Рішення № 20459877, 19.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/10264/11

вх. № 10264/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

ФОП ОСОБА_1 - не з"явився

ТОВ "Арина" - не з"явився

Харківської міської ради - не з"явився

Інспекції ДАБК у Харківській області - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до ТОВ "Ірина", м. Харків

про стягнення коштів

та зустрічний позов ТОВ "Ірина", м. Харків до

ФОП ОСОБА_1, м. Харків та до Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Ірина" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9500 грн.

Ухвалою суду від 12.12.11 р. було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 19.12.11 р.

13.12.11р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу від 11.05.10 р., підписаний між сторонами, яку було прийнято судом.

До суду надійшов зустрічний позов відповідача до ФОП ОСОБА_1 та до Харківської міської ради про визнання за відповідачем права власності на реконструйовану нежитлову будівлю магазину в літ. В-1 загальною площею 54,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Зустрічний позов було прийнято судом до розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, вимоги ухвали суду не виконали.

За таких обставин, справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1, в обгрунтування своїх вимог, вказує на те, що позивач, на підставі договору купівлі - продажу від "11" травня 2010 року придбала у відповідача нерухоме майно нежитлову будівлю літ. “В-1” по АДРЕСА_1 вартістю 9500 грн., а відповідач в порушення умов договору (п. 1.7) ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Згідно частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або погодженням сторін.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 335 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не надав суду доказів фактичного виконання позивачем договірних зобовязань, а саме, здійснення дій, направлених на нотаріальне посвідчення договору, здійснення розрахунку за договором з відповідачем, або доказів того, що відповідач ухиляєвся від виконання договору купівлі - продажу від 11.05.10р.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких с необхідним для чинності правочину зокрема:

1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2 - особа, яка вчинять правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3 - волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5 - правочин мас бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Спірний договір купівлі - продажу від 15.12.10 було укладено сторонами в простій письмові формі, та в подальшому його не було посвідчено нотаріально, що дає суду підстави прийти до висновку, що данний договір є недійсним.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та не підлягають задоволенню.

Дослідивши обставини, викладені в зустрічному позові та нададі до матеріалів справи документи, суд встановив наступне.

Рішенням 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.11.2007 року № 250/07 „Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" ТОВ „Ірина" було надано в оренду земельну ділянку в АДРЕСА_1, загальною площею 0,0448 га.

04 червня 2009 року ТОВ „Ірина" підписано договір оренди землі з Харківською міською радою № 940967100081, який зареєстровано в ДЗК 04.06.2009 року. Функціональне призначення земельної ділянки - „для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (торговельний комплекс, торгівельний павільйон).

Харківській міськвиконком рішенням від 07.09.2001року №1513 затвердив Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію торговельного комплексу по АДРЕСА_2, загальною площею 27,0 кв. м.

Рішенням Господарського суду Харківської області по справі 44/93-06 від 17 квітня 2006 року було визнано право власності на торгівельний павільйон, загальною площею 22,5 кв. м. розташований за адресою АДРЕСА_1.

ТОВ „Ірина" було проведено реконструкцію торговельного комплексу та торгівельного павільйону в одну нежитлову будівлю магазину загальною площею 54, 6 кв. м. та за інвентаризованого під літерою „В-1"

Відповідно до вимог чинного законодавства КП „Харківське міське БТІ" 18.08.2011 року проведено технічну інвентаризацію нежитлової будівлі торговельного комплексу.

Відповідно до розділу "Висновків про стан конструкцій та їх експлуатаційну придатність „технічного висновку" технічний стан будівельних конструкцій забезпечує можливість подальшої експлуатації нежитлової будівлі. Реконструйована нежитлова будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0448 кв. м.

У зв'язку з тим, що реконструкція нежитлової будівлі виконано Позивачем самочинно не є можливим ввести її до експлуатації та зареєструвати право на нежитлову будівлю у встановленому чинним законодавством порядку.

Але, згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена нежитлова будівля відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Зважаючи на викладене вище, суд, визнав зустрічні позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Ірина" відмовити повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Ірина" до ФОП ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Українська ливарна компанія" до Харківської міської ради задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірина" (м. Харків, пр. Гагаріна, 178, код 30654653) право власності на реконструйовану нежитлову будівлю магазину в літері „В-1" загальною площею - 54,6 кв. м., що розташований АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України - 839 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина" (м. Харків, пр. Гагаріна, 178, код 30654653) на користь державного бюджету України - 1309,5 грн. судового збору.

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

<Текст >