Рішення № 20459918, 26.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 рокуСправа № 07/5026/2401/2011

За позовом заступника прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі її Черкаської філії

до публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”

про стягнення 107811грн. 45коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.04.2011р.;

від відповідача: не зявилися.

За участю помічника прокурора м. Черкаси Ситника Т.А.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 104758 грн. 42 коп., у тому числі: 77429 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 15528 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань, 5757 грн. 96 коп. 3% річних та 5979 грн. 90 коп. пені за прострочення оплати природного газу.

В обґрунтування позову прокурор вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором поставки природного газу від 22.09.2008р. №01/814 та додаткових угод до нього щодо оплати поставленого йому позивачем у грудні 2008 р. та січні 2009 р. природного газу.

Заявою від 16.12.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог з 104758 грн. 42 коп. до 107811 грн. 45 коп. за рахунок збільшення розміру стягуваної пені з 5979 грн. 90 коп. до 9032 грн. 93 коп.

У засіданні суду прокурор та представник позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Збільшення позивачем розміру позовних вимог відповідає наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правам, тому було прийняте господарським судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідань суду, призначених на 30.11.2011р., 19.12.2011р. та на 26.12.2011р., що підтверджується поштовими повідомленням про вручення йому 31.10.2011р., 02.12.2011р. і 21.12.2011р. поштових відправлень з ухвалами господарського суду від 27.10.2011р. про порушення провадження у справі і призначення судового засідання на 11 годину 15 хвилин 30.11.2011р., від 30.11.2011р. та від 19.12.2011р. про відкладення розгляду справи відповідно на 11 годину 15 хвилин 19.12.2011р. та на 11 годину 15 хвилин 26.12. 2011р.

Відповідач у надісланому до господарського суду відзиві на позов від 29.11.2011р. №50-227 позовні вимоги позивача визнав повністю та вказав, що відповідно до Закону України від 12.06.2011р. №3319-VI “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 стягувана сума заборгованості за природний газ підлягає списанню. Відтак позивач хоче стягнути вже не існуючу заборгованість, яка буде до кінця 2011р. відображена в бухгалтерському обліку ДК “Газ України” як списана, а отже неіснуюча, тому підстав для її стягнення в судовому порядку немає. Також відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи призначеного в судове засідання на 30.11.2011р.

Про причини незявлення свого представника у судові засідання призначені на 19.12.2011р. та на 26.12.2011р. відповідач суд не повідомив.

Незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2008р. дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі її Черкаської філії, як постачальник, і публічне акціонерне товариство “Черкаський приладобудівний завод”, як покупець, уклали договір поставки природного газу №01/814 (далі договір №01/814). Згідно з цим договором постачальник зобовязався передати у власність покупцю, а останній прийняти і оплатити природний газ.

Згідно з п. 4.4 договору №01/814 приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Відповідно до п. 4.5 договору №01/814 у разі відмови покупця від підписання акта приймання-передачі газу у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки згідно з п.3.3 цього договору, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в даному постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі обсягів реалізації газу.

Згідно з п. 6.1 договору №01/814 оплата за природний газ проводиться покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (пять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

У п. 7.2 договору №01/814 його сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі її Черкаської філії, як постачальник, і публічне акціонерне товариство “Черкаський приладобудівний завод”, як покупець, 30.10.2008р., 26.11.2008р., у грудні 2008р., 30.01.2009р. та 28.04.2009р. уклали додаткові угоди до договору №01/814, якими змінювались умови договору №01/814 в частині визначення періодів, обємів поставки природного газу, його ціни та строків дії договору (а.с. 15 20).

У грудні 2008р. та січні 2009р. дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на виконання договору №01/814 поставила публічному акціонерному товариству “Черкаський приладобудівний завод” 51,978 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 133492 грн., у тому числі: у грудні 2008р. 14,534 тис.куб.м. на суму 26994 грн. 17 коп. та в січні 2009р. 37,444 тис.куб.м. на загальну суму 106497 грн. 83 коп., що підтверджується актами приймання передачі природного газу від 31.12.2008р. та від 31.01.2009р.

Публічне акціонерне товариство “Черкаський приладобудівний завод” сплатило Черкаській філії дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” за поставлений у грудні 2008р. та в січні 2009р. природний газ усього 56000 грн. Відповідно сума боргу публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” перед Черкаською філією дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” за поставлений у грудні 2008р. та в січні 2009р. на виконання договору №01/814 природний газ становить 77492 грн. (133492 грн. 56000 грн.).

За прострочення оплати природного газу позивач нарахував до стягнення із публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”:

- 9032 грн. 93 коп. передбаченої п. 7.2 договору №01/814 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочення з 11.02.2009р. по 11.08.2009р.;

- 5757 грн. 96 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період прострочення з 05.01.2009р. по 16.08.2011р.;

- 15528 грн. 56 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань за період з грудня 2008р. по липень 2011р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до с. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З 04.06.2011р. набрав чинності Закону України від 12.05.2011р. №3319-VI “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”, згідно з п. 2.1 якого підлягають списанню на умовах, визначених цим Законом:

заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та її дочірніх підприємств ДК “Газ України”, ДК “Укртрансгаз”, ДК “Укргазвидобування”, ДАТ “Чорноморнафтогаз”, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2.5 Закону України від 12.05.2011р. №3319-VI “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” №3319-VI списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 на виконання Закону України від 12.05.2011р. №3319-VI “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” №3319-VI затверджено Порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію.

Відповідно до п. 6 та п. 7 вказаного Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Отже, передбачена Законом України від 12.06.2011р. №3319-VI “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” норма щодо обовязкового списання заборгованості за спожитий природний газ та заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій до фактичного затвердження учасниками процедури списання протоколів комісій щодо списання цієї заборгованості відповідача не перешкоджає вирішенню судом спору про стягнення такої заборгованості з боржника на користь кредитора і не перешкоджає подальшому її списанню.

Позивач та відповідач протоколів комісій щодо списання заборгованості відповідача за поставлений грудні 2008р. та січні 2009р. природний газ на день прийняття господарським судом цього рішення не затвердили і договір про визначення та встановлення пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), що підлягають стягненню із публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” за договором від №01/814 не уклали.

За таких обставин в силу Закону України від 12.06.2011р. №3319-VI “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”, Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 стягувані суми основного боргу, пені, 3% річних і інфляційних нарахувань не є списаними.

Відповідач не виконав належним чином грошового зобовязання за договором №01/814 та додатковими угодами до нього щодо оплати поставленого йому позивачем у грудні 2008р. та січні 2009р. природний газ тому позивач має право на стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, а також передбаченої договором пені.

Заявлена до стягнення сума основного боргу відповідає фактичній його сумі. Стягувані суми інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №01/814, умовами цього договору та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход бюджету підлягає стягненню 1078 грн. 11 коп. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі в дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі її Черкаської філії до публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” (вул. 30 років Перемоги, 5/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14309572):

- на користь Черкаської філії дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (вул. М. Красовського, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34926892) 77492 грн. основного боргу, 15528 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань, 5757 грн. 96 коп. 3% річних 9032 грн. 93 коп. пені.

- у доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 1078 грн. 11 коп. державного мита;

- у доход Державного бюджету України через Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено і підписано 29.12.2011р.