Вирок № 20502382, 03.10.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2011 Справа №1-342/11

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Свірської І.Б., Мельник М.І.

прокурора Гульовської О.Г.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 10.12.1999 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.46-1 КК України, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

- 23.09.2005 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.186, ч.2 ст.345, ч.1 ст.357 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 20.03.2006 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.162, ч.1 ст.296, ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 07.04.2008 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.162, ч.1 ст.396, ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 22.01.2010 року, згідно постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2010 року умовно-достроково на невідбутий термін 8 місяців 5 днів,

за ч. 3 ст.187, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 17 листопада 2010 року о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись по АДРЕСА_3 через кватирку вікна першого поверху вказаного будинку проник у кімнату, після чого піднявшись на другий поверх, побачив ОСОБА_5 Далі підсудний ОСОБА_4 з метою заволодіння майном потерпілої, приставив до живота ОСОБА_5 ножа, якого мав з собою, погрожуючи насильством небезпечним для життя та здоров'я, що виразилося у погрозі застосування ножа щодо потерпілої, яка сприйняла цю погрозу як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, підсудний став вимагати гроші та золоті вироби. Після цього, підсудний ОСОБА_4 відкрито заволодів грішми потерпілої ОСОБА_5 в сумі 999 гривень; золотим ланцюжком, вагою 10 грам, вартістю 2600 гривень; золотим перснем, вагою 2,54 грами, вартістю 500 гривень; сигнальними патронами калібру 8 мм. у кількості 7 штук, вартість одного становить 5 гривень, на загальну суму 35 гривень; газовими патронам в кількості 2 штуки, вартість одного становить 6 гривень, на загальну суму 12 гривень. З місця вчинення злочину підсудний ОСОБА_4 втік, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 4146 гривень.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 04 грудня 2010 року о 03 год. у ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виник злочин намір направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 04 грудня 2010 року о 03 год. підсудній ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по АДРЕСА_3, переліз через ворота на подвір'я і направився до будинку №14А. Обійшовши від входу праворуч будинку, підійшов до вікна кімнати першого поверху і через кватирку вікна першого поверху вказаного будинку з метою крадіжки, намагався проникнути у будинок, при цьому став знімати скло кватирки вікна. Однак, не виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки почув, що в будинку хтось знаходиться тому з місця події намагався втекти, однак був затриманий ОСОБА_6

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.3 ст.187 КК України не визнав та пояснив, що нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу розбій, поєднаного з проникненням у житло та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_7 в будинку по АДРЕСА_3, він не вчиняв, явку з повинною по вищевказаному епізоду та покази, в яких визнає вину, писав під психологічним тиском та застосуванням до нього працівниками міліції фізичного насильства, оперуповноваженого ОПВ УКР УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8, слідчим СВ Тернопільського МВ УМВС України Тернопільської області ОСОБА_9, інспекторів ОРПС Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_10, ОСОБА_11

Також, підсудний ОСОБА_4 показав, що з 13 листопада 2010 року по 21 листопада 2010 року перебував в с. Зозуленці Заліщицького району Тернопільської області в гостях у громадянки ОСОБА_12, яка проживає у АДРЕСА_4 та її неповнолітнім сином ОСОБА_13, а також з ОСОБА_14 мешканкою с. В.Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області. Тому за даних обставин, посилаючись на своє алібі, підсудний ствердив, що даний факт є беззаперечним доказом його непричетності до злочину, який йому інкримінують, зокрема, за фактом розбійного нападу 17 листопада 2010 року.

