Рішення № 20502083, 12.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/8447/11

вх. № 8447/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд", м. Київ 3-я особа <Текст >

до ФОП ОСОБА_1, м. Ізюм 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 338897,26 грн. заборгованості за отриманий товар по договору №02/0410 від 26.03.10р. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконав. Про час та місце розгляду справи відповідач не був повідомлений, про що свідчать відмітки на поштових повідомленях, які повернулись до суду разом з ухвалами суду від 13.10.2011р. та від 01.11.2011р., відповідно до яких ухвали повертаються "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані суду докази, суд встановив, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 26.03.2010р. був підписаний договір поставки №02/0410.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 234054,40грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідною накладною та актом приймання-передачі до господарського договору поставки №02/0410 від 26.03.2010р. (арк.спр.11-17).

Відповідно до п.8.1. договору, покупець повинен оплатити товар не пізніше ніж 3 банківські дні з дати відвантаження товару.

В порушення умов договору відповідач, отриманий 26.03.2010р., товар не оплатив.

В порядку досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу вимогу за вих.№48 від 22.03.2011р. про сплату заборгованості за отриманий товар (арк.спр. 18-19), проте суму заборгованості відповідач не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позивач має право вимагати від відповідача, на свій вибір, передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а відповідач зобов'язаний виконати вимогу позивача, виходячи з положень Цивільного кодексу України.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі у розмірі 234054,40 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи те, що п.9.5. Договору сторонами було встановлено, що розмір відсотків річних за прострочення сплати грошових коштів дорівнює 25%, те, що відповідачем було порушено строки оплати за договором, позовні вимоги позивача в сумі 83045,76грн. 25% річних та 21797,10грн. інфляційних збитків, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1Б, каб. 406А, р/р №26002702691026 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 32770030, ІПН 327700326527) 234054,40грн. основного боргу, 21797,10грн. інфляційних збитків, 25% річних у розмірі 83045,76грн., 3388,97грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

повний текст рішення складено 19.12.2011р.