Рішення № 20458079, 22.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р.

Справа № 5004/1689/11 за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю », Естонська республіка, м.Таллінн

2) ОСОБА_1 , м.Львів

до відповідачів: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Ойл», м.Луцьк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Державний реєстратор Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Євроінвест», м.Київ

про розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав, скасування рішення зборів учасників товариства та визнання недійсними змін до установчих документів

Головуючий суддя: Сур'як О. Г.

Судді: Демяк В.М.

Пахолюк В.А.

Представники :

від позивача 1): ОСОБА_3, довіреність від 01.06.11р.

від позивача 2): ОСОБА_1, ОСОБА_4, довіреність від 06.09.11р.

від відповідача 1): ОСОБА_5, довіреність № 48 від 15.11.2010р.

від відповідача 2): ОСОБА_5, довіреність № 5 від 29.08.2011р., ОСОБА_6, довіреність №4 від 29.08.2011р.

від третіх осіб: н/з

Справа розглядається господарським судом Волинської області відповідно до ч.5 ст.16 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: позивачі ТОВ ine»та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Восток»та ТОВ «ВІП-ОЙЛ», в якому просять суд розірвати договір №1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) ТОВ «ВІП-ОЙЛ», укладений 22.06.2009р. між ТОВ »та ТОВ «Восток», та договір №2 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) ТОВ «ВІП-ОЙЛ», укладений 22.06.2009р. між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «Восток»; скасувати рішення зборів учасників ТОВ «ВІП-ОЙЛ»від 22.06.2009р. (протокол №3), визнати недійсними зміни до установчих документів ТОВ «ВІП-ОЙЛ», проведені 2 вересня 2009 року Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за №11981050007002797, а саме статуту ТОВ «ВІП-ОЙЛ»у редакції 2009 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що вони належним чином виконали умови договорів купівлі-продажу корпоративних прав, укладених з відповідачем-1 ТОВ «Восток»та вийшли зі складу учасників ТзОВ "ВІП-ОЙЛ". Водночас, Відповідач-1 не виконав свої зобов'язання по договорам купівлі- продажу в частині оплати вартості частки в статутному капіталі ТОВ «Віп-Ойл»(оплати вартості корпоративних прав), при цьому набувши права власності на корпоративні права за договором та ставши єдиним учасником ТОВ «Віп-Ойл».

Враховуючи, що товар (корпоративні права) передані Відповідачеві-1 та прийняті ним, однак в порушення умов договору переданий товар не оплачений, то до даних правовідносин застосовуються норми законодавства, що стосуються розірвання договору в зв'язку з істотним порушенням умов договору стороною.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачі вважають, що неоплата товару в строк є істотним порушенням договорів купівлі-продажу. Внаслідок нездійснення оплати за придбані корпоративні права ТОВ «Віп-Ойл», позивачі позбавляються того, на що вони розраховували при укладенні договорів, а саме грошові кошти за переданий товар (корпоративні права).

Враховуючи те, що порушення Відповідачем-1 зобов'язань по оплаті товару є істотним порушенням умов договорів купівлі-продажу, позивачі просять суд задовольнити їх вимоги про розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав № 1 та № 2 від 22.06.09р.

Позивачі вважають, що повернення корпоративних прав можливе тільки шляхом скасування (відміни) рішення зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл», оформлене протоколом №3 від 22.06.09р., оскільки підстави для його прийняття на даний момент відпали, а тому застосування наслідків розірвання договору шляхом повернення товару, в даному випадку, можливо тільки шляхом скасування прийнятого рішення, яке пов'язане зі зміною складу засновників ТзОВ «ВІП- ОЙЛ», та прийняте для укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав, істотне порушення умов яких є підставою для їх розірвання та одним із предметів цього позову.

Особа стає власником корпоративних прав з моменту вступу, в даному випадку, до господарського товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства, а отже повернення товару у вигляді корпоративних прав можливо шляхом скасування такого рішення.

Оскільки статут ТОВ «Віп-Ойл»викладено у новій редакції на підставі рішення зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009р. (протокол № 3), яке, на думку Позивачів, підлягає скасуванню з огляду на відсутність підстав для його прийняття внаслідок невиконання Відповідачем-1 умов договорів щодо оплати придбаних корпоративних прав, відтак зміни до статуту ТОВ «Віп-Ойл», вчинені шляхом викладення його у новій редакції, що містить положення про незаконне включення до складу учасників відповідача є апріорі недійсним, а відтак таким, що підлягає визнанню недійсним.

У зв'язку з цим Статутом ТОВ «Віп-Ойл»в редакції 2009 року, зареєстрованій 2 вересня 2009 року Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797, значною мірою, істотно порушуються права учасників ТОВ «Віп-Ойл»- ТОВ "Sabiine" та гр. ОСОБА_1 (які ще були учасниками товариства станом на 01.09.2009р.), оскільки останніх безповоротно позбавлено права власності на частки у ТОВ «Віп-Ойл»внаслідок проведення державної реєстрації таких змін до установчих документів.

При обґрунтуванні позовних вимог позивачі посилаються на ст.ст.526, 610, 611, 629, 651, 653, 655, 656, 692, 697 Цивільного кодексу України.

Відповідачі з позовними вимогами позивачів не погоджується та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги в частині розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав обґрунтовані позивачами порушенням покупцем ТОВ «Восток»умов відповідних договорів в частині проведення розрахунків, позовні вимоги позивачів в частині скасування рішення зборів учасників та визнання недійсним змін до установчих документів на їх думку є похідними від вимог про розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав.

Відповідачі не погоджуються з підвідомчістю справи господарському суду Волинської області в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009р., укладеного між ТОВ »та ТОВ «Восток»та договору купівлі-продажу корпоративних прав №2 від 22.06.2009р., укладеного між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «Восток», з огляду на те, що наявність арбітражної угоди (застереження) в договорах купівлі-продажу корпоративних прав від 22.06.2009р. унеможливлює вирішення спору у господарському суді Волинської області, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим компетентним органом, зокрема, Міжнародним комерційним арбітражним судом Торгово-промислової палати України. Просили припинити провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав №1 та №2 від 22.06.2009р.

Позивачами хибно визначено, що вимоги про скасування рішення зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3) є похідними від вимог про розірвання Договору купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009р., укладеного між Позивачем 1 та Відповідачем 1 та Договору купівлі-продажу корпоративних прав №2 від 22.06.2009р., укладеного між Позивачем 2 та Відповідачем 1, оскільки факт прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3) передував укладенню відповідних договорів купівлі-продажу корпоративних прав, про що зазначено у Протоколі №3 зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009 року.

Рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, виходячи із загальних положень цивільного законодавства України, є актом, а отже єдиним можливим способом його подальшої відміни є визнання такого рішення (акту) недійсним з моменту його прийняття. Законодавство України не передбачає такого способу захисту корпоративних прав учасника товариства, який вибув (продав свою частку), як скасування рішення зборів учасників, а господарський суд не наділений повноваженнями відміняти (скасовувати) рішення зборів учасників господарського товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції зборів учасників товариства ( ст. 41, 42, 59 Закону України «Про господарські товариства»).

Зазначене твердження Відповідача-1 ґрунтується на тлумаченні діючого законодавства України, що було надано в Рекомендаціях Президії ВГСУ від 28.12.2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»та Постанові Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Виходячи із положень діючого законодавства України, розірвання судом договорів купівлі-продажу корпоративних прав навіть теоретично не може тягнути за собою відміну рішень зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»про передачу товариству «Восток»100% корпоративних прав ТОВ «Віп-ойл», а відповідно і примусове повернення цих корпоративних прав позивачам (реституцію).

Крім того, договори купівлі-продажу корпоративних прав було укладено за наслідками розгляду цього питання на зборах учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009 року, а отже сам факт можливого невиконання, неналежного виконання, розірвання або визнання недійсними зазначених договорів не створює жодних підстав для визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3), яке було прийнято у суворій відповідності до діючого законодавства України.

Також, позивачами було невірно обрано спосіб захисту своїх корпоративних прав шляхом звернення до відповідачів з вимогами про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ «Віп-ойл», проведених 02.09.2009р. Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797.

Позовні вимоги позивачів про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ «Віп-ойл»фактично є похідними від їх позовних вимог про скасування рішення зборів учасників ТОВ «Віп-ойл» від 22.06.2009 року (протокол №3), вони мали бути заявлені не до відповідачів, а до Державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області.

Таким чином, позовні вимоги позивачів в частині визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ «Віп-ойл», проведених 02.09.2009р. Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачами було обрано неналежний спосіб захисту їх корпоративних прав, вимоги були заявлені до неналежних відповідачів, а будь-які обґрунтовані підстави вважати рішення зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»недійсним в частині внесення змін до статуту ТОВ «Віп-ойл»взагалі відсутні.

В судовому засіданні 24.11.2011р. представником відповідача ТОВ «Восток»заявлено клопотання (вх.№01-29/16260/11 від 24.11.2011р.) про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ » до ТОВ «Восток»та ТОВ «Віп-Ойл»на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

В обґрунтування даного клопотання представник ТОВ «Восток»посилається на наступне.

Позовну заяву від ТОВ » було підписано представником за довіреністю ОСОБА_7 на підставі довіреності від 06.06.2011 року.

Вказана довіреність була видана на території Естонської республіки у простій письмовій формі (довіреність нотаріально незасвідчена) та не може бути визнана на території України офіційним документом, оскільки це суперечить ст.1 «Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»від 05.10.1961 року (Гаазька конвенція) та ст. 13-1 Договору між Україною та Естонською Республікою «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах»від 15.02.1995 року.

Представник ТОВ ine» ОСОБА_3 заперечив проти клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ ». Оскільки довіреність підписувалась на території України, то до даного документу застосовуються норми чинного законодавства щодо форми довіреності від юридичної особи, а саме, положення про достатність простої письмової форми довіреності від юридичної особи. Крім того, договором купівлі-продажу корпоративних прав передбачено, що всі відносини регулюються законодавством України.

Відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, що є невід'ємною частиною "Гаазької Конвенції", на яку посилається представник відповідачів, а саме, ст.3 предбачено, що дотримання формальної процедури легалізації офіційних документів, а саме проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений, не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам процесуальний документ від легалазації.

Як наслідок, згідно Цивільного кодексу України для довіреності від юридичної особи достатньою є проста письмова форма.

В судовому засіданні 09.12.2011р. на вимогу ухвали суду позивачем надано в судове засідання для огляду оригінал довіреності на імя ОСОБА_7, яким підписано позовну заяву, виданої директором ТОВ »ОСОБА_9 06.06.2011р., а також нотаріально посвідчені довіреності на представників ТОВ iine»ОСОБА_7 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні директор ТОВ »ОСОБА_9 також підтвердив, що ним дійсно 06.06.2011р. було видано довіреність ОСОБА_8 та 01.06.2011р. ОСОБА_3 на представлення інтересів в суді, подання та підписання позовної заяви та документів від імені товариства. Дані дії були здійснені відповідно до норм чинного законодавства України.

Враховуючи, що позивачем ТОВ »в судовому засіданні підтверджені повноваження представника ОСОБА_7 на підписання позовної заяви, клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог ТОВ »залишене судом без задоволення.

Представником відповідача ТОВ «Восток»також було заявлене клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині позовних вимог ТОВ biinе»в зв'язку з відступленням ним права вимоги за договором купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009 року Новому кредитору - ТОВ «КУА Євроінвест»та клопотання про зупинення провадження у справі і надіслання матеріалів справи до правоохоронних органів.

В підтвердження відступлення ТОВ е» права вимоги за договором купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009 року Новому кредитору - ТОВ «КУА Євроінвест»представником відповідача надано копію повідомлення про відступлення права вимоги від ТзОВ е»(Естонія) до ТОВ «КУА Євроінвест»та оригінал вимоги ТОВ «КУА Євроінвест» про стягнення боргу на суму 1050000 грн. з ТОВ «Восток».

В судовому засіданні представником ТОВ biinе»ОСОБА_3 було надано пояснення та зазначено, що ТОВ е»не відступило на користь ТОВ «КУА Євроінвест»право вимоги за договором купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) ТОВ «Віп-Ойл»№1 від 22 червня 2009р. Передбаченого ст.513 Цивільного кодексу України письмового правочину між ТОВ е»та ТОВ «КУА Євроінвест»укладено не було. Відтак, твердження представника відповідачів про те, що між ТОВ е»на ТОВ «КУА Євроінвест»відбулось відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) ТОВ «Віп-Ойл»№1 є безпідставним, та таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства.

В судовому засіданні ОСОБА_3 було також подано клопотання від імені ТОВ «КУА Євроінвест»щодо заперечення останнім факту укладення будь-якого договору уступлення права вимоги та повідомлення про відкликання вимоги про стягнення боргу з посиланням на те, що дана вимога була помилково (передчасно) направлена на адресу ТОВ «Восток», оскільки безпосередньо договору про відступлення права вимоги підписано не було.

Враховуючи зазначене та те, що відповідачем ТОВ «Восток»також не надано суду угоди про відступлення права вимоги від 01.06.2011р., укладеної між ТОВ »та ТОВ «КУА Євроінвест»(ПВІФ «Карпати»), посилання на яку містяться у вимозі ТОВ «КУА Євроінвест»про стягнення з ТОВ «Восток»боргу, клопотання ТОВ «Восток»про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині позовних вимог ТОВ nе»в зв'язку з відступленням ним права вимоги за договором купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009 року Новому кредитору - ТОВ «КУА Євроінвест»та клопотання про зупинення провадження у справі і надіслання матеріалів справи до правоохоронних органів залишені судом без задоволення як безпідставні та не підтверджені належними доказами.

В судовому засіданні 09.12.2011р. представник відповідача ТОВ «Восток»заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору в добровільному порядку.

Судом відхилено клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки у сторін було достатньо часу для врегулювання спору та у звязку із закінченням строку розгляду спору.

Після чого представником відповідача ТОВ «Віп-Ойл»подано заяву про відвід суддів Господарського суду Волинської області Суряк О.Г., Демяк В.М. та Пахолюк В.А.

Колегія судів ознайомилася з письмовим текстом заяви про відвід суддів, враховуючи приписи ст.22 ГПК України щодо добросовісного користування сторонами своїми процесуальними правами, судову практику застосування ст.20 ГПК України та Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському процесу»відповідно до якого, у випадку якщо на порушення приписів ч.3 ст.22 ГПК України учасник судового процесу вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення числених відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні з обовязковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів.

Всупереч вимогам ст.22 ГПК України заява ТОВ «Віп-Ойл»про відвід суддів подана після початку вирішення спору по суті. Крім того, подана відповідачем заява про відвід суддів не містить підстав для відводу, зазначених у ч.1 ст.20 ГПК України, а тому не підлягає задоволенню.

Також в судовому засіданні 09.12.2011р. сторонами (позивачами та відповідачами) подано суду письмові клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та продовження строку розгляду спору з метою врегулювання спору в добровільному порядку.

Згідно ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З метою врегулювання спору в добровільному порядку за клопотаннями сторін, керуючись положенням щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.4 ГПК України, судом продовжено строк розгляду спору до 22.12.2011р. для надання можливості сторонам добровільно врегулювати спір.

Водночас, в судовому засіданні 22.12.2011р. представниками позивачів було повідомлено, що відповідач ТОВ «Восток»відмовився від своїх обіцянок щодо врегулювання спору в добровільному порядку та не сплатив кошти за корпоративні права, як це передбачено договорами купівлі-продажу корпоративних прав.

В судове засідання 22.12.2011р. представниками відповідачів подані нові клопотання: про витребування доказів перебування ОСОБА_9 у період з 01.06.2011р. по 06.06.2011р. на території України; про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог ТОВ biinе», оскільки у ОСОБА_9 не існувало жодних повноважень на видачу довіреності від імені ТОВ е» та припинення провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ iinе»у звязку із ліквідацією даного товариства.

Обґрунтовуючи дані клопотання, відповідачі посилаються на те, що відповідно до даних витягу із Комерційного Реєстру Естонської Республіки ТОВ iinе»ліквідовано, про що вчинено відповідний запис про припинення від 26.07.2010р. (8-й запис). На підтвердження зазначеного, до клопотання додано незавірену копію витягу із Комерційного Реєстру Естонської Республіки з перекладом, які не можна вважати належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що згідно Витягу з реєстраційних даних з центральної бази даних реєстраційних відділів повітів станом на 24.08.2011р. (з офіційним перекладом), наданого суду представником позивача на вимогу ухвали суду від 12.10.2011р., в реєстраційному відділі Харюського повіту 26.07.2010р. зроблено запис 8 запис про зміну місцезнаходження, а не запис про припинення, як зазначають відповідачі. Також з даного витягу вбачається, що ОСОБА_9 є директором товариства, ліквідатором із членів правління.

Оригінали Статуту ТОВ е»та Витягу відділу реєстрації Харюського повіту станом на 24.08.2011р. (з офіційним перекладом) оглядалися в судовому засіданні.

Суд вважає, що позивачем ТОВ е»підтверджено належними доказами правовий статус товариства та повноваження ОСОБА_9 на видачу довіреностей представникам ОСОБА_8 та ОСОБА_3, а тому залишає без задоволення клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог ТОВ е»в звязку з відсутністю повноважень у ОСОБА_9 на видачу довіреності від імені ТОВ е» та припинення провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ abiinе»у звязку із ліквідацією даного товариства.

Суд також вважає безпідставним, надуманим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідачів про витребування у ТОВ е»доказів перебування ОСОБА_9 у період з 01.06.2011р. по 06.06.2011р. на території України, а саме копію паспорту або міграційної картки з відмітками про перетин державного кордону та витребування у Державної Прикордонної служби України інформацію відносно того, чи перебував ОСОБА_9 у період з 01.06.2011р. по 06.06.2011р. на території України.

Суд розцінює дії відповідачів щодо заявлення числених клопотань та відводів суддям по закінченні строків розгляду справи, як зловживання своїми процесуальними правами, навмисно спрямовані на затягування розгляду справи та порушення судового процесу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до Статуту ТОВ «Віп-Ойл», зареєстрованого Виконавчим комітетом Луцької міської ради 06.05.2009р. за №11981050003002797, учасниками (засновниками) ТОВ «Віп-Ойл»були ТОВ » (Естонська республіка, реєстраційний номер 10042382) позивач-1 та громадянин України ОСОБА_1 позивач-2.

22 червня 2009 року між ТОВ е»та ТОВ «Восток»укладено договір №1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) ТОВ «Віп-Ойл»(надалі - договір № 1), за яким ТОВ »(Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Восток»(Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити корпоративні права. Під правами в цьому договорі розуміється, частка Продавця в статутному фонді (капіталі) ТОВ «ВІП-ОЙЛ», місце знаходження якого: 43001, Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Чернишевського, б.5, у розмірі 51% від загального розміру статутного фонду (капіталі) Товариства, що в грошовому виражені складає 19 125,00 гривень (девятнадцять тисяч сто двадцять пять гривень), та належить на праві власності Продавцю.

Відповідно до п.п. 1.2., 2.1 договору вартість продажу частки, зазначеної в п.1.1. договору становить 1050000,00 гривень (один мільйон пятдесят тисяч гривень). Покупець має сплатити у повному обсязі вказану в п. 1.2. Договору суму Продавцю потягом календарного місяця з моменту підписання цього договору.

Також, 22 червня 2009 року між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «Восток»було укладено договір № 2 купівлі- продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) ТОВ «ВІП-ОЙЛ»(надалі - договір № 2), відповідно до якого ОСОБА_1 (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Восток»(Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити корпоративні права. Під правами в цьому договорі розуміється частка Продавця в статутному фонді (капіталі) ТОВ «ВІП-ОЙЛ», місце знаходження якого: 43001. Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Чернишевського, б.5, у розмірі 49% від загального розміру статутного фонду (капіталі) Товариства, що в грошовому виражені складає 18 375,00 гривень (вісімнадцять тисяч триста сімдесят пять гривень), та належить на праві власності Продавцю.

Відповідно до п.п. 1.2., 2.1 договору вартість продажу частки, зазначеної в п. 1.1. Договору становить 950 000,00 гривень (дев'ятсот п'ятдесят тисяч гривень). Покупець має сплатити у повному обсязі вказану в п.1.2. Договору суму Продавцю протягом календарного місяця з моменту підписання цього договору.

Вищезазначені договори № 1 та № 2 від 2 червня 2009 року були укладені на підставі рішення учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.09.2009р. (протокол № 3), яким вирішено надати згоду на відступлення належної ТОВ ne»частки в статутному капіталі ТОВ «ВІП-ОЙЛ", надати згоду на відступлення належної гр. ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ «Віп-Ойл», перерозподілити частки в статутному капіталі товариства, внести зміни до статуту Товариства, переобрати директора Товариства, уповноважити осіб на подання документів для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Віп-Ойл».

Державну реєстрацію змін до установчих документів в частині зміни учасників ТОВ «Віп-Ойл»проведено 2 вересня 2009 року Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797, зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ «Віп-Ойл»(код ЄДРПОУ 34524107), де у п.6.2 учасником товариства зазначено ТОВ «Восток»(Відповідач-1).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачі за даним позовом належним чином виконали умови договорів купівлі-продажу корпоративних прав та вийшли зі складу учасників ТОВ «ВІП-ОЙЛ», що підтверджується прийняттям державним реєстратором рішення про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ВІП-ОЙЛ»шляхом викладення статуту у новій редакції від 02.09.2009р.

Проте, ТОВ «Восток»(відповідач-1) не виконало свої зобов'язання по договорам купівлі-продажу в частині оплати вартості частки в статутному капіталі товариства (оплати вартості корпоративних прав), при цьому набувши права власності на корпоративні права за договорами та ставши єдиним учасником ТОВ «ВІП-ОЙЛ», що підтверджується належним чином зареєстрованим Статутом ТОВ «ВІП-ОЙЛ»та витягом з ЄДРПОУ.

Враховуючи, що товар (корпоративні права) передані ТОВ «Восток» та прийняті ним, однак в порушення умов договору переданий товар не оплачений, позивачі звернулися до суду з позовом про розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав в зв'язку з істотним порушенням умов договору стороною.

Як встановлено ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює правові наслідки порушення зобов'язання, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд вважає, що неоплата товариством «Восток»корпоративних прав у передбачений договором строк (п.2.1), незважаючи на здійснений перерозподіл часток в статутному капіталі ТОВ «Віп-Ойл»та внесені зміни до Статуту ТОВ «Віп-Ойл»є істотним порушенням договорів №1 та №2 купівлі-продажу корпоративних прав. Внаслідок неоплати товариством «Восток»за придбані корпоративні права ТОВ «Віп-Ойл», позивачі позбавляються того, на що вони розраховували при укладенні договорів, а саме отримання грошових коштів за переданий товар (корпоративні права).

Відповідачем ТОВ «Восток»не надано суду доказів оплати за придбані у позивачів корпоративні права ТОВ «Віп-Ойл».

Також ТОВ «Восток»відмовилося від добровільного врегулювання спору.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів в частині розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідачі не погоджуються з підвідомчістю справи господарському суду Волинської області в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009р., укладеного між ТОВ »та ТОВ «Восток»та договору купівлі-продажу корпоративних прав №2 від 22.06.2009р., укладеного між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «Восток», з огляду на те, що наявність арбітражної угоди (застереження) в договорах купівлі-продажу корпоративних прав від 22.06.2009р. унеможливлює вирішення спору у господарському суді Волинської області, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим компетентним органом, зокрема, Міжнародним комерційним арбітражним судом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно ч.ч.1,3 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Враховуючи зазначене, спір щодо розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав є корпоративним.

Згідно ч.2 ст.12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Відповідно до ч.5 ст.16 ГПК України справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З огляду на зазначене, посилання відповідачів щодо непідвідомчості справи господарському суду Волинської області в частині позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав №1 та №2 від 22.06.2009р. є безпідставним.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009р., оформлене протоколом №3, то суд приходить до висновку, що дана вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивачі вважають, що вимоги про скасування рішення зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3) є похідними від вимог про розірвання Договорів купівлі-продажу корпоративних прав №1 та №2 від 22.06.2009р., що повернення корпоративних прав можливе тільки шляхом скасування (відміни) рішення зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл», оформлене протоколом № 3 від 22.06.09р., оскільки підстави для його прийняття на даний момент відпали, а тому застосування наслідків розірвання договору шляхом повернення товару, в даному випадку, можливо тільки шляхом скасування прийнятого рішення, яке пов'язане зі зміною складу засновників ТОВ «Віп-Ойл».