Крім цього, підсудний ОСОБА_4 показав, що 04 грудня 2010 року близько 03 години йшов з залізничного вокзалу м.Тернополя у стані алкогольного спяніння в сторону моста, що знаходиться на перехресті вулиць Татарська Дівоча в м.Тернополі, до своєї сестри ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_5, яка квартира він не пригадує, щоб переночувати. Перейшовши міст, він, не доходячи до церкви, побачив, як виїхала машина чорного кольору, з якої вийшов ОСОБА_15, вистрілив з пістолета в повітря та крикнув до нього, щоб він зупинився і стояв на місці. Потім ОСОБА_15 підійшов до нього і запитав, хто він, і звідки йде. Тоді він розповів ОСОБА_15 про те, що йде до своєї сестри, проте останній його затримав до приїзду працівників міліції. Коли приїхали працівники міліції ОРПС Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11, то останні застосовували до нього фізичне насильство, а саме, нанесли йому декілька ударів руками по обличчю. Потім підійшла потерпіла ОСОБА_7, яка сказала, що це не він. Через якийсь час приїхали ще працівники міліції, які під час огляду місця події забрали у нього взуття, і скориставшись ним сфальсифікували вилучення слідів взуття на снігу біля будинку АДРЕСА_3 Після огляду місця події його повезли у відділення міліції, де провели йому особистий обшук. Далі поїхали на медичне обстеження, а після цього в центр міста, де вказані працівники міліції застосовували фізичне насильство - побиття, таким чином схиливши його написати явку з повинною.

Від показань даних ним на досудовому слідстві ОСОБА_4 відмовляється і категорично наполягає, що інкримінованих злочинів не вчиняв.

Вищевказані показання підсудного ОСОБА_4, відповідно до яких останній заперечив вчинення ним нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, поєднаний з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_7 в будинку по АДРЕСА_3 17 листопада 2010 року, суд, оцінює критично і не бере їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів і розцінює їх, як намагання підсудного уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Так, з оголошеної у судовому засіданні явки з повинною ОСОБА_4 від 04 грудня 2010 року слідує, що підсудний добровільно зізнався в тому, що в ніч з 16 листопада на 17 листопада 2010 року він проник у будинок за адресою по АДРЕСА_3 та погрожуючи фізичною розправою та ножем громадянці ОСОБА_7, відкрито викрав гроші та золотий ланцюжок. (а.с.32).

Під час допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного 05 грудня 2010 року, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, які він вказав у своїй явці з повинною, повідомивши, що протягом останнього часу проживав у м. Тернополі на найманих квартирах. Працював різноробочим на будовах вантажником. Йому дуже важко було знайти роботу, а на проживання потрібні були гроші, однак коштів у нього взагалі не було, при цьому він згадав, що по АДРЕСА_3 проживає жінка, в якої він колись винаймав кімнату, а тому вирішив її пограбувати. З цією метою, він взявши з собою ножа з деревяною ручкою довжиною леза до 10 см., пішов до вказаного будинку. Перед тим, як проникнути у будинок, він деякий час спостерігав за ним. Після цього, підійшов до вікна будинку, що знаходиться на першому поверсі. За допомогою ножа зняв з вікна штапики і цвяхи, якими кріпилося скло, і знявши скло кватирки вікна, проник у будинок. У будинку піднявся по сходах на другий поверх, і коли був у коридорі, то йому назустріч вийшла ОСОБА_5, якій він пригрозивши ножем, сказав, щоб вона була тихо і не кричала, став вимагати у неї гроші та золото. Вона була дуже налякана тому стала віддавати все, що у неї було, а саме, 1000 грн., золотий ланцюжок. Потім він став шукати за грошима та золотими виробами у будинку, при цьому знайшов декілька патронів до пістолета, які також викрав. Тоді він продовжував наполягати, щоб вона віддавала усі гроші та золото, які у неї є, при цьому наказав їй роздягнутися, оскільки мав намір вступити з нею у статеві зносини, однак потерпіла сказала, що вагітна і стала плакати та просити його, щоб він цього не робив, а тому він передумав. У буднику він перебував близько півтори години, після чого втік. Через деякий час у нього знову закінчилися гроші і він вирішив викрасти гроші з вказаного будинку. Тому 04 грудня 2010 року близько 3 години ночі він знову прийшов до будинку. Підійшовши до того самого вікна, він став знімати скло кватирки вікна, яке було заклеєне скотчем, і знявши частину скла, почув шум у будинку, а тому вирішив втікати на дорогу. Коли він перескочив через ворота подвір'я вказаного будинку, то побачив на дорозі автомобіль, який зупинився, і з якого вийшов чоловік, який його затримав, а за декілька хвилин приїхали працівники міліції і його посадили у службовий автомобіль. На момент вчинення вказаних злочинів, він перебував у стані алкогольного сп'яніння. З будинку потерпілої він викрав гроші в сумі 1000 грн., золотий ланцюжок, та декілька патронів, які зберігав у кімнаті, яку винаймав у шкафчику.

(а.с.55-58);

Також, під час допиту ОСОБА_4 як обвинуваченого, останній вказав, що підтримує свої попередні показання, вину визнає повністю, доповнень не має.

(а.с.92-93).

Показання викладені ОСОБА_4 власноручно в явці з повинною та в подальшому підтверджені ним, під час дачі показань в якості підозрюваного, суд, вважає правдивими, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими дослідженими та перевіреними судом доказами, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновками судових експертиз та іншими доказами, а тому, суд, бере їх до уваги, як докази вини підсудного у вчиненні інкримінованих злочинів.

Водночас, суд, критично оцінює показання ОСОБА_4, дані ним в судовому засіданні, відповідно до яких останній ствердив, що явку з повинною він писав під тиском працівників міліції, а показання в якості підозрюваного давав, за умов застосування щодо нього незаконних методів ведення досудового слідства працівниками міліції, і не бере їх до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними доказами і повністю спростовуються матеріалами проведеної прокуратурою м.Тернополя перевіркою, в порядку виконання судового доручення, показаннями допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11

Суд, визнає необґрунтованими доводи підсудного ОСОБА_4 щодо застосування до нього незаконних методів ведення слідства, унаслідок чого він обмовив себе у вчиненні інкримінованих злочинів. Як убачається з матеріалів справи, таких заяв протягом досудового слідства він не робив. Перед допитом, як підозрюваного та обвинуваченого йому були розясненні всі права, передбачені Конституцією України та відповідними статтями КПК України, зокрема і право на захист, право відмовитись від дачі показань та відповідати на запитання, а також право не свідчити проти себе. Від участі захисника на досудовому слідстві підсудний відмовився, про що власноручно вказав у протоколах розяснення процесуальних прав (а.с.52-53, 86-87). Тому, суд, вважає, що підсудний ОСОБА_4 на досудовому слідстві давав показання про обставини, вчинених ним злочинів правдиво, в умовах, що виключає незаконний вплив на нього. Також, суд бере до уваги те, що підсудний у своїх показаннях послідовно повідомив такі деталі, які могли бути відомі лише виконавцю злочину, зокрема, детальний опис знаряддя злочину ножа, розташування предметів та обстановку у будинку АДРЕСА_3.

Крім цього, суд, вважає показання про застосування щодо підсудного незаконних методів слідства непереконливими, оскільки були предметом прокурорської перевірки і свого підтвердження належними та допустимим доказами не знайшли. Зокрема, постановою від 26 серпня 2011 року в порушенні кримінальної справи відносно інспекторів ОРПС Тернопільського МВ в Тернопільській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оперуповноваженого ОПВ УКР УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 та слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_9, відмовлено, за відсутністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 372, 373 КК України, оскільки викладені підсудним ОСОБА_4 факти, не знайшли свого підтвердження. Прийняте рішення оголошене в судовому засіданні.

Для перевірки алібі підсудного, а саме, тверджень останнього щодо перебування його в час вчинення злочину в іншому місці, зокрема с.Зозулинці Заліщицького району Тернопільської області, судом доручалось органу досудового слідства допитати свідків, які б могли підтвердити чи спростувати алібі ОСОБА_4

Будучи допитаною в межах судового доручення свідок ОСОБА_12, показання якої були оголошені в судовому засіданні, пояснила, що в с.Зозулинці Заліщицького району Тернопільської області проживають її батьки, куди вона часто приїжджає та допомагає їм по господарству. ОСОБА_4 вона бачила декілька раз, стосунків з ним не підтримує, з ним її познайомила ОСОБА_14 Жодного разу ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_14 до неї в гості у с. Зозулинці Заліщицького району Тернопільської області не приїжджали та у листопаді 2010 року у вказаному селі не були. Також в межах судового доручення допитана ОСОБА_14, показання якої були оголошені в судовому засіданні. Із вказаних показань слідує, що 15 листопада 2010 року вона перебувала за місцем свого проживання в АДРЕСА_6. В с. Зозулинці Заліщицького району Тернопільської області вона ніколи не була, де у вказаний час знаходився ОСОБА_4 їй нічого не відомо.

