послуги з рухомого (мобільного) звязку, для здійснення діяльності, пов"язаної зі сферою телекомунікації, зазначає також й Фонд державного майна України (лист №10-16-10816 від 04.08.11р., арк.с. 32), який, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", є уповноваженим органом з надання роз'яснення з питань застосування цієї Методики.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що умова договору оренди №20 від 17.11.08р. щодо застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 15% суперечить положенням ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на наведене, враховуючи положення ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами та ст.ст.203, 215 ЦК України, суд вважає позовні вимоги про визнання частково недійсним, в частині розрахунку орендної плати із застосуванням 15% орендної ставки при розрахунку орендної плати за 18,0 кв.м. під антени, прокладки фідерних пристроїв, договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., в частині розрахунку орендної плати, шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Додатковою угодою №3 від 15.11.11р. (арк.с.72) до договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., сторони внесли зміни до вказаного договору, а саме дійшли згоди щодо застосування 30% орендної ставки при розрахунку орендної плати за користування майданчиком даху для розміщення антени і прокладки фідерних пристроїв з 01.04.11р.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність, станом на момент прийняття рішення у даній справі, предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., в частині розрахунку орендної плати, шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків.

Відповідно до ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене вище, провадження по даній справі, в частині внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., в частині розрахунку орендної плати, шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків, підлягає припиненню на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача 50178,69 грн. збитків (втраченої вигоди) за період з листопада 2008 року по вересень 2011 року, мотивованих сплатою відповідачем орендної плати за розміщення антени з урахуванням 15% процентної ставки, в той час як правомірним є застосування 30% процентної ставки, суд зазначає наступне.

У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).

Як вже зазначалось вище, згідно розрахунку плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна (Додаток до договору оренди №20 від 17.11.08р., арк.с.24), при розрахунку орендної плати за 8,0 кв.м. для розташування апаратної застосовано орендну ставку у розмірі 30%; при розрахунку орендної плати за 18,0 кв.м. під антени, прокладки фідерних пристроїв застосовано орендну ставку у розмірі 15%.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує відповідач та не заперечується позивачем та прокурором, відповідачем в повному обсязі виконувались зобов"язання зі сплати орендної плати за договором оренди №20 від 17.11.08р., у обсязі, встановленому цим договором.

Недійсність умови вказаного договору щодо застосування орендної ставки у розмірі 15% при розрахунку орендної плати за 18,0 кв.м. під антени, прокладки фідерних пристроїв встановлена даним судовим рішенням, а зміни щодо збільшення розміру орендної ставки до 30% внесені сторонами Додатковою угодою №3 від 15.11.11р. (арк.с.72).

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність вини та протиправної поведінки відповідача при сплаті ним орендної плати за договором оренди №20 від 17.11.08р. з урахуванням 15% орендної ставки при розрахунку орендної плати за 18,0 кв.м. під антени, прокладки фідерних пристроїв, як елементів, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача 50178,69 грн. збитків (втраченої вигоди) за період з листопада 2008 року по вересень 2011 року.

Разом з тим, суд зазначає, що встановлені при розгляді даної справи обставини свідчать, що між позивачем та відповідачем склалися відносини кондикції (безпідставного збагачення). Останні врегульовані ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Згідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином позивач не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі за позовні вимоги про визнання частково недійсним договору оренди №20 від 17.11.08р. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 22, 203, 215, 626, 628, 629, 759, 1166, 1212 Цивільного кодексу України, статтею 17, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95р. №786 зі змінами, статтями 1, 4, 12, 29, 32, 33, 43, 44, 47-49, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву прокурора про уточнення позовних вимог до розгляду та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Провадження у справі в частині позовних вимог про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., в частині розрахунку орендної плати, шляхом застосування ставки орендної плати за розміщення антени у розмірі 30 відсотків - припинити.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним, в частині розрахунку орендної плати із застосуванням 15% орендної ставки при розрахунку орендної плати за 18,0 кв.м. під антени, прокладки фідерних пристроїв, договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача №20 від 17.11.08р., укладений між Інститутом монокристалів НАН України (61072, м.Харків, пр.Леніна, 60, код 00210217) та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі Харківської філії (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Харківської філії (61058, м.Харків, вул.Ромена Роллана, 12, код 216738832).

Стягнути Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Харківської філії (61058, м.Харків, вул.Ромена Роллана, 12, код 216738832) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Харківської філії (61058, м.Харків, вул.Ромена Роллана, 12, код 216738832) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/8943/11 складено та підписано 26.12.11р.