Рішення № 20490776, 12.12.2011, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-1730/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2011 року м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого суддіЯцуна О.С.

при секретаріЄговітіній І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.11 ПАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 22.08.07 між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ZPО0AК10333541, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8815,37 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.08.12. Однак відповідач порушила свої зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 23.09.11 ОСОБА_3 має заборгованість - 4511,16 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом 4149,62 доларів США, заборгованості по процентам 249,63 доларів США, заборгованості по комісії 66,92 доларів США, пені - 44,99 доларів США.

В забезпечення виконання кредиторських зобовязань 22.08.2007 р. сторони уклали договір застави рухомого майна № ZPО0AК10333541, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 1030, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належать на праві власності ОСОБА_3. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, банк просить звернути стягнення на зазначений автомобіль.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач належним чином повідомлялася про день та час судового розгляду справи, про що в матеріалах справи є підтвердження, однак до суду не зявилася, причину своєї неявки суду не повідомила.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини: 22.08.07 між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ZPО0AК10333541, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8815,37 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.08.12.

В забезпечення виконання кредиторських зобовязань 22.08.2007 р. сторони уклали договір застави рухомого майна № ZPО0AК10333541, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 1030, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належать на праві власності ОСОБА_3.

У звязку з порушенням зобовязань за договором ОСОБА_3 станом на 23.09.11 має заборгованість - 4511,16 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом 4149,62 доларів США, заборгованості по процентам 249,63 доларів США, заборгованості по комісії 66,92 доларів США, пені - 44,99 доларів США.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.527 ЦК України боржник зобовязаний виконувати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу».

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України, закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі. Аналогічні положення зазначені в ст. 44 Закону України «Про заставу», відповідно якої, заклад застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Умовами договору застави (п. 17.10) передбачено, що у випадку порушення Позичальником зобов'язання за Кредитною угодою або договорами про видачу траншів, Заставодавець зобов'язується передати Предмет застави Заставодержателю у заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільного права може бути примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язань по поверненню кредиту та зобов'язань за договором застави щодо обов'язку передати предмети застави в заклад, позивач обрав передбачений законодавством спосіб захисту, заявивши вимогу про виконання зобов'язання в натурі передати предмет застави в заклад.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст.526, 527, 530, 590, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст.212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPО0AК10333541 від 22.08.2007 року в сумі 4511,16 доларів США, що за курсом НБУ складає 35970,64 грн. - звернути стягнення на автомобіль ВАЗ, модель: 1030, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належать на праві власності ОСОБА_3 (проживає у АДРЕСА_1), шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” судові витрати у розмірі 479,71 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Заводським районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: О.С. Яцун