Рішення № 20458541, 12.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/8611/11

вх. № 8611/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №950 від 19.03.10 р.; ОСОБА_2., дов. №594 від 18.02.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_3., дов. б/н від 05.12.2011 року 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

до Колективного підприємства "Сапфір" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів в сумі 1078, 62 грн., за договором на приймання стічних вод № II-6661/01-АК-2 від 15.11.2004 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на приймання стічних вод № ІІ-6661/01-АК-2, укладеним між сторонами 15.11.2004 року. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 2882,71 грн., з яких 1013,32 грн. - боргу за послуги водовідведення; 65,30 грн. - пеня. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні підтримують позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач надав письмове правове обґрунтування позову 2 (вх. №24793).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

15.11.2004 року між позивачем - ДКП КГ "Харківкомуночиствод" (за розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02.09р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ "Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Державного комунального підприємства каналізайійного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"), та відповідачем - Колективним підприємством "Сапфір був укладений договір на приймання стічних вод № ІІ-6661/01-АК-2 ( з подальшим укладанням додаткових угод до нього: від 06.11.2007р., від 02.06.2008р. та від 17.03.2009р.), відповідно до умов яких позивач зобов"язувався приймати від відповідача стічні води в обсягах встановлених абоненту лімітів на водокористування та водовідведення згідно з договором, а відповідач зобов"язувався здійснювати регулярну плату за надані послуги згідно з цим договором.

Вищевказаний договір укладено уповноваженими представниками позивача та відповідача, в судовому порядку спірний договір не був розірваним чи зміненим, в зв'язку з чим він є чинним у наданій суду редакції.

Сторони зобов'язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18.06.2003р., введених в дію 01.07.03р., Наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р. (з додатками "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів"), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002р., Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. №65, та іншими нормативними документами.

Додатковою угодою від 17.03.2009р. до договору сторони погодили викласти п.4.2 в наступній редакції: абонент зобов"язаний сплатити вартість послуг водовідведення згідно з діючими нормативно-правовими актами, наведеними в п.1.3 Договору на підставі наданих КП КГ "ХКОВ" платіжних документів (рахунків-фактур, платіжних вимог-доручень або інших платіжних документів),в сімнадцятиденний строк з дня відправлення платіжного документу поштою відповідно до реєстру доставки платіжного документу або у 7-денний строк з моменту його одержання.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує посилаючись на ті обставини, що

територія КП «Сапфір» не має мереж (ливньовок) міських чи будь-яких інших загальних зливових каналізацій, а також вони відсутні на прилеглій до КП «Сапфір» території. Відповідач в відзиві вказує, що при укладанні договору не врахований вищевикладений факт, а таким чином у договорі відсутній його предмет, істотна умова, з якої випливають усі можливі за право чином права та обовязки, його ціна та строки виконання, відповідальність сторін за невиконання зобовязань.

Також, відповідач додатково заперечує проти позову, у звязку з тим, що договір № ІІ-6661/01-АК-2 від 15.11.04 р. було укладено з Державним комунальним підприємством, яке було ліквідовано, а позовні вимоги висуває Комунальне підприємство каналізаційного господарства, яке не має жодного відношення до вищевказаного договору.

29.06.11 р. представниками позивача, відповідача та ПАТ «Система» був складений акт обстеження внутрішньо площадкових мереж водовідведення, у відповідності до якого, позивач та представник ПАТ «Система» підтвердили, що стічні води відповідача (КП «Сапфір») надходять до очисних споруд позивача транзитом через насосну станцію ПАТ «Система», який міститься в матеріалах справи.

08.12.11 р. представниками позивача та відповідача був складений акт обстеження внутрішньо площадкових мереж водовідведення, у відповідності до якого, представники сторін підтвердили, що на момент перевірки адмінбудівля обладнана двома каналізаційними випусками. Один випуск знаходиться не в робочому стані. На момент обстеження відомча хоз-фекальна каналізаційна мережа, приналежна до КП «Сапфір» знаходиться в технічно справному стані. Оглядовий каналізаційний колодязь засипано листям. На зовнішніх мережах каналізації засмічення, в звязку з чим на предмет надходження стоків на насосну станцію ПАТ «Система» не представилось можливим.

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Харківської області від 24.05.11 р. та постанова апеляційного господарського суду Харківської області від 04.07.11 р. по справі № 5023/1638/11, якими встановлено той факт, що стічні води відповідача надходять до очисних споруд позивача транзитом через насосну станцію ПАТ «Система».

Твердження відповідача про те, що Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" не має жодного відношення до вищевказаного договору не може бути прийнято судом до уваги, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено 17.03.09 р. додаткову угоду до договору на приймання стічних вод № ІІ-6661/01-АК-2 від 15.11.04 р., в якій сторони дійшли згоди про зміну в цьому договорі найменування позивача з "Держане комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (ДКП КГ "ХКОВ") на "Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (КП КГ "ХКОВ").

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надавав послуги щодо водовідведення та направляв відповідачу платіжні вимоги - доручення, що підтверджується матеріалами справи. Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого в період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року утворилась заборгованість з основного боргу у розмірі 1013,32 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 1013,32 грн. боргу за послуги водовідведення обґрунтованими доданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент сплачує пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р., у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 65,30 грн.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг водовідведення у розмірі 65,30 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, та нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Колективного підприємства "Сапфір" (61142, м. Харків, вул. Тахіаташська, 1; р/р 26004301810607, банк - Харківське центральне відділення АК ПІБ, МФО 351458; код 02403417) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2; розрахунковий рахунок 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931; код 03361715) 1013,32 грн. за послуги з водовідведення, 65,30 грн. пені, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 19.12.11 року.