ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.11 Справа№ 5015/1379/11
За позовом: Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ
До відповідача1: ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ
До відповідача2: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів
Про: стягнення 25500,00 грн.
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 - довіреність № 595/2001 від 25.08.2011 року
від відповідача 1 не зявився
від відповідача 2 ОСОБА_1 - представник за довіреністю
Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ, до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 25500,00 грн.
Для обєктивного вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався ухвалами суду та в судових засіданнях оголошувалися перерви.
Представники сторін в ході судового розгляду спору надали суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, та своїх заперечень.
Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення всіх обставин справи.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.
Відповідач 1 проти заявлених вимог заперечує, просить в задоволені позову відмовити повністю, просить до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності. У своїх запереченнях посилається на наступне:
Докази щодо сплати страхового відшкодування (платіжне доручення, реєстр), подані Позивачем, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України.
Позивач у позовній заяві зазначає про те, що «стало відомо, що ОСОБА_3 під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з СПД ФО ОСОБА_1». Разом з тим, у постанові від 27.02.2008р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, зазначено, що він працює водієм у ТзОВ «Двері Плюс».
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон N 1961-І\/), особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Отже, на думку Відповідача 1, для вирішення даного спору по суті необхідно надати оцінку договору, на підставі якого виникли спірні правовідносини та з урахуванням обставин справи встановити належного відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»вказано, що «під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до п. 1.4 статті 1 Закону, особи, відповідальність яких застрахована, - зазначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Враховуючи наведене, Відповідач 1 прийшов до висновку, про те, що Позивачем не надано доказів того, що внаслідок ДТП настає відповідальність СПД ФО ОСОБА_1, застрахованого у ПАТ «СК «Універсальна».
Крім наведеного, представник Відповідача 1 зазначає, що з моменту виплати страхового відшкодування (04.03.2008р.) до моменту звернення до суду (15.03.2011р.) з позовними вимогами до ПАТ «СК «Універсальна»пройшло більше ніж 3 роки, у такому випадку, до позовних вимог слід застосувати позовну давність та відмовити в позові.
Відповідач 2 проти позову не заперечує.
Судом встановлено:
25.12.2007 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»і ОСОБА_5 уклали договір страхування, поліс АТК 136943, майнових інтересів власника автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1.
08.02.2008 року на 48 км автодороги Київ-Чоп, сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить СПД ФО ОСОБА_1, яким в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_3 та застрахований автомобіль «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5
Згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 27.02.2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3
Як зясовано - в результаті цієї пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль. Відповідно до звіту № 21 з визначення вартості матеріального збитку від 15.02.2008 року матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 43663,40 грн., а вартість відновлювального ремонту 51414,23 грн.
29.02.2008 року АТ «ПРОСТО-стахування»було складено розрахунок № 2306 страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику. Згідно з даними розрахунками страхове відшкодування складає 25500,00 грн. Зазначена подія була визнана страховою, про що 29.02.2008 року складено Страхований акт.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 11.03.2008 року АТ «Просто-страхування»виплатило страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 25500,00 грн.
Відтак, фактичні витрати страхової компанія, повязаної з цим страховим випадком складають 25500,00 грн.
Згідно ст. 1191 ЦК України , особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач встановив, що під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з СПД ФО ОСОБА_1 та виконував свої службові обовязки. Відтак, відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
Відповідно до Полісу № ВВ/3859398 від 01.12.2007 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «СК «Універсальна». Позивач просить стягнути з Відповідача 1 витрати на виплату страхового відшкодування в сумі 24990,00 грн., та з Відповідача 2 франшизу в сумі 510,00 грн.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд визнав позов таким, що піддягає до задоволення з наступного:
Відповідно ст. 221 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»«при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом, порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи - 25.12.2007 року - Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»і ОСОБА_5 уклали договір добровільного страхування, поліс АТК 136943, майнових інтересів власника автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Вказаний транспортний засіб Позивач прийняв на страхування на випадок виникнення страхових подій (ризиків), в тому числі - пошкодження.
Згідно із Полісом № ВВ/3859398 між ПАТ «СК «Універсальна»та СПД ФОП ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів першого типу, згідно із яким та із врахуванням положень пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проведено страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Судом встановлено, що забезпеченим Відповідачем ПАТ «СК «Універсальна»транспортним засобом «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах, перебуваючи у трудових відносинах з власником цього автомобіля СПД ФОП ОСОБА_1, 08.02.2008 керував ОСОБА_6 При цьому, своїми винними діями ОСОБА_6 вчинив ДТП, завдавши технічних ушкоджень забезпеченому в ПАТ «ПРОСТО- страхування»(згідно з договором добровільного страхування АТК 136943 від 25.12.2007) автомобілю «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5
Згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 27.02.2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3
Відповідно до ст. 1172, ч. 2 ст. 1187, ЦК України, у СПД ФОП ОСОБА_1 виникло зобов'язання відшкодувати ОСОБА_5 шкоду, завдану належним ОСОБА_1 джерелом підвищеної небезпеки автомобілем, яким на законних підставах керував ОСОБА_6, (перебуваючи в трудових відносинах з СПД ФОП ОСОБА_1)
При цьому, цивільно-правова відповідальність СПД ФОП ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди ОСОБА_5 була застрахована в ПАТ «СК «Універсальна». Однак, ні ПАТ «СК «Універсальна»(в розмірі ліміту відповідальності за Полісом № ВВ/3859398), ні СПД ФОП ОСОБА_1 (в розмірі франшизи), не здійснили відшкодування шкоди ОСОБА_5
Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження під час ДТП 08.02.2008 транспортного засобу «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_5 отримав 13.03.2008 року в розмірі 25500,00 грн. від ПАТ «ПРОСТО-страхування»за Договором добровільного страхування транспортного засобу АТК 136943, умовами якого було передбачено страховий випадок «пошкодження ТЗ».