За таких обставин, суд вважає, що до цих показів підсудного ОСОБА_4 слід віднестись критично і до уваги їх не брати. Дані показання, суд вважає такими, що спрямовані на уникнення підсудним кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Крім, цього винність підсудного у вчинені інкримінованих злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України доводиться та обєктивно підтверджується сукупністю зібраних, досліджених та проаналізованих у судовому засіданні доказами.

Показаннями даними у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_7, з яких вбачається, що 17 листопада 2010 року близько 01 год., у її будинок по АДРЕСА_3 через вікно першого поверху будинку проник ОСОБА_4 Коли вона підійшла до дверей, що ведуть у коридор, то побачила у коридорі чоловіка, який був одягнений в чорну шапку, чорну кофту, чорні рукавиці та ножем у правій руці. Даний чоловік дуже подібний на ОСОБА_4, однак тоді він був з бородою. Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні вказала на ОСОБА_4 як на особу, яка 17 листопада 2010 року проникла у її житло, та погрожуючи ножем викрала її речі, оскільки впізнала останнього по голосу, рисам обличчя, зовнішнім ознакам. Коли вона побачила ОСОБА_4, то останній підійшов до неї, та погрожуючи ножем, приставивши його їй до живота, повів її у кімнату. Дану погрозу ножем вона сприйняла як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю. В кімнаті він посадив її на диван, та тримаючи в руках ніж, сказав, що йому потрібні гроші та золото. Тоді вона зі своєї сумки витягнула гроші в сумі 900 гривень, купюрами номіналом по сто гривень. У сумці вона стала шукати за 99 гривнями і золотим перстнем, однак грошей та перстня не знайшла. Потім підсудний запитав, де її чоловік, і вона відповіла, що не має чоловіка. Тоді ОСОБА_4 сказав їй, щоб вона знімала штани і кофту, при цьому тримаючи ножа у руці. Після цього, вона, боячись за своє життя, зняла штани і кофту. Коли вона стояла голою спиною до підсудного, то почула як він ножем став проводити їй по спині. Потім підсудний наказав їй руки поставити на диван, зігнутися та розставити ноги, при цьому він однією рукою проводив по її тілу. Тоді вона почала його просити, щоб він не ґвалтував її та сказала йому, що вагітна. Після цього підсудний почав вимагати у неї золотий ланцюжок, який був на ній, і вона знявши з шиї даний ланцюжок, передала йому. Потім ОСОБА_4 їй сказав, що не буде вступати з нею у статеві зносини, якщо вона цього не бажає. Далі підсудний почав переглядати усі речі, які були у її сумці. Пізніше ОСОБА_4 заставив її вдіти колготи на голову, і постійно заставляв дивитися вниз для того, щоб вона не бачила його обличчя. Після цього підсудний наказав їй лягти на диван на живіт обличчям вниз. Коли вона лягла, то почула, як він відкриває тумбочки та щось шукає. Потім підсудний знайшов патрони, які належали її брату. Далі ОСОБА_4 сказав їй, щоб вона про те, що відбулося нікому не розказувала, за нею будуть слідкувати, і якщо вона комусь розповість, то він її вбє. Потім він сказав, що хоче отримати задоволення, поклав її на диван підняв кофту та приставив ножа під ліву грудь. Після цього, вона почала просити підсудного, щоб він припинив свої дії, і останній відпустив її. Далі ОСОБА_4 вийшов з кімнати і пішов з її будинку. Близько обіду, коли вона заспокоїлася, то зателефонувала до свого брата ОСОБА_15, який незадовго приїхав та розповіла йому про те, що трапилося. В міліцію вона вирішила не звертатися, тому що боялася погроз підсудного. Підсудний у неї викрав гроші в сумі 900 гривень, золотий ланцюжок вагою 10 грам, довжиною 50 см., вартістю 2600 грн. Крім цього з її будинку зникло 99 гривень та золотий перстень, вагою 2,54 грами, вартістю 500 гривень.

