Рішення № 20463655, 15.11.2011, Єнакіївський міський суд Донецької області

15.11.2011

2 2939/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Дарміна М.О.

при секретарі - Мороз К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве та ДП “Орджонікідзевугілля”про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду і просив стягнути з відповідача моральну шкоду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що протягом тривалого часу він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах.

Після медичного обстеження та проведеного лікування, згідно висновку МСЕК від 12 січня 2006 року ОСОБА_1 було встановлено за сукупністю 50% втрати працездатності, з них первинно 40% за професійним захворюванням та 10 % за трудовим каліцтвом по травмі від 07 березня 2005 року і визнано інвалідом 3 групи .

Внаслідок вказаних обставин порушено його звичайний устрій життя, він відчуває дискомфорт, не покидає відчуття власної неповноцінності, що привело до моральних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Через ушкодження здоров”я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, що привело до моральних страждань, які він переніс. Із-за порушених нормальних життєвих зв”язків, він зазнав негативних наслідків, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому просив стягнути моральну шкоду, заподіяну внаслідок професійного захворювання у розмірі 50000 грв.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов .

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве позов не визнав, посилаючись на те, що для призначення виплати моральної шкоди потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, , якого позивач не має. Ніяких доказів, підтверджуючих заподіяння моральної шкоди, які б можна було дослідити у судовому засіданні, позивач не надав, а також посилався на Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якого відшкодування Фондом моральної/немайнової/ шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року. Також у судовому засіданні представник Фонду пояснював, що позивачеві призначені та сплачені суми у відшкодування шкоди: щомісячні виплати, одноразова допомога.

Представник ДП “Орджонікідзевугілля”позов заперечував, посилаючись при цьому на те, що позивачем було пропущено встановлений законодавством тримісячний строк звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

МСЕК від 12 січня 2006 року ОСОБА_1 було встановлено за сукупністю 50% втрати працездатності, з них первинно 40% за професійним захворюванням та 10 % за трудовим каліцтвом по травмі від 07 березня 2005 року і визнано інвалідом 3 групи .(а.с.12)

Згідно з підпунктом “е”п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності”у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у встановленому законодавством порядку зобов”язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно до ст.2 ЦПК України “Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів , чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Також відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності .

Норми Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов”язків по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Норми Закону №1105-Х є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обов”язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик /Фонд/ тим самим бере на себе зобов”язання надати застрахованим особам всі передбачені ст..21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого-право на життя, на охорону здоров”я тощо.

Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е”пункту 1 частини 1 ст.21,ч.3ст.28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е”п.1 частини 1 ст.21, ч.3ст.34.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ст..44 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”про припинення відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Таким чином обовязок по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві за результатами які встановлені висновком МСЕК від 07 березня 2005 року, яким йому встановлена втрата професійної працездатності 10 % безстроково первинно за трудовм каліцтвом лежить на відділені виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве .

Обовязок по відшкодуванню моральної шкоди за результатами, встановленими висновком МСЕК від 12 січня 2006 року, яким позивачеві первинно встановлено - 40 % втрати працездатності за професійним захворюванням лежить на ДП “Орджонікідзевігулля”, оскільки відповідно до пункту 1 , абзацу третього пункту 5 , пункту 9 , абзацу третього пункту 10 , пункту 11 розділу 1 Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян , що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду , яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV . Проте Конституційний Суд України в своєму рішенні № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року вказав на те, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237 -1 Кодексу Законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України .

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати ступінь втрати професійної працездатності 40% і 10% відсотків конкретні обставини і виходячи з принципу розумності та виваженості, вважає стягнути з відповідачів моральну шкоду відповідно у сумі 12000 гривень та 3000 гривень.

Розглядаючи питання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, суд, що оскільки позивач є юридично необізнаним, значний час провів в лікувальних закладах цей строк підлягає поновленню.

На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,212-215 ЦПК України, Законом України “Про охорону праці”, ст..21,28,34 Закону України “Про загальнообов”язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань”, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Єнакієве р/р 37175041006211 у відділенні Держказначейства м.Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 24164918 м.Єнакієве вулиця Щербакова,132, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000 /три тисячі / гривень.

Стягнути з Державого підприємства “Орджонікідзевугілля”Міністерства Вугільної промисловості України в м.Єнакієве на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 12 000 /дванадцять тисяч / гривень.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Дармін М.О.