Рішення № 20484381, 28.12.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 2-3618/2011

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошніченко Л.Є.

при секретарі Граневській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” до ОСОБА_1 про виселення з предмету іпотеки без надання іншого житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство “ СЕБ Банк ” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з предмету іпотеки без надання іншого житлового приміщення, обґрунтувавши свої вимоги тим, що в забезпечення зобовязань за кредитним договором №60-В/08 від 24.06.2008 року укладеного між ПАТ “СЕБ Банк” та ОСОБА_1, за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 47000 доларів США, було укладено іпотечний договір №73 від 24.06.2008 року на нерухоме майно, що придбалось за кредитні кошти, а саме житловий будинок з господарськими побутовими побудовами та спорудами, загальною площею 83,6 кв. м., житловою площею 46,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Заочним рішенням Київського районного суду від 29.12.2010 року позовні вимоги ПАТ“ СЕБ Банк ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. 08.02.2011 року державний виконавець ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-7894 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Оскільки боржник рішення суду не виконувала, то позивачем було прийнято рішення про звернення стягнення на іпотечне майно. Оскільки на вимоги надіслані банком відповідачу про добровільне її виселення, остання не реагує, просить суд виселити відповідача ОСОБА_1 з предмета іпотеки житлового будинку, загальною площею 83,6 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення та зняти її з реєстраційного обліку з зазначеного житлового приміщення, стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 що діє на підставі довіреності №880 від 02.03.2011 року(а.с.29) не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином (а.с.35), подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.40). Оскільки наслідки ст. 224 ЦПК України зрозумілі, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, про час, дату і місце судового засідання повідомлялась належним чином (а.с.38), у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи питання стосовно виселення відповідача ОСОБА_1,суд виходить з наступного.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідність до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, що в забезпечення зобовязань за кредитним договором №60-В/08 від 24.06.2008 року укладеного між ПАТ “СЕБ Банк” та ОСОБА_1 за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 47000 доларів США, було укладено іпотечний договір №73 від 24.06.2008 року на нерухоме майно, що придбалось за кредитні кошти, а саме житловий будинок з господарськими побутовими побудовами та спорудами, загальною площею 83,6 кв. м., житловою площею 46,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.9-12).

Згідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушенні зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором №60-В/08 від 24.06.2008 року належним чином не виконувала.

У звязку з чим заочним рішенням Київського районного суду від 09.12.2010 року позовні вимоги Публічне акціонерне товариство “ СЕБ Банк ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено (а.с.5).

08.02.2011 року державним виконавцем ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-7894 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.6). Рішення суду боржником добровільно не виконано.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про іпотеку”, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

В судовому засіданні встановлено, що 02.08.2011 р. на адресу відповідача позивачем була направлена вимога щодо звільнення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7), в добровільному порядку відповідач житловий будинок не звільнила.

Згідно до ч.2 ст. 109 ЖК України, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

За таких підстав вимоги позивача в частині виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно зняття с реєстрації відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семі днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про виселення відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково зобовязувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби.

Крім того, відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи те, що відповідно до ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, рішення суду по справам даної категорії є безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка виселена, реєстраційний орган не вправі відмовити в знятті з реєстрації такої особи з посиланням на те, що суд не зобовязав його вчинити цю дію. Тобто, реєстраційний орган не наділений правом аналізувати рішення суду з точки зору його законності та обґрунтованості.

Таким чином заявлені вимоги про зняття відповідачки ОСОБА_1 з реєстрації не підлягають задоволенню.

Крім того у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 17 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. 00 коп., також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 10,11,88,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530,610,1049,1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, Законом України “Про іпотеку”, Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” до ОСОБА_1 про виселення з предмету іпотеки без надання іншого житлового приміщення задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1, 1979 року народження, з предмету іпотеки житлового будинку, загальною площею 83,6 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, 1979 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” на рахунок №29099025102075 у ПуАТ “СЕБ Банк”, код ЄДРПОУ 14351016, код банку 300175 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 17 грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

В іншій частині задоволення позовних вимог ПАТ “СЕБ Банк” відмовити, у звязку з відсутністю підстав.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду Л.Є.Мірошніченко