Рішення № 20502295, 22.12.2011, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-186/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2011 року          Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

судді                                                  -          Пісоцького О.М.;

з участю:          секретаря                    -          Сіваченко Ю.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання неправомірним збільшення процентної ставки за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

26 жовтня 2010 р. ОСОБА_1 пред’явив позов до ЗАТ КБ «ПриватБанк», в якому просив визнати неправомірним збільшення відповідачем відсоткової ставки за користування кредитом за договором № NKUCAN00000052 від 25.04.2007 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 25 квітня 2007 р. він отримав в «Южноукраїнському-Центральному»відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк»споживчий кредит на придбання автомобіля, в сумі 74814,58 грн. Згідно кредитного договору № NKUCAN00000052, позивач зобов’язався в рахунок погашення кредиту сплачувати щомісячно 1222,71 грн. Крім того, було укладено договір застави автотранспорту, в якому зазначено, що придбаний за кредитним договором автомобіль Daewoo Matiz 4A11BV вноситься до державного реєстру обтяжень рухомого майна як застава забезпечення зобов’язань. З часу укладення договору позивач свої зобов’язання виконував повністю, більше того, в 2009 р. він маючи намір достроково виконати взяті на себе зобов’язання, виплачував більше, ніж було передбачено договором. Тому позивач вважає, що в 2010 р. він сплатив останній платіж та виконав умови кредитного договору. 02.07.2010 р. позивач посилаючись на п. 1 ст. 28 Закону України «Про заставу», відповідно якому застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання, подав відповідачу заяву з проханням про зняття автомобіля з державного реєстру обтяжень рухомого майна. На це він отримав лист в якому повідомлялось, начебто у позивача існує заборгованість, про яку банк позивачу повідомляв. В цьому ж листі повідомлялось, що розмір щомісячного платежу складає 1795,99 грн. Працівники банку пояснили позивачу, що відповідно п. 2.3.1. договору банк має право збільшувати відсоткову ставку в межах кількості пунктів, на які збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань в страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США. Позивач наполягає на тому, що відповідачем було порушено умови п. 2.3.1 договору, а саме не надано письмове повідомлення позивачу протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки НБУ або пропорційного збільшення курсу долара США до гривні більш ніж на 10 %. Посилаючись на викладені обставини, позивач вимагає визнати неправомірними дії відповідача по збільшенню процентної ставки за кредитним договором, визнати неправомірним збільшення суми щомісячного платежу за кредитним договором.

Позивач надав суду заяву з проханням про розгляд справи в його відсутності,позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку представників в судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в зв’язку з чим суд зі згоди позивача, викладеної в його заяві, ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає встановленим, що 25 квітня 2007 р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № NKUCAN00000052, згідно якого позивачу було надано кредит в сумі 74814,58 грн. на придбання автомобіля, на строк до 24 квітня 2014 р. За користування кредитом згідно договору передбачено плату в розмірі 1,34 % в місяць на суму залишку заборгованості. Погашення кредиту передбачено шляхом щомісячного внесення позичальником платежу в сумі 1222,71 грн. Пунктом 2.3.1. договору передбачено право кредитора збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору, зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий ( резервний ) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ). Цим же пунктом передбачено обов’язок банку надіслати позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Крім того, тут же передбачено, що збільшення процентної ставки можливо лише в межах кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитам, або пропорційно збільшенню курсу долара США. У листі, направленому банком позивачу 14 липня 2010 р., банком було повідомлено позивачу про відмову в поверненні предмета застави ( автомобіля ). Крім того, в цьому листі вказано, що позивач має заборгованість за даним договором в сумі 17993,97 грн., а поточна заборгованість позивача ( тобто прострочений місячний платіж ) за кредитним договором складає 1795,99 грн. При цьому суду не надано доказів того, що банком було виконано вимоги п. 2.3.1. кредитного договору в частині направлення позичальнику листа з повідомленням про зміну відсоткової ставки. Вказане суперечить п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 та Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808 , відповідно якому банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку). Згідно ч. 3 ст. 653 Ц К України, в разі зміни договору зобов’язання змінюються з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії банку в частині підвищення процентної ставки за договором неправомірні, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,60, 209, 212-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним збільшення відповідачем закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за договором № NKUCAN00000052 від 25 квітня 2007 р.

Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 30 грн. ( тридцять ) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи.

Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в доход держави 90 грн. ( дев’яносто ) грн. 00 коп. в рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, та 179 ( сто сімдесят дев’ять ) грн. 94 коп. в рахунок оплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                         О.М. Пісоцький