Крім цього 04 грудня 2010 року близько 03 год. вона почула стукіт з вулиці в районі вікна кімнати її будинку, що знаходиться на першому поверсі. Тоді вона відкрила кватирку вікна на другому поверсі і подивилася вниз. Біля вікна кімнати свого будинку, що на першому поверсі вона побачила постать людини. Злякавшись, вона зразу ж зателефонувала у міліцію та повідомила, що невідома особа намагається проникнути у її будинок, також про даний факт повідомила свого рідного брата ОСОБА_6, який проживає на сусідній вулиці від неї. За декілька хвилин вона з вікна побачила працівника міліції, що був у форменому одязі та чоловіка, що стояв біля нього. Потім вона вийшла на вулицю і побачила, що іншою особою, що стояла біля міліціонера є її брат. Вони їй сказали, що когось зловили і він знаходиться у міліцейській машині. Коли вона підійшла до машини працівників міліції, то побачила, що у ній сидить ОСОБА_4 Коли підсудний почав розповідати, що він робив коло її будинку, то вона впізнала ОСОБА_4 та повідомила працівникам міліції, що саме ця особа в ніч з 16 на 17 листопада 2010 року проникла у її будинок, і погрожуючи їй ножем викрала у неї гроші та золоті вироби.

Заявлений позов на суму 3500 грн., з яких вартість викраденого золотого ланцюжка 2600 грн. та грошей в розмірі 900 грн., потерпіла ОСОБА_7 просить задовольнити повністю, стягнувши вказану суму з підсудного.

Крім цього, потерпіла ОСОБА_7 повністю підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві, які є аналогічними тим, що вона дала в судовому засіданні (а.с.42-47).

Надаючи оцінку показам потерпілої ОСОБА_7, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та повідомлення про злочин, суд дійшов висновку, що покази дані нею на досудовому слідстві та підтверджені в ході судового слідства є повними, всебічними та обєктивно знайшли своє відображення в сукупності з іншими доказами, дослідженими судом в ході розгляду даної кримінальної справи. У суду немає сумнів у їх добровільності, та не встановлено обєктивних обставин, які б свідчили про їх неправдивість та (або) надуманість.

Оголошеними та підтвердженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15, з яких слідує, що 17 листопада 2010 року, близько обіду до нього зателефонувала рідна сестра ОСОБА_5, вона повідомила, що невідомий чоловік шляхом зняття скла кватирки вікна кімнати, що знаходиться на першому поверсі проник у її будинок, і погрожуючи ножем викрав у неї золоті вироби та гроші близько 1000 гривень. Скло, яке було зняте із кватирки вікна він вставив назад у раму, але у нього не було штапиків, а тому заклеїв скло по периметру скотчем, і ще це вікно було тріснуте по діагоналі, на дві частини. 04 грудня 2010 року вночі о 03.11 год. йому зателефонувала на мобільний телефон сестра, ОСОБА_7, та повідомила, що до неї через те саме вікно знову хтось добирається. Почувши це, він швидко вдягнувся і своїм автомобілем поїхав до сестри. По дорозі, біля будинку сестри він побачив, як невідомий чоловік перескакує із подвір'я через ворота. Він порівнявшись із ним зупинив автомобіль, і вискочивши на вулицю направився до цього чоловіка, ним виявився ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4, побачивши його хотів втекти, то він, наздогнавши останнього затримав до приїзду працівників міліції. Представлені в судовому засіданні для огляду свідку ОСОБА_15 патрони, зображені в таблиці ілюстрації до протоколу огляду від 09.12.2010 року (а.с.135-136), останній упізнав та пояснив, що вказані патрони є газовими та сигнальними, які належали його батьку та знаходилися в будинку, де проживає його сестра, потерпіла ОСОБА_7

(а.с.94-95).

Оголошеними та підтвердженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17, яка ствердила, що у неї на квартирі в одній із кімнат проживав ОСОБА_4, у якій зберігав свої особисті речі. У вказану кімнату, крім ОСОБА_4 ніхто не заходив. Коли прийшли працівники міліції, то в її присутності і за її згодою вони оглянули кімнату та виявили патрони, які належали ОСОБА_4, які в подальшому були вилучені. За час проживання ОСОБА_4, близько двох тижнів, ніхто у дану кімнату не заходив, як опинилися вилучені патрони в її квартирі вона пояснити не може, оскільки до поселення підсудного в даній кімнаті вказаних патронів не було.

(а.с.98-99).

