ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №1-112/11
26 грудня 2011 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області
під головуванням: судді Хомича В.І.,
за участю секретаря Смаль Т.П.,
прокурора Комзюк Н.Н.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Любешів кримінальну справу № 1-112/11 про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 06 листопада 2011 року близько 19-ї години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, шляхом зівання навісного замка проник через вхідні двері до середини житлового будинку ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG»моделі «Х500», ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 105 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Діджус» вартістю 30 гривень, який належав ОСОБА_1, заподіявши їй матеріальні збитки на загальну суму 135 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність у вчиненому визнав повністю та дав детальні показання щодо обставин скоєного злочину. Показав, що 06 листопада 2011 року близько 19-ї години проник до середини житлового будинку ОСОБА_1. Переконавшись, що в будинку нікого не має, зайшов до спальної кімнати ОСОБА_1, де побачив мобільний телефон марки «SAMSUNG», якого викрав. Пояснив, що оскільки перебував в стані алкогольного сп»яніння, не розумів вчинення своїх дій. У вчиненому розкаюється та просить суворо не карати.
У звязку з тим, що підсудний визнав свою винуватість повністю, показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються ним, суд визнав за можливе розглядати справу в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України та визначеному статтею 301-1 КПК України і не досліджувати ці фактичні обставини справи. Учасникам судового розгляду розяснено положення ч.3 ст.299 КПК України, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного в таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, а тому дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України.
Обставинами, що помякшують покарання підсудного є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.
Призначаючи покарання, суд враховує також характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу підсудного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, просив вибачення у потерпілої, потерпіла претензій до підсудного не має, оскільки збитки повністю їй відшкодовані, а тому приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності із застосуванням ст.75,76 КК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрати слід стягнути з підсудного.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 450 (чотириста п»ятдесят) гривень 24 коп. в користь держави (НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014 ідент. код 25574908, призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №94 від 21.11.2011»).
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «SAMSUNG»моделі «Х500», ІМЕІ НОМЕР_1- повернути потерпілій ОСОБА_3 .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: /підпис/ Хомич В.І.
Оригіналу відповідає.
Суддя Любешівського
районного суду В.І.Хомич
Судове рішення № 20463685, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 26.12.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-112/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: