Рішення № 20459796, 19.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/9385/11

вх. № 9385/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з*вився

відповідача - не з*явився

3-ї особи - не з*явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа < Текст >

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення 4193,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків, 4193,77 грн. пені та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 2-3507С від 15.08.2007 р. та додаткової угоди від 23.01.2008 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 листопада 2011 року.

21 листопада 2011 року позивач надав заяву, в якій просить суд вважати вірною назву третьої особи - Військова частина А-3306.

28 листопада 2011 року позивач надав заяву, в якій просив суд залучити Військову частину А- 3306 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.

В судовому засіданні 28 листопада 2011 року було оголошено перерву до 12 грудня 2011 р.

08 грудня 2011 року позивач надав до суду заяву, в якій просить суд вважати вірною дату укладення додаткової угоди до договору від 23 січня 2008 р., якою сторони змінили в п. 4.5 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "споживач" на "платник".

08 грудня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що оскільки позивач звернувся до суду в листопаді 2011 р., тому вважає нарахування пені за липень 2010 р. та серпень 2010 р. безпідставною, оскільки термін давності сплив в липні 2010 р. Щодо нарахування пені за травень - серпень 2011 р. повідомив, що рішенням від 08.11.2011 р. по справі № 5023/7796/11 вже стягнуто з КЕВ м. Харкова пеню за період з березня по серпень 2011 р., у зв"язку з чим просив суд застосувати термін позовної давності, в позові відмовити повністю та у разі винесення позитивного рішення по справі зменшити розмір пені на 90%.

12 грудня 2011 року позивач надав пояснення, в яких зазначив, що фактично сума боргу у розмірі 48904,24 грн. за спожиту електроенергію була сплачена частково в червні 2011 р., тобто на заборгованість за спожиту електроенергію була підстава нарахувати пеню за квітень 2011 р. та травень 2011 р. до повного погашення боргу. Крім того, позивач зазначає, що сума пені по справі № 5023/7796/11 була нарахована на суму основного боргу за період з вересня 2010 р. по квітень 2011 р., проте у даній справі № 5023/9385/11 нарахування пені здійснюється за період липень 2010 р. - серпень 2010 р., та з травня 2011 р. по серпень 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.11 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши обставини, викладені в заяві позивача та документи додані до позовної заяви, суд вважає за необхідне залучити Військову частину А- 3306 (61058, м. Харків, вул. Культури, 5, код 07931813) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.

12.12.11 р. розгляд справи відкладено на 19.12.11 р. та залучено Військову частину А - 3306 (код ЄДРПОУ 07931813) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.

19.12.11 р. у судове засідання представники сторін та третьої особи не з*явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

15 серпня 2007 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Військовою частиною А 3306 був укладений договір про постачання електричної енергії № 2-3507С (далі - договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобов’язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобов’язався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

23 січня 2008 р. між позивачем, відповідачем та Військовою частиною А- 3306 було укладено додаткову угоду, якою сторони змінили в п. 4.5 додатку № 2 до договору "порядок розрахунків" слова "споживач" на "платник".

Пунктом 2 додаткової угоди від 23 січня 2008 р., пункт 4.2 додатку № 2 викладено в наступній редакції:"Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків "

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з травня 2010 року по серпень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 4193,77 грн. за липень 2010 р., серпень 2010 р., та з травня 2011 р. по серпень 2011 р.

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені за липень 2010 р. та серпень 2010 р..

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду в листопаді 2011 р., тому нарахування пені за період з липня 2010 р. по серпень 2010 р. є безпідставним, оскільки термін давності сплив в липні 2011 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності в частині нарахування пені за період з липня 2010 р. по серпень 2010 р. та про відмову від позовних вимог в цій частині у розмірі 508,82 грн..

Стосовно нарахування пені за травень - серпень 2011 р. суд зазначає наступне.

Розглянувши заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що рішенням від 08.11.2011 р. по справі № 5023/7796/11 вже стягнуто з КЕВ м. Харкова пеню за період з березня по серпень 2011 р., суд вважає їх необгрунтованими та безпідставними, оскільки за рішенням від 08.11.2011 р. по справі № 5023/7796/11 було стягнуто з відповідача пеню за інший період - березень - квітень 2011 р.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов’язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути її у розмірі 36,84 грн. за період з травня 2011 р. по серпень 2011 р. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 3648,11 грн. пені - відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - < Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р № 35217001000219 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 ) 36,84 грн. пені, 12,40 грн. судового збору.

В стягненні 4156,93 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 19 грудня 2011 року.