Ухвала суду № 20438925, 28.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" грудня 2011 р.

№ 21/17-2011-2623

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 26.12.2011р. за № 7888/2011, за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі –ТОВ) „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС”( 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, буд.31, каб.15. Код ЄДРПОУ 35405476);

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі –ТОВ) „В-ІСТ”( 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, буд.2-А. Код ЄДРПОУ 34944052);

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 26.12.2011р. ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „В-ІСТ” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму 1 690 170 грн. 15 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.

Заява ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „В-ІСТ” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Крім того, додані до заяви документи подані в ксерокопіях без належного засвідчення.

Відповідно до ст. 36 ГПК України –письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник, в підтвердження незнаходження боржника - ТОВ „В-ІСТ” за адресою державної реєстрації, посилається на Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АС №865476, але у вказаному витягу, який наданий у ксерокопії зазначено місцезнаходження ТОВ „В-ІСТ” м. Іллічівськ, вул. Промислова, 2А, в той час, як у Свідоцтві про державну реєстрацію зазначено місцезнаходження ТОВ „В-ІСТ” м. Іллічівськ, вул. Леніна,14.

Крім того, наданий витяг складається із трьох різних аркушів, які містять різні номера, а саме: АС №865476, АС №865477.

Разом з цим, Заявником не надано інших доказів статусу юридичної особи ТОВ „В-ІСТ”, а саме: статутні та установчі документи; довідку облстатуправління про включення боржника до ЄДРПОУ.

Відсутність установчих та статутних документів позбавляє господарський суд проаналізувати статутний фонд приватного підприємства його організаційно правову форму, засновників, види діяльності та оцінити фінансовий, майновий стан підприємства та встановити відповідність місцезнаходження боржника - юридичної особи статутним та установчим документам.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором від 01.11.2009р. за №38/2009, видатковими накладними за №000506, №000507, №000508, №000510, №000511, №000513, №000516, №000517, №000518, №000519, №000520 від 09.11.2009р. та визнаних претензій боржником.

Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” визнана претензія не є виконавчим документом.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ТОВ „В-ІСТ”.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, а тому заява ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами”.

Разом з цим господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до системи діловодства господарського суду, від імені ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” з 28.10.2011р. по 26.12.2011р. до господарського суду подавались вісім аналогічних заяв про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „В-ІСТ” без усунення допущених недоліків після їх повернення, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) ) в порушення вимог судової практики Верховного суду України та Вищого господарського суду України в аналогічних справах, у зв’язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Таким чином, суд зазначає, що директор ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” – Віденіна В.В. зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, в порушення вимог діючого законодавства, а тому в подальшому господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС”( 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, буд.31, каб.15. Код ЄДРПОУ 35405476) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „В-ІСТ”( 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, буд.2-А. Код ЄДРПОУ 34944052) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 28 аркушах, конверт та Акт №1695.

Суддя < /підпис/ > Зеленов Г.М.