Рішення № 20501121, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 43/23-10

вх. № 1567/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дор. №01-62юр/5281 від 07.07.09 р. відповідача - ОСОБА_2 дор.№ 1409 від 15.03.10 р

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Богодухівський районний відділ внутрішних справ УМВСУ в Х/о , м. Богодухів

про стягнення 1453,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АК "Харківобленерго," м. Харків звернувся до суду з позовом до Богодухівського районного відділу внутрішних справ УМВСУ в Х/о , м. Богодухів, про стягнення заборгованості за електроенергію у сумі 0,67 грн. та ПДВ на ППЕ за період лютий-грудень 2006 року - 554,65 грн.; пені - 197,24 грн.; 3%річних, нарахованих за період з жовтня 2009 по січень 2010 р. - 34,09 грн.; ПДВ на борг 3% річних, що визнаний рішеннями Господарського суду по справам № № 15/385-08, № 15/81 -09,15/131-09, 58/321 -09 - 75,59 грн.; ПДВ на сплату 3% річних за період травень-серпень 2003 р. - 12,18 грн.; індекс інфляції нарахований за період з жовтня 2009 по січень 2010 р. - 178,51 грн.; ПДВ на борг з індексу інфляції, що визнаний рішеннями Господарського суду (рішення Господарського суду по справам №№ 15/385-08, №15/81-09,15/131-09, 58/321-09 - 373,40 грн.; ПДВ на сплату індексу інфляції за період травень - листопад 2003 р.- 27,07 грн. Загальна сума боргу складає 1453,40 грн. Покласти на відповідача витрати по веденню справи.

16.03.2010 року через канцелярію Господарського суду Харківської області представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому він частково визнає позов, а саме : суму в розмірі 0,67 гр. за електричну енергію , а також пеню в сумі 197,24 гр. - період утворення з жовтня 2009 р. по січень 2010 р.

Разом з тим, Богодухівський РВ заперечує проти нарахування 3% річних та індексу інфляції за період з жовтня 2009 р. по січень 2010 р., проведених з урахуванням ПДВ, а тим більш заперечує проти нарахування ПДВ на борги по попередніх рішеннях Господарського суду, також проти нарахування ПДВ на вже сплачені суми по індексу інфляції за період травень - листопад 2003 року та проти нарахування ПДВ на ППЕ за період з травня по листопад 2006 року. Свої заперечення Богодухівський РВ ГУМВС України в Харківській області ґрунтує на Додатку №2 до Договору про постачання електричної енергії № 51026 від 12.05.2004 року (додаток 1), в якому в п. 4 та п. 6 йдеться про всі види розрахунків, що стосуються електричної енергії. Згідно цих пунктів, ПДВ застосовується тільки по таких видах нарахувань: вартість електроенергії; безоблікове споживання електричної енергії; по актах перевірки порушень ПКЕЕ; надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

В усіх інших видах розрахунків ( нарахування пені, 3% річних, індексу Інфляції), згідно яких в п. 4 та п. 6 Додатку №2 до Договору про постачання електричної енергії №51026 від 12.05.2004 року, ПДВ не включається.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позову частково заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне : 12.05.04 р. між АК ”Харківобленерго” та Богодухівським районним відділом внутрішних справ УМВСУ в Харківській області (далі Відповідач) був укладений договір про постачання електроенергії № 26 (далі договір), пролонгований на 2009 р.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 8.06.2000 р. № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 22.11.06), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Відповідно до ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Відповідно до п.7.1 “Правил користування електричною енергією ”, (надалі Правила) та Договору, відповідач зобовязується проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

Станом на момент винесення рішення у справі борг відповідача за поставлену товарну продукцію ( електричну енергію) складає 0,56 грн. за період з грудня 2009р. по січень 2010р. Нарахування проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом КМ України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обовязкові для застосування усіма підприємствами, установами і організаціями. Крім того, у відповідача є заборгованість по податку на додану вартість, що складає 0,11 грн. Сума заборгованості нарахована відповідно до Закону України від 03.12.1999 р. “Про внесення змін до Закону України “Про податок на додану вартість ”.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем визнана, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позовні вимоги позивача в сумі 0,56 грн. за електричну енергію та 0,11 грн. ПДВ на е/е обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2.1 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені. Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем визнається, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 197,24 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню : в розмірі 148,76 грн. інфляційних за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року та 28,41 грн. 3% річних за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року .

Щодо ПДВ, нарахованого позивачем на 3% річних та на індекс інфляції, а також позивачем було нараховано відповідачу ПДВ в розмірі 5,68 грн. на 3% річних за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року, ПДВ в розмірі 29,75 грн. на інфляційні витрати за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року, ПДВ на борг 3% річних, що визнаний рішенням Господарського суду складає 75,59 грн., ПДВ на сплати 3% річних за період травень-серпень 2003 року в сумі 12,18 грн., ПДВ на борго індексу інфляції, що визнаний рішеннями Господарського суду по справам № 15/385-08,№ 15/81-09, № 15/131-09, № 58/321-09 в сумі 373,40 грн., ПДВ на сплати індексу інфляції за період травень-листопад 2003 року в сумі 27,07 грн., ППЕ на суму 4 972,08 грн. за період лютий-грудень 2006 року був донарахований ПДВ в сумі 554,65 грн., слід зазначити наступне.

Виходячи з вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Змістом 1.4 ст.1 Закону визначено, що поставка товарів - це будь-які операції, з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безплатної поставки тварів. При цьому, у відповідності до п. 4.1, ст. 4 Закону, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку, третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів ( послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Таким чином, діючим податковим законодавством України не передбачено включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені Законом України “Про податок на додану вартість”.

Отже, суми коштів, які не пов”язані з поставкою товарів чи послуг і які не є компенсацією вартості товарів (послуг), не можуть розглядатися як об”єкт оподаткування ПДВ. Оскільки інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховуються за неналежне виконання грошового зобов"язання і пов"язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою поставки будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об"єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення ПДВ в розмірі 5,68 грн. на 3% річних за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року, ПДВ в розмірі 29,75 грн. на інфляційні витрати за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року, ПДВ на борг 3% річних, що визнаний рішенням Господарського суду складає 75,59 грн., ПДВ на сплати 3% річних за період травень-серпень 2003 року в сумі 12,18 грн., ПДВ на борго індексу інфляції, що визнаний рішеннями Господарського суду по справам № 15/385-08,№ 15/81-09, № 15/131-09, № 58/321-09 в сумі 373,40 грн., ПДВ на сплати індексу інфляції за період травень-листопад 2003 року в сумі 27,07 грн., ППЕ на суму 4 972,08 грн. за період лютий-грудень 2006 року був донарахований ПДВ в сумі 554,65 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 174, 179, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст. 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Богодухівський районний відділ внутрішних справ УМВСУ в Харківській області , м. Богодухів (вул. Міліцейська, 9, п\р 352211001000657 в УДК у Богодухівському районі, код ЄДРПОУ 08675832, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) заборгованість за електричну енергію в сумі 0,67 грн. що складається з тарифної складової в сумі - 0,56 грн. та ПДВ на е/е 0,11 грн.

Нарахування по пені 197,24 грн., 3% річних -28,41 грн. та індексу інфляції 148,76 грн- на п/р 260053011272 в Першій ХФ АКБ “Базис”, МФО 351599, код 00131954 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 14.04.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Харківського апеляційного господарського суду.