Рішення № 20458124, 30.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.11р.Справа № 7/5005/16509/2011

За позовом Приватного підприємства "Будінвест", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 51 138, 65 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. б/н від 30.11.2011р.;

від відповідача: представник ОСОБА_2, дов. № 0168 вих. 06/04 від 01.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Будінвест" звернулось до господарського суду з позовом до Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у сумі 37 188, 64 грн., штрафу у сумі 2 603, 20 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період прострочення з 23.11.2010р. по 01.09.2011р. у сумі 859, 61 грн., пені за період прострочення оплати виконаних робіт з 23.11.2010р. по 01.09.2011р. у сумі 10 487, 20 грн., а всього: 51 138, 65 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором про послуги з облаштування території міста лавочками № 30-10 від 07.07.2010р. щодо оплати у встановлений договором строк вартості наданих позивачем відповідачу послуг за актом приймання виконаних робіт від 02.11.2010р., наявністю боргу відповідача за надані послуги у сумі 37 188, 64 грн. Відповідальність за прострочення оплати послуг у виді пені та штрафу передбачена умовами договору. 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач не заперечує наявність боргу перед позивачем у сумі 37 188, 64 грн., в той же час посилається на умови договору, згідно яких розрахунки за надані послуги здійснюються за рахунок коштів міського бюджету згідно поданих заявок до фінуправління на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України. Відповідач неодноразово подавав заявки до фінуправління, однак кошти для оплати спірної суми не отримав. Також, відповідач посилається на положення ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Тому у поточному році бюджет непередбачений для минулорічних робіт. Також, відповідач зазначає, що розрахунок пені складений позивачем невірно, оскільки незрозуміло з якої дати здійснені нарахування.

Суд відкладав розгляд справи з 14.12.2011р. на 26.12.2011р.

У судовому засіданні 26.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2010р. Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради, як замовник, та Приватне підприємство "Будінвест", як виконавець, уклали договір № 30-10 про послуги з облаштування території міста лавочками (далі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) виконавець зобовязується за завданням замовника надати послуги з облаштування території міста лавочками у відповідності до технічного завдання замовника, діючих норм і стандартів, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору вартість наданих послуг складає 98 000, 00 грн., у тому числі з ПДВ 16 333, 33 грн.

Основним документом для оплати за надані послуги є акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін (п. 2.5. Договору).

В підтвердження виконання позивачем умов Договору в частині надання послуг з облаштування території міста лавочками позивач та відповідач склали наступні акти приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість:

від 20.07.2010р. за першу декаду липня 2010 року на суму 34 879, 20 грн.;

від 18.08.2010р. за другу декаду серпня 2010 року на суму 15 122, 10 грн.;

від 16.09.2010р. за першу декаду вересня 2010 року на суму 10 810, 06 грн.;

від 02.11.2010р. за жовтень 2010 року на суму 37 188, 64 грн.

Отже, протягом липня-жовтня 2010 року позивач надав відповідачу послуги з облаштування території міста на загальну суму 98 000, 00 грн.

Всі зазначені акти та довідки підписані представниками позивача та відповідача, їх підписи скріплені печатками сторін Договору.

Заперечень з приводу наданих послуг за наведеними актами відповідач не навів.

Відповідно до п. 2.7. Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником по факту надходження бюджетних коштів у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в термін 14 банківських днів після підписання акту виконаних робіт при наявності коштів фінансування.

Також, згідно з пунктами 2.8. та 2.9. Договору оплата наданих послуг здійснюється за рахунок коштів міського бюджету на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи (надані послуги), а саме у сумі 60 811, 36 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками по банківському рахунку, та що не заперечує відповідач.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за Договором щодо повної оплати виконаних робіт, не оплату відповідачем робіт (послуг) за актом приймання виконаних робіт від 02.11.2010р., наявність боргу відповідача за надані послуги у сумі 37 188, 64 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п. 2.7.), строк оплати послуг, наданих за спірним актом, є таким, що настав.

