Вирок № 20446953, 02.12.2011, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1- 111/2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року                                                             м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді:                         Бурлаки М.В.

при секретарі:                                 Шмунь Л.І.                             

за участі прокурора:                         Бебешко М.М.

підсудного:                                          ОСОБА_1

потерпілий:                                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружений,  має на утримані малолітню доньку, раніше судимий:

1). 11.02.2003 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2). 20.10.2003 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання згідно вироку Жашківського районного суду від 11.02.2003 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання до відбуття 5 років позбавлення волі, 05.10.2006 року на підставі ст. 81 КК України звільнений на не відбутий строк 1 рік 7 місяців 18 днів.

за ч. 2  ст.289 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи раніше судимим 11.02.2003 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 20.10.2003 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання згідно вироку Жашківського районного суду від 11.02.2003 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання до відбуття 5 років позбавлення волі, 05.10.2006 року на підставі ст.81 КК України звільнений,  не відбутий строк 1 рік 7 місяців 18 днів, на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочин.

Так, він повторно, 12 вересня 2011 року, приблизно о 09 годині, знаходячись за місцем свого проживання, що по вул. Бурди, 26, с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, з метою незаконного заволодіння транспортного засобу, умисно та незаконно, з приміщення незачиненого гаража, що розташований на подвір'ї даного домоволодіння, всупереч волі власника, шляхом запуску двигуна, таємно заволодів автомобілем ВАЗ - 21043 білого кольору, державний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_2, після чого, приблизно о 12 годині, керуючи даним автомобілем по вул. Миру в с.Долинка Монастирищенського району допустив наїзд на електроопору, внаслідок чого пошкодив вказаний автомобіль чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 10378 грн. 68 коп.

Підсудний ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, та дав суду показання про те, що 12 вересня 2011 року, приблизно о 09 годині, знаходячись за місцем свого проживання, що по вул. Бурди, 26, с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, таємно заволодів автомобілем ВАЗ - 21043, білого кольору, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, після чого в с. Шуляки Жашківського району  вживав спиртні напої, а приблизно о 12 годині, керуючи даним автомобілем по вул. Миру в с. Долинка Монастирищенського району, допустив наїзд на електроопору, внаслідок чого пошкодив вказаний автомобіль. Будь-яких  правових підстав керувати даним автомобілем у нього не було. Не дивлячись на те, що потерпілий ОСОБА_2 є  співжителем матері його дружини, він ніколи не дозволяв йому брати автомобіль та керувати ним. На даний час він самостійно ремонтує вказаний автомобіль, тому просить суд суворо його не карати, зважити на те, що він на вихованні має неповнолітню дитину, відшкодовує збитки шляхом ремонту автомобіля, щиросердно розкаюється у вчиненому, як на стадії досудового слідства так і в стадії судового слідства свою визнає в повному обсязі.

Крім визнання вини підсудним його вина в інкримінованому йому злочині повністю доведена доказами, добутими в ході досудового слідства, та перевіреними в ході судового розгляду справи.        

Потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердив покази підсудного та просить суд суворо не карати підсудного, зважити на те, що вони з останнім примирились, матеріальних та моральних претензій до підсудного він не має. Дійсно він ніколи не дозволяв ОСОБА_1 брати його автомобіль та керувати ним, тому у нього не було жодних підстав вважати, що у його відсутність ОСОБА_1 має право самостійно взяти автомобіль та використовувати його у своїх цілях, але незважаючи на це, просить суд суворо не карати підсудного.

Свідок ОСОБА_3 показала суду про те, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, і являється власником даного будинку. Проживає вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1. Проживає вона з останнім в цивільному шлюбі із 2001 року, від якого в них є спільна малолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_5  - ОСОБА_4 Також у вказаному будинку проживає її мама - ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який являється співмешканцем її мами та проживає з ними з 2008 року. У своїй власності ОСОБА_2 має автомобіль НОМЕР_2, який він постійно ставить в гаражі, що розташований на території її домоволодіння. Користуватися даним автомобілем ОСОБА_2 нікому не дозволяв, а користувався ним виключно сам. Коли ОСОБА_2 ставив свій автомобіль до гаража, то зачинав його на центральний замок, а ключі забирав із собою. Двері до середини гаража на замок вони не зачиняли, так як в його середині знаходився господарський інвентар, яким всі члени їхньої сімї користувалися в господарських цілях. 08.09.2011 року ОСОБА_2 поїхав на заробітки в м. Київ, при цьому він свій автомобіль ВАЗ –21043 білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 закрив на центральний замок, а ключі поклав десь всередині будинку. 09.09.2011 року вранці вона разом зі своєю мамою та донькою поїхали до їх родичів в с. Литвинівка Жашківського району, а ОСОБА_1 залишився вдома, щоб у її відсутність поратися по господарству. Знаходячись в с. Литвинівка, 12.09.2011 року близько 13 години 30 хвилин, на її мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 та повідомив їй, що ОСОБА_1 незаконно заволодів його автомобілем та потрапив на ньому в с. Долинка Монастирищенського району в ДТП. Після чого до неї через декілька хвилин зателефонував ОСОБА_1, який у телефонній розмові повідомив їй, що він 12.09.2011 року, в ранковий час,  заволодів автомобілем НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 та в с. Долинка, потрапивши в ДТП розбив його, після чого вимкнув телефон. Про дану подію вона повідомила своїй мамі, яка відразу поїхала в с. Івахни Монастирищенського району, а вона залишилася в с. Литвинівка до 13.09.2011 року, весь цей час вона намагалася додзвонитися до ОСОБА_1, але його телефон не відповідав. ОСОБА_2 дозволу керувати його автомобілем нікому не давав, в тому числі і ОСОБА_1 Просить суд суворо не карати її чоловіка, зважити на те, що вони разом виховують малолітню дитину.

ОСОБА_6 Олександрович дав суду показання про те, що він з дитинства товаришує з ОСОБА_1. 12.09.2011 року близько 10 години до його домоволодіння на автомобілі ВАЗ 21043 світлого кольору приїхав ОСОБА_1 Приїхавши до нього, останній запропонував йому поїхати в с. Шуляки Жашківського району та випити там горілки. На пропозицію ОСОБА_1 він погодився і вони поїхали в с. Шуляки. По дорозі в дане село ОСОБА_1 йому повідомив, що автомобіль, в якому вони їдуть, ОСОБА_1 нещодавно придбав. Приїхавши в с. Шуляки, вони заїхали до ОСОБА_7, який являється місцевим жителем.  Вони запропонували Василеві випити горілки, але останній відмовився і вони вийшли з будинку і на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 поїхали до місцевого магазину, де придбали 0,7 л. горілки. Вказану горілку вони на вулиці випили і ОСОБА_1, сівши за кермо вказаного автомобіля, поїхав в напрямку м. Монастирище, а він пішов до себе додому в с Адамівка. 13.09.2011 року в першій половині дня до нього пішки прийшов ОСОБА_1, який попросив в нього пожити декілька днів, тому що в ОСОБА_1 вдома проблеми. Так як ОСОБА_1 йому говорив, що проблеми виникли в останнього із-за того, що він розбив автомобіль ВАЗ 21043 світлого кольору, на якому 12.09.2011 року приїжджав до нього погостювати, він погодився і ОСОБА_1 пробув в нього в дома до 16.09.2011 року, поки ОСОБА_1 не забрали працівники міліції з невідомих йому причин. На момент приїзду ОСОБА_1 до його домоволодіння він був тверезий, а випив спиртне лише в с. Шуляки.

Свідок ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, звернулась до суду із заявою, в якій підтверджує покази, дані нею на досудовому слідстві, згідно яких вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2, своєю донькою ОСОБА_3, яка і є власницею даного домоволодіння та співмешканцем ОСОБА_3 - ОСОБА_1. 08.09.2011 року ОСОБА_2 поїхав на заробітки в м. Київ, при цьому він свій автомобіль НОМЕР_5 поставив в гаражі, що розташований на території їхнього домоволодіння та закрив на центральний замок, а ключі поклав на шкафчику в їхній кімнаті. Двері до входу в гараж на замок вони не зачиняли, так як до нього мали доступ всі члени родини. 12.09.2011 року вона разом з донькою ОСОБА_3 перебували в своїх родичів в с. Литвинівка Жашківського району, коли їй ОСОБА_3 повідомила, що до останньої на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1, який в телефонній розмові повідомив їй, що він 12.09.2011 року в ранковий час заволодів автомобілем НОМЕР_5, який належить ОСОБА_2 та в с. Долинка потрапив в ДТП і розбив його. Після даних слів вона відразу сама поїхала додому в с. Івахни. Приїхавши додому, вона помітила в будинку ОСОБА_1, в якого запитала де автомобіль ОСОБА_2. На її запитання ОСОБА_1 нічого їй не пояснив, а ліг спати. Наступного ранку, тобто 13.09.2011 року, ОСОБА_1 близько 8 години вийшов з будинку та пішов в невідомому їй напрямку. Вона достовірно знає,  що ОСОБА_2 дозволу керувати своїм автомобілем НОМЕР_6 нікому не надавав, а керував ним виключно сам і даним автомобілем ОСОБА_1 ніколи не керував.

