Рішення № 20458484, 22.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5019/2452/11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк”

до відповідача Приватного підприємства «Юлія»

про стягнення 8473, 94 доларів США

Суддя Войтюк В.Р.

Представники: від позивача - ОСОБА_1 дов. № 168103 від 03.06.11 р.; від відповідача ОСОБА_2. дов. № 4 від 21.11.11 р.

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Юлія" заборгованості по кредитному договору № 02/188/07 від 16 лютого 2007 року у сумі 8 473 доларів США 94 цента ( що еквівалентно відповідно до курсу НБУ станом на 25.10.2011 р. 67585,60 гривням), з яких 7720,11 доларів США прострочена заборгованість по кредиту, 753,83 доларів США прострочені проценти за користування кредитом.

У судовому засіданні 22.12.2011р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог заявлених позивачем в зв'язку з безпідставністю. В обґрунтування свого заперечення зазначив, що між позивачем та відповідачем 19.02.2007 року в нотаріуса ОСОБА_3 укладено іпотечний договір. Згідно з п. 1.1 даного договору з метою забезпечення виконання зобов'язання Боржником - Приватним підприємством «Юлія»в особі директора Штогун Мирослави Петрівни, (далі по тексту Боржник), Іпотекодавець (ПП «Юлія») передає в іпотеку Іпотекодержателю (ПАТ «Брокбізнесбанк) предмет іпотеки, а іпотеко держатель (ПАТ «Брокбізнесбанк) цим приймає в іпотеку Предмет іпотеки в порядку та на умовах, визначених даним Договором, в силу чого Іпотекодержатель (ПАТ «Брокбізнесбанк) має право, в разі невиконання Боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до іпотечного договору п. 6.3 у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем та\або Боржником Зобов'язання, в тому числі на вимогу Іпотекодержателя щодо дострокового виконання Основного зобов'язання, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі іпотечного договору або на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 6.4 договору право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог належить Іпотеко держателю.

Вважає, що договір іпотеки, який забезпечував виконання зобов'язання за кредитним договором, конкретно визначав способи захисту порушених прав Кредитора (позивача) надаючи право Кредитору (Іпотекодержателю) вибирати способи захисту свого права.

Відповідач зазначає, що відповідно до укладеного іпотечного договору між ПП «Юлія»та ПАТ «Брокбізнесбанк», Іпотекодержатель звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 для того, щоб він здійснив виконавчий напис та звернув стягнення на майно будівлю складу ангарного типу з усіма його при належностями загальною площею 477, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с.Вельбівне, вул. Зелена буд. 2.

30.12.2010 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимир Іванович зробив виконавчий напис та звернув стягнення на майно будівлю складу ангарного типу з усіма його приналежностями загальною площею 477, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Вельбівне, вул. Зелена буд. 2. (Додаток 2).

Отже, на думку відповідача, вже на той час Позивач як Кредитор (Іпотекодержатель) прийняв рішення яким чином захищати свій порушений інтерес через суд чи через виконавчий напис нотаріуса.

12.01.2011 року заступник директора Хмельницької філії АТ «Брокбізнесбанк»керуючий Славутським центральним відділенням Хмельницької філії АТ «Брокбізнесбанк»Галій Ю. П., звернувся із заявою до відділу ДВС Острозького МУЮ про примусове виконання виконавчого документа.

На підставі поданої заяви та додатків до неї заступник начальника ДВС Острозького РУЮ Дем'янчук Н. В, відкрила виконавче провадження про звернення з ПП «Юлія»на користь ПАТ «Брокбізнесбанк»будівлю складу ангарного типу, загальною площею 477, 0 кв.м.

Відповідач зазначає, що позивач, як Іпотекодержатель захищає своє право, як шляхом стягнення предмету іпотеки через ДВС Острозького РУЮ, через продаж з прилюдних торгів заставленого майна, так і звернувшись з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору до Господарського суду Рівненської області шляхом отримання відповідного рішення суду.

На підставі викладеного відповідач вважає, що позивачу необхідно відмовити у його позовних вимогах в повному обсязі, інакше виникне ситуація, коли позивач по справі стягне двічі заборгованість по кредитному договору, що є неприпустимим, бо порушить права ПП «Юлія».