Судом встановлено, що прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3) передувало укладенню відповідних договорів купівлі-продажу корпоративних прав, що вбачається із самого Протоколу №3 зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009 року.

Договори купівлі-продажу корпоративних прав було укладено за наслідками розгляду цього питання на зборах учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009 року, а отже сам факт можливого невиконання, неналежного виконання, розірвання або визнання недійсними зазначених договорів не створює підстав для визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Віп-Ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3), яке було прийнято у відповідності до діючого законодавства України саме позивачами.

Рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю виходячи із загальних положень цивільного законодавства України є актом, а отже єдиним можливим способом його подальшої відміни є визнання такого рішення (акту) недійсним з моменту його прийняття. Законодавство України не передбачає такого способу захисту корпоративних прав учасника товариства, який вибув (продав свою частку), як скасування рішення зборів учасників, а господарський суд не наділений повноваженнями відміняти (скасовувати) рішення зборів учасників господарського товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції зборів учасників товариства ( ст. 41, 42, 59 Закону України «Про господарські товариства»).

Відповідно до п.п. 17-18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

-порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

-позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

-порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

-прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»);

-прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України «Про господарські товариства»);

-прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п.19 вищезазначеної Постанови суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачами не обґрунтовані правові підстави скасування судом рішення зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»від 22.06.2009 року (протокол №3) та не доведено факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивачів на момент прийняття ними цього рішення, а тому вимоги позивачів в частині скасування рішення зборів учасників ТОВ «Віп-ойл»від 22.06.2009р. (протокол №3) є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.697 ЦК України, яка регулює відносини купівлі-продажу, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договорів №1 та №2 купівлі-продажу корпоративних прав після внесення відповідних змін до установчих документів Товариства та реєстрації цих змін в органах державної влади Продавець зобовязаний підписати Акт прийому-передачі корпоративних прав. Передача прав оформлюється Актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі підписується сторонами після державної реєстрації до установчих документів (нової редакції Статуту) Товариства.

Судом зясовано, що сторонами не підписано Акту прийому-передачі корпоративних прав, оскільки Відповідач-1 не виконав свої зобов'язання по договорам купівлі-продажу корпоративних прав в частині оплати вартості частки в статутному капіталі (оплати вартості корпоративних прав), при цьому набувши права власності на корпоративні права за договором та ставши єдиним учасником ТОВ «Віп-Ойл», що підтверджується належним чином зареєстрованим Статутом в редакції 2009 року.

Статутом ТОВ «Віп-Ойл»в редакції 2009 року, зареєстрованій 02.09.2009р. Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797, в результаті розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав №1 та №2 від 22.06.2009р., істотно порушуються права позивачів ТОВ "Sabiine" та громадянина ОСОБА_1, які ще станом на 01.09.2009р. були учасниками ТОВ «Віп-Ойл», оскільки внаслідок проведення державної реєстрації змін до установчих документів останніх позбавлено права власності на частки у ТОВ «Віп-Ойл».

Відповідно до частин 2-4 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що внесені до Статуту ТОВ «Віп-Ойл»зміни щодо учасників товариства, державна реєстрація яких відбулася 02.09.2009р., порушують права позивачів щодо реалізації своїх корпоративних прав у звязку із розірванням договору купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 22.06.2009р., укладеного між ТОВ ne»та ТОВ «Восток»та договору купівлі-продажу корпоративних прав №2 від 22.06.2009р., укладеного між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «Восток», вимоги позивачів щодо визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ «Віп-Ойл», проведені 2 вересня 2009 року Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797 обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.526, 610, 611, 629, 651, 653, 655, 692, 697 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 12, 16, 20, 22, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ОЙЛ" від 22.06.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Sabiine" (Естонська республіка) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (м. Київ).

3. Розірвати Договір № 2 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі (фонді) товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ОЙЛ»від 22.06.2009р., укладений між громадянином ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (м. Київ).

4. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ОЙЛ", проведені 2 вересня 2009 року Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області за № 11981050007002797, а саме статут ТОВ "ВІП-ОЙЛ" у редакції 2009 року.

5. В решті позову відмовити.

Головуючий суддя О. Г. Сур'як

Судді В.М.Демяк

В.А.Пахолюк

Повне рішення складено 28.12.2011р.