Рішення № 2044099, 12.06.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-923/2008 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2008 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2008 року, позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, посилаючись на те, що вона знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем по справі з 2000 по 2002 рік, і в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, батьком якого в його свідоцтві про народження,  вказаний відповідач по справі. Дитина проживає з позивачем, знаходиться на її повному утриманні, бо батько дитини залишив сім'ю і матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини в добровільному порядку надавав не регулярно, а з 2007 року, відповідач зовсім відмовився надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Угоди про добровільну сплату аліментів між позивачем та відповідачем не досягнуто.

Також позивач зазначила, що відповідач хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом, пенсіонером не є, по виконавчим листам стягнення з нього не проводяться, на його утримання непрацездатних осіб не має.

На підставі викладеного, позивач прохає суд: стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 64633, с. Перемога, вул. Побєда, Лозівського району, Харківської області, уродженця с. Перемога, Лозівського району, Харківської області на її користь на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, аліменти в розмірі ¼ частини його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

У судовому засіданні 12 червня 2008 року, позивач підтримала свої позовні вимоги. При цьому позивач вказала, що вона знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем по справі з 2000 по 2002 рік. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, батьком якого в його свідоцтві про народження, вказаний відповідач по справі. Після припинення шлюбних відносин, батько дитини залишив сім'ю і матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини в добровільному, порядку надавав не регулярно, а з 2007 року, відповідач зовсім відмовився надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Відповідач у судове засідання не з»явився і про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про слухання справи за його відсутності до суду не подав. Про день, час та місце слухання справи, судом відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення про отримання ним судових повісток. Заперечень на позовну заяву, відповідач також не подав.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

 Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_3 (а.с.№5), вбачається, що дійсно - ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і в графі «Батько» вказано - ОСОБА_2, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_1, позивач по справі.

Також, згідно довідки з місця проживання позивача (а.с.№6), вбачається, що вона дійсно проживає в АДРЕСА_1, з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та батьками: батьком - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження і матір'ю - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.

Позивач вказала, що вона не працює і ніколи не працювала, трудової книжки не має, являється інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджується довідкою  (а.с.№7).Крім того, у судовому засіданні, 12 червня 2008 року, позивач подала до суду довідку з Лозівського міськрайонного центру зайнятості, про те, що вона на обліку не перебуває.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Із пояснень позивача, у судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, являється інвалідом ІІ групи з дитинства. Суд враховує, що з відповідача не проводяться стягнення за виконавчими листами, що підтверджується довідкою (а.с.№22). Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ¼ частини заробітку (доходів) відповідачка, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

 У своїй позовній заяві позивачем заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу  за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного Кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, який зареєстрований за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Перемога, вул. Побєда, - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженки с. Кундузда, Карасуського району, Кустанайської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  в розмірі ¼ частини його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 22 квітня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд