Рішення № 20459688, 20.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 8/5009/6102/11

Суддя Попова І.А.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор-Банк»(69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54 «б»)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардіс ХХІ»(69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 17,к в. 48)

про стягнення 248157 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором № К-30/10 від 23.12.2010 р.

Суддя Попова І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 17/11 від 10.05.2011 р.

ОСОБА_2, дов. від 22.08.2011 р.

Від відповідача: не зявився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 248157 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором № К-30/10 від 23.12.2010 р.

Розгляд справи, призначений на 07.11.2011 р., відкладався до 17.11.2011 р., 05.12.2011 р., 20.12.2011 р. Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 20.12.2011р.

В судовому засіданні 07.11.2011 р. позивачем заявлено клопотання про заміну позивача по справі з Публічного акціонерного товариства “Мотор-Банк” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Аржексталь” внаслідок процесуального правонаступництва у зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні. З метою розгляду заявленого клопотання розгляд справи судом відкладався. В судовому засіданні 20.12.2011 р. позивач відмовився від заявленого клопотання, внаслідок чого клопотання про заміну позивача залишено судом без розгляду.

Також позивачем заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки № Z-70/10 та рухоме майно, що є предметом застави № Z-71/10 в рахунок погашення заборгованості за кредитними договором № К-30/10 від 23.10.2010 р. в розмірі 565492 грн. 25 коп. Судом відхилено клопотання внаслідок наступного: відповідно до ст.. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Згідно Рекомендацій ВГСУ від 14.08.2007 № 01-8/675 у разі звернення позивача з заявою про уточнення позовних вимог без посилання на ст.. 22 ГПК України господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами. Після ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами суд вважає, що заявлене клопотання за своєю суттю є клопотанням про зміну підстав та предмету позову. За змістом ст.22 ГПК України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Крім того, суд зазначає, що у наведеній ситуації згадана заява позивача по своїй суті є також заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Клопотання про збільшення розміру позовних вимог судом задовольняється відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 553965 грн. 06 коп. заборгованості за кредитним договором № К-30/10 від 23.12.2010 р., 11527 грн.19 коп. пені.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення від 28.10.2011 р. В обґрунтування вимог вказує, що 23.12.2010 р. ПАТ «Мотор-Банк»та ТОВ «Сардіс-ХХІ»укладено кредитний договір № К-30/10, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у сумі 1100000 грн. з терміном погашення 22.12.2011 р. зі сплатою 20% річних. Позивач вказує, що взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином. Відповідач в обумовлені договором строки зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконує, а саме з 30.06.2011 р. не повертає кредитні кошти, а з 11.07.2011 р. не сплачує проценти за користування кредитом, комісію за управління кредитом. У звязку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, позивачем направлено вимогу № 14/183 від 05.10.2011 р. щодо повернення суми кредиту та оплати відсотків. Вказану вимогу відповідачем отримано 10.10.2011 р. Відповідачем не здійснено сплату суми заборгованості в повному обсязі, внаслідок чого заборгованість відповідача за кредитним договором за період з 30.06.2011 р. по 28.10.2011 р. складає 553965 грн. 06 коп., яку позивач просить стягнути. Відповідно до п. 9.3, 9.4 кредитного договору до стягнення заявлено 11527 грн. 19 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, нарахованої за період з 30.06.2011р. по 21.10.2011 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник жодного разу не з'явився. Відповідач 19.10.2011 р. отримав ухвалу від 12.10.2011 р. про порушення провадження по даній справі та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Ухвали про відкладення розгляду справи направлялися судом на адресу відповідача. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Згідно з п. 3.6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 20.12.2011 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 23.12.2010 р. ПАТ «Мотор Банк»та ТОВ «Сардіс ХХІ»укладено кредитний договір № К-30/10, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 1100000 грн. на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших із кінцевим терміном повернення строком до 22.12.2011 р. зі сплатою 20% річних за користування кредитними коштами, а відповідач повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також виконати інші зобов'язання, передбачені договором. Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних, що нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів в поточному місяці на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 10 число кожного місяця. Пунктом 3.4 договору узгоджено розмір плати за управління кредитом: 0,1% від ліміту траншу кредиту. Така комісія нараховується щомісяця і підлягає сплаті до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим Відповідно до п. 3.5 розмір комісії за проведення розрахунків з зарахування кредитних безготівкових коштів складає 1% від розміру кредиту, нараховується одноразово та підлягає сплаті в день укладання договору.

Як свідчать вивчені матеріали, позивач перерахував на рахунок відповідача суму в розмірі 1100000 грн., що підтверджується випискою з рахунку.

Відповідач в порушення умов договору зобовязання щодо повернення кредитних коштів згідно графіку та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконував в строки узгоджені договором, а саме починаючи з 30.06.2011 р. відповідачем не виконувалися зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, з 11.07.2011 р. зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом.

Пунктом 6.1 кредитного договору № К-30/10 передбачено право банка вимагати дострокового виконання позичальником заборгованості у випадку, якщо позичальник не сплатив кредиторові у строк платежі з погашення кредиту чи будь-яку суму, належну до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором.

Судом встановлено, що банком на адресу товариства «Сардіс ХХІ»направлено вимогу № 14/183 від 05.10.2011 р. про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме: протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитними договором № К-30/10 від 23.12.2010 р. в розмірі 725343 грн. 94 коп. Вказану вимогу відповідачем отримано 10 жовтня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору у разі отримання позичальником вимоги від кредитора про дострокове погашення всієї суми кредиту у такому випадку термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, а позичальник зобов'язаний достроково погасити борг з кредиту, сплатити кредитору всі необхідні платежі за користування кредитними коштами та штрафні санкції.

Відповідач зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконав частково. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість по кредитним коштам в сумі 553965 грн. 06 коп. Як передбачено приписами ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону чи договору. Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах встановлених договором. Відповідач не надав суду доказів виконання зобовязань за кредитним договором № К-30/10 від 23.12.2010 р.

Внаслідок встановленого суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з товариства «Сардіс ХХІ»заборгованості за простроченою часткою кредиту в сумі 553965 грн. 06 коп.

Вимоги про стягнення 11527 грн. 19 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, нарахованої за період з 30.06.2011 р. по 28.10.2011 р., позивач обґрунтовує п.п. 9.3, 9.4 кредитного договору, у відповідності до якого за кожний день невиконання зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від несплачених у встановлений термін процентів та комісій.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193, 231 - 232 ГК України, ст.ст. 526, 546, 549, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сардіс XXI” (69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 17 кв. 48, ЄДРПОУ 36358401) на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор-Банк»(69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54 «б», ЄДРПОУ 35345213) 553965 грн. 06 коп. заборгованості за простроченою часткою кредиту, 11527 грн. 19 коп. пені, 5890 грн. 92 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 28 грудня 2011 року.

28.12.2011