Рішення № 20459829, 19.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/9859/11

вх. № 9859/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2., за дорученням 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Повного господарського товариства "Степанюк і Степанюк" виробничо-комерційна фірма "Принц", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 62380,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 62380,59 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг, відповідно до домовленості між сторонами. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 623, 625, 639-641 ЦК України та ст.ст. 216-218, 222, 224, 229 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

19.12.2011 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він підтверджує факт виконання робіт позивачем, проте проти позову заперечує, вказує на те, що борг виник не з вини відповідача та просить суд у разі винесення позитивного рішення по справі надати можливість користуватися захищеними видатками, відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримує відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

06.05.2011 року на адресу ПГТ “Степанюк і Степанюк”ВКФ “Прінц” (надалі -Позивач) надійшов офіційний лист № 1689 від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (надалі - Відповідач), в якому було запропоновано укласти договір про вивіз твердих побутових відходів (надалі - договір) в усній формі, в зв'язку з відсутністю у Відповідача договору на вивіз ТПВ. Також до листа було додано перелік об'єктів, на яких потрібно проводити роботи.

У відповідності до домовленості між сторонами Позивач виконав роботи, замовлені Відповідачем на вивіз твердих побутових відходів.

Факт виконання робіт підтверджується актами обліку виконаних робіт. Проте, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за актами: № ОУ-0001299 від 31.03.2011 р.; № ОУ-0000435 від 30.04.2011 р.; № ОУ-0000714/1 від 31.05.2011 р.; № ОУ-0001297 від 30.06.2011 р.; № ОУ-0001298 від 30.09.2011 р. на загальну суму 62380,59 грн.

Факт наявності боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 14.11.2011 року.

16.11.2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 82 про оплату заборгованості. Проте відповідач борг не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ) стаття 837 ЦК України).

Згідно п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником виконанихробіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 62380,59 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про надання можливості користуватися захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України, у разі винесення позитивного рішення по справі, на підставі п. 31 Постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 р. "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", вважає можливим клопотання відповідача задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 837, 854, 879 Цивільного кодексу України, 173, 174, 317 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України (61024, м. Харків, вул. пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Повного господарського товариства "Степанюк і Степанюк" виробничо-комерційна фірма "Прінц" (61174, м. Харків, просп. Перемоги, 84, код ЄДРПОУ 19474930, відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 62380,59 грн. заборгованості, 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Клопотання відповідача про надання можливості користуватися захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України задовольнити.

У випадку арешту рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 грудня 2011 року