01.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 (отримана відповідачем 05.09.2011р.) з вимогою оплатити борг у сумі 37 188, 64 грн., пеню, розраховану станом на 01.09.2011р., у сумі 10 487, 20 грн., штраф у сумі 2 603, 20 грн., 3% річних у сумі 859, 61 грн., а разом 51 138, 65 грн.

Доказів задоволення претензії відповідач не надав.

Відповідач підтверджує наявність боргу перед позивачем за надані послуги у сумі 37 188, 64 грн.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 37 188, 64 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 4.3. Договору передбачає, що за порушення строків виконання зобовязань стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості послуг, по яким допущена прострочка виконання, за кожний день такої прострочки, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За загальним правилом, передбаченим ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, відповідно до п. 4.5. Договору нарахування штрафних санкцій не припиняється після спливу 6 місяців з дня порушення зобовязання.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення оплати наданих послуг (робіт) з 23.11.2010р. по 01.09.2011р. у сумі 10 487, 20 грн. та штраф (7% неоплаченої вартості робіт) у сумі 2 603, 20 грн.

При розрахунку пені позивач неправомірно не застосував положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", відповідно до яких розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені з урахуванням заявленого позивачем періоду та обмеження його подвійною обліковою ставкою НБУ та штрафу становить відповідно 4 469, 26 грн. та 2 603, 20 грн. (розрахунок пені перевірено за допомогою програмного забезпечення "Законодавство").

Разом з тим, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи обставини даної справи, неспівмірність штрафних санкції в порівнянні із сумою неотриманих позивачем коштів від відповідача, а також вжиття відповідачем заходів, направлених на виконання зобовязання по оплаті послуг (надання заявок на здійснення видатків на бюджетний рахунок управління Державного казначейства у м. Дніпродзержинську), суд вважає за можливе скористатися наданим йому процесуальним законом правом та зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, до 2 874, 22 грн. (сума пені за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) та штрафу до 1 000, 00 грн.

За наведеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 2 874, 22 грн. та штрафу у сумі 1 000, 00 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені та штрафу позов задоволенню не підлягає у звязку з наведеним вище.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення оплати з 23.11.2010р. по 01.09.2011р. у сумі 859, 61 грн.

Розрахунок перевірено господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи відповідача у справі щодо відсутності бюджетного фінансування та неможливості у звязку з цим розрахуватися з позивачем за надані послуги (виконані роботи).

Наведені обставини не звільняють відповідача від виконання зобовязань щодо оплати отриманих послуг (виконаних робіт). Обставина відсутності бюджетного фінансування не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобовязання.

Статтею 193 ГК України та ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Після підписання відповідачем Договору у нього виникли безумовні зобовязання виконання умов Договору та оплати наданих йому послуг (виконаних робіт).

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" (від 18.10.2005р.) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004р.) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Відсутність бюджетного фінансування не є також підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Так, ч. 2 ст. 218 ГК України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Також, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України).

Отже, за наведеного, відсутні підстави як для звільнення відповідача від виконання ним своїх зобовязань по оплаті наданих йому послуг (виконаних робіт), так і для звільнення від відповідальності за невиконання цих зобовязань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням правомірно заявленої суми пені та штрафу.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений позивачем судовий збір у сумі 0, 50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Спортивна, буд. 38, ідентифікаційний код 36072153) на користь Приватного підприємства "Будінвест" (51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, буд. 31/32, кв. 27, ідентифікаційний код 31523289) основний борг у сумі 37 188 (тридцять сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 64 коп., штраф у сумі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., пеню у сумі 2 874 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 22 коп., 3% річних у сумі 859 (вісімсот пятдесят дев'ять) грн. 61 коп., судовий збір у сумі 1 245 (одна тисяча двісті сорок пять) грн. 37 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути Приватному підприємству "Будінвест" (51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, буд. 31/32, кв. 27, ідентифікаційний код 31523289) з державного бюджету зайво сплачений згідно квитанції № 2 від 14.11.2011р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 0, 50 грн. (пятдесят копійок), про що видати довідку.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 30.12.2011р.