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2007 року між позивачем (банк) та відповідачем (позичальником) укладено кредитний договір № 02/188/07 (надалі Кредитний договір, а.с.7), за умовами якого банк зобовязався надати позивальнику кредит у сумі 20000 доарів США 00 центів строком на 24 місяці з 16 лютого 2007 року по 15 лютого 2009 року зі сплатою 15 відсотків річних для поповнення обігових коштів з метою покупки обладнання.

29 травня 2008 року, 20 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди до Кредитного договору (а.с. 9, 10), згідно яких банком збільшено процентну ставку за користування кредитом.

24 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Кредитного договору (а.с. 11), згідно якої змінено графік погашення кредиту згідно додатку № 2 до кредитного договору.

Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 20 000 доларів 00 цент., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20.02.2007р. (а.с. 12).

Відповідно до п.4.1. договору позичальник повертає банку позичку на умовах п.2.1. договору із щомісячною сплатою відсотків та кредиту згідно графіку погашення (додаток № 1) не пізніше останнього робочого для кожного місяця, та в день повного погашення позики.

Пунктом 4.3. визначено, що відсотки сплачуються за фактичний час користування позикою на умовах і в межах дії договору.

Відповідач не виконав взяті на себе зобовязання щодо повернення кредитних коштів.

Позивачем направлено відповідачу претензію № 3 від 04.06.2009 р. та вимогу № 271 від 08.02.2010 року (а.с.13-14), у яких вказано вимоги Банку до Позичальника. Відповідач претензію та вимогу отримав, однак заборгованість не погасив.

Станом на 22.12.2011р. за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість 8 473 доларів США 94 цента, з яких 7720,11 доларів США прострочена заборгованість по кредиту, 753,83 доларів США прострочені проценти за користування кредитом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У зв'язку з невиконанням Приватним підприємством «Юлія»зобов'язань за кредитним договором № 02/188/07 від 16.02.2007р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. 13.12.2010р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2698, про стягнення заборгованості в сумі 9'378,53 доларів США та 1100 грн. з Приватного підприємства «Юлія»на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», шляхом звернення стягнення на нерухоме майно з усіма його при належностями - будівлю складу ангарного типу, загальною площею 477,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с.Вільбівне, вул.Зелена, буд.2.

Даний виконавчий документ було пред'явлено для примусового виконання до відділу ДВС Острозького районного управління юстиції.

Вищевказане майно було оцінене та передане на реалізацію для Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція»за ціною 86050,00 грн.

Торги з реалізації даного майна, які призначено на 19.07.2011р., не відбулись, тому державним виконавцем проведено його переоцінку на 1%. Вартість після переоцінки склала 85189,50 грн.

Повторні торги з реалізації заставного майна за ціною 85189,50 грн., які було призначено на 27.09.2011р., не відбулись, державним виконавцем проведено його переоцінку на 10%. Вартість після переоцінки склала 77445,00 грн.

Наступні торги з реалізації заставного майна за ціною 77445,00 грн., які було призначено на 29.11.2011 р., не відбулись.

29.11.2011р. торговою організацією у відповідності до ст.62 ЗУ «Про виконавче провадження»на адресу ВДВС Острозького РУЮ повернуто матеріали виконавчого провадження без виконання з метою подальшого розпорядження майном відповідно до вимог чинного законодавства України.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання зобовязань за кредитним договором № 02/188/07 від 26.02.2007 р. позичальником ПП «Юлія».

Крім того, відповідно до п. 8.5 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 року №02-5/602, з наступними змінами та доповненнями, звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Доказів погашення боргу відповідач суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що вимоги позивача стверджуються договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 345 Господарського кодексу України.

На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юлія»(35809, Острозький район, с.Вельбівне, код 30132803) на користь Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” (03057, м.Київпр-т Перемоги, 41) 8 473 долари США 94 цента (що еквівалентно відповідно до курсу НБУ станом на 25.10.2011 р. 67585,60 гривням), з яких 7720,11 доларів США прострочена заборгованість по кредиту, 753,83 доларів США прострочені проценти за користування кредитом, 846 долари 74 центи. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.12.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк

Пом. судді Бренчук Г.В.