Суд, оцінює критично покази підсудного в тій частині, що вилучені з квартири ОСОБА_17 девять патронів є заздалегідь залишеними працівниками міліції і повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_7

Оголошеними та підтвердженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вказали, що в ніч на 04 грудня 2010 року перебували на службі по маршруту патрулювання масив «Центр»у м. Тернополі. В ночі близько 03 год. вони від чергового міліції отримали повідомлення про те, що невідома особа намагається проникнути у будинок по АДРЕСА_3. Коли вони прибули за вказаною адресою, то чоловік, який назвався ОСОБА_6 повідомив, що його сестра ОСОБА_7 подзвонила до нього і сказала, що до неї у будинок хтось намагається проникнути. Він швидко під'їхав до будинку сестри і побачив, як невідомий чоловік перескакує через ворота та втікає від будинку, а тому він його затримав, ним виявився ОСОБА_4 Після цього був проведений огляд місця події, де були виявлені сліди взуття на подвірї потерпілої. Ніхто у підсудного не знімав взуття, фізичної сили до останнього не застосовували. Потім затриманого ОСОБА_4 направили на огляд для визначення стану спяніння, він перебував у стані алкогольного спяніння 2 ступеня, після чого його доставили у відділення міліції для зясування питань по суті.

(а.с.102-103; 104-105).

Доводи підсудного ОСОБА_4 щодо фальсифікації працівниками міліції вилучення слідів взуття на снігу біля будинку потерпілої, суд до уваги не бере, оскільки під час судового слідства фактів фальсифікації досудового слідства та інших порушень кримінально-процесуального законодавства судом не встановлено.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини та досліджені у судовому засіданні докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні ним нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу розбій, поєднаний з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_7

Також, винність ОСОБА_4 по епізоду незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_7, доводиться наступними оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Письмовою заявою потерпілої ОСОБА_7 від 04 грудня 2010 року, в якій вона просить встановити та притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 04 грудня 2010 року близько 03 год. намагалася проникнути в будинок, розташований по АДРЕСА_3.

(а.с.10);

Письмовою заявою потерпілої ОСОБА_7 від 04 грудня 2010 року, в якій вона просить встановити та притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в ніч з 16 листопада на 17 листопада 2010 року близько 03 год. проникла в її будинок за адресою по АДРЕСА_3, через вікно і погрожуючи їй ножем відкрито викрала в неї гроші в сумі 900 грн. і золотий ланцюжок, чим завдано матеріальної шкоди на суму 3500 грн.

(а.с.11);

Оголошеним протоколом огляду місця події від 04 грудня 2010 року, відповідно до якого проведено огляд місця вчинення злочину, під час якого у дворі АДРЕСА_3, виявлено вікно, під яким на снігу знаходяться сліди взуття, на віконному склі виявлено слід рукавиць, на шибці вікна на склі виявлено залишки речовини темного кольору, які були вилучені.

(а.с.23-29);

Оголошеним протоколом № 2368 медичного огляду для визначення факту вживання алкоголю і стану спяніння ОСОБА_4 від 04 грудня 2010 року, за висновком якого встановлено середню степінь алкогольного спяніння.

(а.с.30);

Оголошеним рапортом інспектора ОРПС ТМВ УМВС України в Тернопільській області про те, що 04 грудня 2010 року о 03 год. 10 хв., надійшло повідомлення від чергового МВМ -2 УМВСУ в Тернопільській області про те, щоб прибути за адресою АДРЕСА_3, тому що невідома особа намагається проникнути в будинок.

(а.с.31);

Протоколом явки з повинною від 04 грудня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_4 добровільно зізнався у тому, що в ніч з 16 листопада на 17 листопада 2010 року проник в будинок АДРЕСА_3, погрожуючи фізичною розправою та ножем громадянці ОСОБА_7 відкрито викрав гроші та золотий ланцюжок.

(а.с.32);

Протоколом добровільної видачі від 04 грудня 2010 року, згідно якого ОСОБА_4, добровільно видав працівникам міліції чорні шкіряні рукавиці, зимові, металеву запальничку сірого кольору в чорному шкіряному чохлі, на якому прикріплена липка стрічка типу "скотч", шкіряні зимові черевики чорного кольору із замками з обох сторін.

(а.с.37);

Протоколом огляду місця події від 04 грудня 2010 року, згідно якого проведено огляд квартири АДРЕСА_1, в якій було виявлено та вилучено з книжкової шафи на першій полиці чорний мішечок з шнурівкою сірого кольору, в якому знаходилися девять патронів.

(а.с.40);

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05 грудня 2010 року за участю ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 розказав та відтворив на місці обставини вчинення ним проникнення в будинок АДРЕСА_3 та нападу на потерпілу ОСОБА_7

(а.с.63-72);

Співставивши протоколи огляду місця події та відтворення, а також показання ОСОБА_4 на досудовому слідстві, слід відмітити, що підсудний відтворив обстановку з великою точністю. При цьому підсудний детально пояснював, яким саме способом він проник у будинок потерпілої, яка обстановка була в середині будинку, визнавав, що погрожуючи ножем потерпілої, викрав гроші, які потерпіла дістала зі своєї сумки.

Таким чином, суд вважає, що дані отримані при відтворенні обстановки та обставин події повністю відповідають обстановці на час огляду будинку потерпілої, що вказує на правдивість показань підсудного ОСОБА_4 під час досудового слідства.

Протоколом очної ставки від 05 грудня 2010 року проведеної між потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_18 з якого слідує, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_4 повністю підтвердив показання потерпілої щодо вчинення інкримінованих злочинів за фактом розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло 17 листопада 2010 року та за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаної з проникненням у житло 04 грудня 2010 року.

(а.с.73-75);

Протоколом очної ставки від 05 грудня 2010 року, проведеної між підозрюваним ОСОБА_18 та свідком ОСОБА_15, з якого слідує, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_15 підтвердив свої показання, а ОСОБА_4 не заперечив щодо них відносно інкримінованих йому злочинів за фактом розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло 17 листопада 2010 року та за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаної з проникненням у житло 04 грудня 2010 року.

(а.с.96-97);

Протоколом очної ставки від 05 грудня 2010 року, згідно якого ОСОБА_4 підтримав показання свідка ОСОБА_17

(а.с.100-101);

З висновку експерта № 17/539/10 від 08 грудня 2010 року вбачається, що при проведенні трасологічної експертизи, слід рукавиці, вилученої під час огляду місця події по факту крадіжки з будинку АДРЕСА_3 залишений таким самим типом та видом рукавиць, які добровільно видав ОСОБА_4

(а.с.109-113);

Як вбачається з висновку судово-трасологічної експертизи № 17/536/10 від 14 грудня 2010 року слід низу взуття, вилучений під час огляду місця події по АДРЕСА_3, який мав місце 04 грудня 2010 року залишений низом взуття, яке добровільно видав ОСОБА_4

(а.с.124-130);

Оголошеним протоколом огляду від 09 грудня 2010 року девяти патронів з таблицею ілюстрації до протоколу огляду, які виявлено та вилучено з місця проживання ОСОБА_4

(а.с.134; 135-136).

З висновку експерта № 1-1367/10 від 30 грудня 2010 року, слідує, що всі девять наданих на експертизу патронів, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_4, до боєприпасів не належать.

(а.с.141-145)

Проаналізувавши вищезазначені докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів за ч.3 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу розбій, поєднаного з проникненням у житло та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_7 в будинку по АДРЕСА_3.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Вищевказані проаналізовані судом докази, зокрема показання потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновки судово-трасологічних та висновком судово-балістичної експертиз, результати оглядів місця події, результати огляду виявленого та вилученого з місця події слідом рукавиці та сліду залишеного взуттям, яке добровільно видав ОСОБА_4, зафіксовані у його явці з повинною та в протоколі допиту в якості підозрюваного від 05 грудня 2010 року, які судом взяті до уваги та інші докази, беззаперечно вказують на те, що напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу розбій, поєднаний з проникненням у житло та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчинене повторно, поєднана з проникненням у житло було вчинено саме підсудним ОСОБА_4

Невизнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд вважає засобом захисту останнього з метою уникнення покарання за скоєні злочини. Доводи підсудного про відсутність доказів його причетності до скоєних злочинів суперечать зібраним у справі доказам, які були ретельно перевірені судом в ході судового слідства.

Проаналізувавши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази у їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів і вважає, що органом досудового слідства його дії кваліфіковано вірно за ч.3 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд, відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема те, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про стійкість злочинної поведінки, позитивну характеристику по місцю проживання, відсутність обставин, які помякшують покарання.

До обставини, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочинів у стані алкогольного спяніння. Також, суд враховує те, що підсудний ОСОБА_4 раніше судимий за умисні злочини, передбачені:

- ч.1 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) Гусятинським районним судом Тернопільської області від 10 грудня 1999 року;

- ч.2 ст.186, ч.2 ст.345, ч.1 ст.357 КК України Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 23 вересня 2005 року;

- ч.2 ст.162, ч.1 ст.296, ст.70, ч.1 ст.71 КК України Гусятинським районним судом Тернопільської області від 20 березня 2006 року ;

- ч.2 ст.162, ч.1 ст.396 КК України Гусятинським районним судом Тернопільської області від 07 квітня 2008 року, що визнається судом як рецидив злочинів.

Крім цього, суд враховує стан здоровя підсудного ОСОБА_4, а саме те, що в 2001 році переніс травму хребта в ділянці поперекового відділу; у 2002 році операцію з приводу апендектомії; у 2004 році переніс струс головного мозку.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статтей обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю підсудного із застосуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити попередній взяття під варту.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_4 рахувати з 05 грудня 2010 року, тобто з часу його затримання в порядку ст.115 КПК України.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оцінивши досліджені докази, та враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_7 на суму 3500 грн. підлягає до задоволення.

Стягнути в користь потерпілої ОСОБА_7 з підсудного ОСОБА_4 вартість викраденого золотого ланцюжка, вагою 10 грам в розмірі 2600 грн. та викрадених грошей в сумі 900 грн., всього на загальну суму 3500 грн.

По справі є судові витрати: за проведення судово-трасологічної експертизи (висновок № 17/539/10 від 08.12.2010 року) в сумі 258 грн.; судово-трасологічної експертизи (висновок № 17/536/10 від 14.12.2010 року) в сумі 451,08 грн.; судово-балістичної експертизи (висновок № 1-1367/10 від 30.12.2010 року) в сумі 206,40 грн., які, суд, вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_4 у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.

Речові докази:

-пара рукавиць, які знаходяться згідно квитанції №003795 від 27 грудня 2010 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України знищити, після набрання вироку законної сили;

-запальничку сірого кольору в чорному чохлі з прикріпленою липкою стрічкою типу скотч, які знаходяться згідно квитанції №003796 від 27 грудня 2010 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України знищити, після набрання вироку законної сили;

-слід взуття, вилучений у вигляді гіпсового зліпка, пара взуття, добровільно видані ОСОБА_4 які знаходяться згідно квитанції №003794 від 27 грудня 2010 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України знищити, після набрання вироку законної сили;

-пять патронів калібру 8 мм., які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15 залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого належного йому майна;

- за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити попередній взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 05 грудня 2010 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити повністю, стягнувши із засудженого ОСОБА_4 у користь потерпілої ОСОБА_7 в рахунок відшкодування майнової шкоди гроші в сумі 3500 грн. (три тисячі пятсот гривень).

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 судові витрати за проведення: судово-трасологічної експертизи (висновок № 17/539/10 від 08.12.2010 року) в сумі 258 грн.; судово-трасологічної експертизи (висновок № 17/536/10 від 14.12.2010 року) в сумі 451,08 грн.; судово балістичної експертизи (висновок № 1-1367/10 від 30.12.2010 року) в сумі 206,40 грн., на загальну суму 915,48 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувач ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463).

Речові докази:

-пара рукавиць, які знаходяться згідно квитанції №003795 від 27 грудня 2010 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України знищити, після набрання вироку законної сили;

-запальничку сірого кольору в чорному чохлі з прикріпленою липкою стрічкою типу скотч, які знаходяться згідно квитанції №003796 від 27 грудня 2010 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України знищити, після набрання вироку законної сили;

-слід взуття, вилучений у вигляді гіпсового зліпка, пара взуття, добровільно видані ОСОБА_4 які знаходяться згідно квитанції №003794 від 27 грудня 2010 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України знищити, після набрання вироку законної сили;

-пять патронів калібру 8 мм., які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15 залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий В. Ломакін