Ст. 1191 ЦК України вказує, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Таким чином, ПАТ «ПРОСТО-страхування», провівши на вказаних вище умовах страхове відшкодування шкоди ОСОБА_5, відповідно ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»отримало право зворотної вимоги (регресу) до:
- СПД ФОП ОСОБА_1 у розмірі франшизи 510,00 грн. за Полісом № ВВ/3859398, як власника забезпеченого в ПАТ «СК «Універсальна»транспортного засобу «Renault», реєстраційний НОМЕР_5, що перебував під керуванням (на законних підставах) винної у скоєнні ДТП, та заподіянні збитків ОСОБА_5, особи - ОСОБА_3
- ПАТ «СК «Універсальна»у розмірі ліміту відповідальності 24990,00 грн. (25500,00 грн. - 510,00 грн. суми франшизи) за Полісом № ВВ/3859398, згідно із яким був забезпечений транспортний засіб «Renault», реєстраційний НОМЕР_4 та застрахована цивільно-правова відповідальність СПД ФОП ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП 08.02.2008 року ОСОБА_5
В задоволені клопотання Відповідача 1 щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності суд відмовляє з посиланням на :
Позов підготовлено ПАТ «ПРОСТО-страхування» за вих. номером (штемпелем) від 28.02.2011, а направлено поштою до господарського суду Львівської області 12.03.2011 (а не 15.03.2011 як стверджує Відповідач) про що свідчить відповідний фіскальний чек УДСПЗ «Укрпошта»№ 41180.
Відповідно до ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.
Окрім наведеного - Відповідачем 1 не вірно трактується момент виплати страхового відшкодування, яким він вважає дату 04.03.2008. З цього приводу необхідно зазначити, що страхове відшкодування було отримано ОСОБА_5 (виплачено йому на руки) в КРУ ТОВ «Укрпромбанк» м. Київ 13.03.2008, про що свідчить відповідний Реєстр прийнятих платежів за 13.03.2008. Платіжне доручення № 174 від 04.03.2008 на суму 285 122, 72 грн. подано ПАТ «ПРОСТО-страхування»разом із Реєстром № 92 страхування»в системі «Укрпромбанк»(наявний в матеріалах справи). Відтак, починаючи з 04.03.2008 на банківському рахунку ПАТ «ПРОСТО-страхування»в КРУ ТОВ «Укрпромбанк»м. Києва, були розміщені (обліковані) кошти страхової компанії для їх подальшого отримання в установі банку 63-ма одержувачами, вказаними у зазначеному реєстрі. Виплата частки коштів кожному із одержувачів, яка належала до виплати із загальної суми розміщеної на рахунку, відбувалась після звернення конкретного одержувача до банку Так, належна до виплати ОСОБА_5 страхова сума в розмірі 25500 грн., була виплачена йому в установі «Укрпромбанку»13.03.2008, про що свідчить вищевказаний реєстр платежів за 13.03.2008 року.
В силу приписів ст.ст. 256,257 ЦК України до даних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Основне зобов'язання перед страхувальником було виконано ПАТ «ПРОСТО-страхування»13.03.2008 року, а тому перебіг позовної давності починається з 13.03.2008 року, та закінчується 13.03.2011 року, отже позивачем строк звернення до суду не пропущений.
З приводу заперечень відповідача про те, що: «позивачем не надано доказів того, що внаслідок ДТП настає відповідальність СПД ФО ОСОБА_1», застрахованого у ПАТ «СК «Універсальна»та посилань Відповідача 1 на відсутність доказів про те, що винний у вчиненні ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з СПД ФОП ОСОБА_1, судом зясовано наступне:
Твердження Відповідача 1 ПАТ «СК «Універсальна», спростована в ході судового розгляду справи, оскільки Відповідач 2 у справі - СПД ФОП ОСОБА_1, який провадить свою підприємницьку діяльність, що полягає у виготовленні дверних конструкцій, під комерційною назвою «Двері Плюс», визнав позов. При цьому, надав суду пояснення, що належний йому автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахований згідно із Полісом № ВВ/3859398 в ПАТ «СК «Універсальна», під час ДТП 08.02.2008 року перебував під керуванням ОСОБА_3, який знаходився у трудових відносинах з СПД ФОП ОСОБА_1 Крім того, в ході уточнення ПАТ «ПРОСТО-страхування»в СПД ФОП ОСОБА_1 обставин, які вказують на перебування з ним у трудових відносинах ОСОБА_3, СПД ФОП ОСОБА_1 надав до ПАТ «ПРОСТО-страхування»копію наказу від 16.12.2007 № 17 (додається до матеріалів справи), згідно із яким 16.12.2007 ОСОБА_3 був прийнятий ним на роботу.
За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати віднести на Відповідачів пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ЗУ «Про страхування», ст.ст. 256,257,261,979,1187,1191 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позовні вимоги задоволити повністю.
2.Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1 код ЄДРПОУ 20113829) на користь ПАТ «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена,10, МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) витрати на виплату страхового відшкодування в сумі 24990,00 грн., 249,90 грн. державного мита та 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стягнути з СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_3) на користь ПАТ «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена,10, МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) франшизу в сумі 510,00 грн., 5,10 грн. державного мита, 4,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Довга О.І.
Судове рішення № 20500292, Господарський суд Львівської області було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1379/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: