Рішення № 20457312, 10.11.2011, Красногвардійський районний суд

Справа № 2-1327/11 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 листопада 2011 рокусмт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Нудьга Р.Д.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, третя особа - ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ „Приватбанк” (надалі - Банк) у вересні 2011 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з яким позивач надав ОСОБА_2 кредит у сумі 16579,16 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості з кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.08.2028 року. ОСОБА_2 зобовязання з виплати кредиту не виконує, порушує порядок та строки сплати відсотків, внаслідок чого станом на 25.08.2011 року має заборгованість у розмірі 22117,96 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 13807,03 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом 4243,98 грн, комісії за користування кредитом 1118,18 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 2948,77 грн. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банк з ОСОБА_1 уклав договір іпотеки від 28.08.2008 року, згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Просить визнати договір іпотеки дійсним, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру, що належить відповідачу та виселити його з адної квартири.

Представник позивача ОСОБА_3 у наданій суду письмовій заяві просила слухати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, своїх заперечень проти позову не надали.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 28.08.2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № SIKGGK0000000003 договір (а.с. 7). Умовами вказаного Договору передбачено, що Банк надає ОСОБА_2 кредит у сумі 16579,16 доларів США терміном до 28.08.2028 року. Сплата коштів для погашення заборгованості по кредиту здійснюється щомісяця в період сплати з 10 по 15 число кожного місяця у розмірі 224,73 доларів США. Процентна ставка за користування кредитом складає 1,25% річних.

Згідно з п. 8.1 та п. 2.3.3 даного договору, ОСОБА_2 зобовязалася щомісячно повертати частини кредитних коштів не пізніше строку, вказаному в договорі, повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу Банку сплатити можливу неустойку (штраф/пеню) (а.с. 7, 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_2 станом на 25.08.2011 р. складає 22117,96 доларів США (а.с. 5).

28.08.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 у забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_2 заставив квартиру загальною площею 34,9 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-13).

Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання договору іпотеки дійсним задоволенню не підлягають, оскільки договір укладений у передбаченій законом письмовій формі та нотаріально посвідчений, тобто з дотриманням всіх умов для укладення такого виду договорів, спору з цього приводу між сторонами немає.

Стосовно вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором суд зазначає наступне.

У відповідності до п.1.1. Іпотечного договору Банк має право у випадку невиконання боржником за основним зобов'язанням зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок переданого йому в іпотеку майна. Такі ж положення закріплено у Законі України "Про іпотеку".

Так, у відповідності до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Таким чином, вимоги Банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеку у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором є цілком обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

У відповідності до ст.40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Такі ж положення закріплені в частині 3 статті 109 ЖК України.

Судом установлено що в квартирі, яка належить відповідачу та є предметом застави, зареєстрований лише відповідач, інші особи в даній квартирі не проживають. 22 серпня 2011 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення про виселення, яке залишено ним без відповіді (а.с. 46).

Таким чином, суд вважає, що вимоги Банку щодо виселення відповідача також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені при предявленні позову та документально підтверджені.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 572-593, 1050 ЦК України, ст.ст.33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст.109 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 88, 197, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIKGGK0000000003 від 28.08.2008 року у розмірі 22117,96 доларів США, що станом на 25.08.2011 року становить 176 280,14 грн, звернути стягнення на предмет застави: квартиру загальною площею 34,9кв/м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом продажу вказаної квартири ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити з квартири АДРЕСА_1 АР Крим ОСОБА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у секторі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», к/рахунок № 64993919400001 в Головному Управлінні ДК України в АР Крим, код ЕДРПОУ 14360570, МФО 305299, з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1828,50 грн (одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 50 копійок).

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом АР Крим за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.В.Шевченко