(а.с.53-54)

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 дала суду  показання про те, що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_6 і повз її домоволодіння проходить автомобільна дорога, яка простягається з м. Жашків до м. Монастирища. 12.09.2011 року приблизно о 12 годині, коли вона перебувала на подвір'ї свого домоволодіння, то почула звук удару, який характерний при ударі під час ДТП. Почувши даний звук, вона відразу вийшла на проїжджу частину де помітила, що автомобіль ВАЗ - 2104 світлого кольору, д.н.з. якого вона не пам'ятає, здійснив наїзд своєю передньою частиною на електроопору. Підійшовши ближче до даного автомобіля, вона помітила, що із водійського сидіння вийшов чоловік близько 40 років, середньої статури, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, так як в нього була нестійка хода і відчутний запах спиртного з рота. Підійшовши до вказаного чоловіка, вона почала на нього кричати, чому він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та вчинив ДТП. Через декілька хвилин до місця пригоди під'їхав автомобіль «Жигулі»темного кольору, з якого вийшов чоловік, який запитав у водія ВАЗ - 2104 світлого кольору «чому ти сам і де ОСОБА_2», на що водій автомобіля ВАЗ - 2104 відповів, що ОСОБА_2 в Києві. Після чого, нічого не пояснюючи, він покинув автомобіль на місці вчинення ДТП та пішов через польову дорогу в напрямку с. Івахни Монастирищенського району, а вона залишилася чекати на працівників міліції. Водієм автомобіля був підсудний, якого вона добре запам’ятала і якого впізнала по фотографії під час слідчої дії.

Крім показів осіб, допитаних в судовому засіданні,  вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами кримінальної справи, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме:

-          Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно якого було виявлено автомобіль НОМЕР_7, який належить ОСОБА_2 і знаходився на узбіччі проїжджої частини, що по вул. Миру, 49, с. Долинка Монастирищенського району в пошкодженому стані.

(а.с.13-16)

-          Протоколом огляду місця події домоволодіння, що по вул. Бурди, 26, с. Івахни Монастирищенського району, згідно якого було виявлено відсутність в автогаражі автомобіля НОМЕР_7, який належить ОСОБА_2                                                            

(а.с.28-32)

-          Висновком автотоварознавчої експертизи, згідно якої вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 внаслідок аварійного пошкодження автомобіля НОМЕР_7 при незаконному заволодінні ним 12.09.2011 року, складає суму 10378,68 грн.

(а .с. 87-95)

-          Протоколом відтворенням обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, де він спочатку розповів, а потім показав, як саме вчиняв злочин.

(а.с 61-68)

-          Протоколом впізнання, згідно якого ОСОБА_9 на фотознімку під № 2 впізнала особу, яка 12.09.2011 року керувала автомобілем НОМЕР_7 білого кольору та здійснила при цьому ДТП біля її будинку, даною особою виявився ОСОБА_1.

(а.с. 57)

-          Протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання речових доказів до справи.

(а.с. 43-47)

Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всебічного та об”єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред”явлене обвинувачення доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_1, вчинені ним 12 вересня 2011 року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, як  незаконне завалодіння транспортним засобом  з будь –якою метою, вчинений повторно.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка є позитивною.

Обставинами, які пом”якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння  розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного, суд визнає рецедив злочинів.          Враховуючи перераховані обставини, що пом’якшують покарання, а також те , що підсудним вчинено тяжкий злочин у період дії непогашеної судимості, при призначенні покарання за попередніми вироками до нього застосовувалось положення ст. 75 КК України, а також положення ст. 81 КК України і він умовно достроково звільнявся від призначеного покарання, належних висновків підсудний не зробив,  суд вважає, що підсудний є суспільно небезпечною особою і його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи позитивні характеристики підсудного, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування матеріальних збитків, наявність на утримання малолітньої дитини, суд вважає, що є всі підстави для застосування до підсудного положень ст. 69 КК України та призначення йому для відбуття більш м’якого покарання, ніж передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України.

Суд вважає, що призначення саме такого виду покарання є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.289  КК України

На підставі ст. 69 КК України призначити до відбуття ОСОБА_1 більш м’яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України  у виді  1 (одного) року позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту з зали суду.

Строк відбуття покарання засудженому вважати з моменту його арешту, тобто з 29 листопада 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 423 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи на  рахунок одержувача НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 рахунок 31254272210063 банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.         

Речові докази автомобіль ВАЗ –21043 д/н НОМЕР_1  залишити у власності власника.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

Вирок виготовлено власноручно.

Суддя:                                                                                                     М.В. Бурлака