Рішення № 20502147, 20.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/9402/11

вх. № 9402/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від. 17.03.11 р.; Телійчук С.В. - директор;

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, дов. № 9/1-2027 від 15.09.11 р.; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Константа М", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Дергачівської виправної колонії Харківської області № 109, с. Дворічний Кут, Харківська область 3-я особа <Текст >

про стягнення 117098,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа М" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Підприємство Дергачівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№ 109)" (далі - відповідач) 116056,00 грн. основного боргу, 934,45 грн. пені, інфляційні витрати у сумі 30,76, 3% річних у сумі 76,80 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати товару поставленого позивачем за договором № 60 від 18.08.11 р.

Позивач в судове засідання 20.12.11 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач 05.12.11 р. надав відзив на позов, в якому вказує на часткову сплату основного боргу. Крім того, у відзиві відповідач вказує на необґрунтований розрахунок пені позивачем.

Відповідачем до відзиву надано платіжні доручення № 727 від 08.11.11 р. на суму 2000,00 грн., № 753 від 16.11.11 р. на суму 2000,00 грн. та № 791 від 30.11.11 р. на суму 2000,00 грн. (а.с. 95-96) які підтверджують оплату відповідачем 6000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі, в частині вимоги щодо стягнення з відповідача 6000,00 грн. заборгованості припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи оплату відповідачем 2000,00 грн. 08.11.11 р., тобто до звернення позивача з позовом до суду, судові витрати в цій частині вимог суд покладає на позивача. Судові витрати в частині вимог щодо стягнення 4000,00 грн. боргу покладаються на відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 60 від 18.08.11 р. (а.с. 11-14), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, кількість, номенклатура, ціна, терміни оплати та умови поставки товару визначаються в рахунках-фактурах та/або у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до умов договору, позивач здійснив поставку нафтопродуктів відповідачу у період з 18.08.11 р. по 08.09.11 р., що підтверджується видатковими накладними № 364 від 18.08.11 р. на суму 44528,00 грн., № 376 від 23.08.11 р. на суму 71566,80 грн., № 408 від 02.09.11 р. на суму 44528,00 грн. та № 431 від 08.09.11 р. на суму 44528,00 грн. (а.с. 19-22).

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, оплата здійснюється на умовах 100% передплати покупцем (відповідачем) кожної партії товару.

Згідно з п. 4.5 вказаного договору, відповідач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав належним чином, сплативши лише 89094,80 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 36-57), внаслідок чого заборгованість відповідача склала 116056,00 грн.

Сторонами в письмовій формі не було встановлено строку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 13.10.11 р. було направлено відповідачу вимогу про оплату 125056,00 грн. заборгованості (а.с. 30-31) яку було отримано відповідачем 22.10.11 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Проте, відповідач оплатив лише платіжними дорученнями № 727 від 08.11.11 р. суму 2000,00 грн., № 753 від 16.11.11 р. суму 2000,00 грн. та № 791 від 30.11.11 р. суму 2000,00 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 110056,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 30.10.11 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 60 від 18.08.11 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 110056,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 5.2 договору № 60 від 18.08.11 р., у разі порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені за прострочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 396,82 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 30,76 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 76,80 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 624, ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Дергачівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№ 109)" (с. Дворічний Кут, Дергачівський р-н, Харківська область, 62351, код ЄДРПОУ 08680945, п/р 26002823388704 в ПАТ банк "Грант" № 23, МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа М" (місцезнаходження: пр. Людвіга Свободи, б. 46, кв. 343, м. Харків, 61204; поштова адреса: пр. Московський, 54, 4 поверх, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 37092516, п/р 26000002338170 в АО "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) 110056,00 грн. основного боргу, 30,76 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 76,80 грн., 396,82 грн. пені та 2211,21 грн. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 6000,00 грн. заборгованості припинити.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 537,63 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Інте Т.В.

Повне рішення складено 26 грудня 2011 року.