Рішення № 20438893, 21.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2011 р.Справа № 16/17-4466-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Загороднічек І.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 159/0/25-11 від 11.11.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Оболонь” до товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс” про стягнення 22410,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Оболонь” (далі по тексту ПАТ „Оболонь”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс” (далі по тексту ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”) про стягнення грошових коштів в сумі 22410,00 грн., які складаються з відшкодування вартості неповернутого орендованого майна в сумі 18 675 грн. та нарахованої на дану господарську операцію суми податку на додану вартість в розмірі 3735 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за двосторонньою угодою на оренду майна № М/690 від 15.07.2010р. щодо повернення орендованого майна після припинення дії названого договору оренди.

На адресу відповідача ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до витягу з цього реєстру від 15.11.2011р. /а.с. 36 - 37/, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 16 / 17 4466 2011. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”, були повернуті до господарського суду у звязку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15.07.2010р. між закритим акціонерним товариством „Оболонь” (Орендодавець), найменування якого було змінено на ПАТ „Оболонь” на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства”, що відображено у п. 1.1 нової редакції статуту ПАТ „Оболонь, зареєстрованої державним реєстратором Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації 28.04.2011р., номер запису 10691050030001571, та ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” (Орендар) було укладено двосторонню угоду на оренду майна № М/690 (далі по тексту договір оренди № М/690 від 15.07.2010р., у відповідності до п.п. 1.1 1.3 якого Орендодавець, з метою популяризації власної продукції та його корпоративних підприємств, передає, а Орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи „Пре мікс” в комплекті, інше обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплект меблів „Оболонь”, неонова вивіска „Оболонь” (світова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокала (світлова вивіска), нестандартна тентова конструкція „Оболонь” („Маркіза”), палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда „Живчик”, пневмо-конструкція „Живчик”, пневматичний атракціон горка-батут, стелаж рекламний, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції „Оболонь Володей”, тентова конструкція, шатер), далі по тексту цієї угоди „майно”. Перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна зазначено в специфікації № 1, яка є невідємною частиною даної угоди. Майно завжди залишається у власності Орендодавця.

Згідно зі ст.ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. Орендодавець передає Орендарю в оренду майно в справному ставні та з пакетом документації до кожної одиниці майна (у разі наявності з технічним паспортом) за актом приймання передачі.

В силу положень ст.ст. 761, 765 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

На виконання умов п. 3.1 договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. позивачем було передано у володіння та користування ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” наступне майно: парасолі „Оболонь” 4*4 у кількості 10 шт. (інвентарні номери №№ 668312, 668315, 668317, 668319 668325), про що складено акт приймання-передачі від 15.07.2010р. Передання майна також посвідчено товарно-транспортною накладною № 68365 від 15.07.2010р., в якій зафіксовано погоджену сторонами вартість орендованого майна у розмірі 18675,00 грн. без урахування ПДВ.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі також було укладено договір купівлі-продажу продукції № 49 від 01.03.2010р., згідно з умовами п.п. 1.1, 11 якого ПАТ „Оболонь” зобовязаний виготовляти і продавати продукцію на умовах DDP склад „Покупця”, а ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” зобовязується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Договір купівлі-продажу вступає в дію з моменту підписання і діє до 01.03.2011р. В частині зобовязання ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” щодо оплати продукції, повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобовязань.

В свою чергу, згідно з положеннями п. 3.3.2 договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. ПАТ „Оболонь” наділено правом вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку зокрема у випадку, якщо Орендар не укладає або не переукладає на наступний рік договір купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ „Оболонь” та корпоративних підприємств в обумовлених розмірах або коли договір купівлі-продажу продукції між Орендарем та Орендодавцем розірвано.

Положеннями п.п. 1.4, 6.1 договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. встановлено, що при розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва Орендодавця та його корпоративних підприємств між Орендарем та Орендодавцем, Орендар зобовязаний протягом трьох днів повернути майно Орендодавцю або відшкодувати його вартість. Строк дії названого договору оренди припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ „Оболонь” та його корпоративних підприємств між Орендодавцем та Орендарем.

Як стверджує позивач, договір купівлі-продажу продукції № 49 від 01.03.2010р., укладений між сторонами по справі, припинив свою дію 01.03.2011р. у звязку із закінченням строку, на який його було укладено, а наслідком припинення строку дії даного договору купівлі-продажу стало й припинення строку дії договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. та відповідне виникнення у ПАТ „Оболонь” права на витребування від ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” власного майна. 29.09.2011р. позивачем було надіслано на адресу відповідача лист вимогу від 29.09.2011р. за вих. № 3574/0/2-11 з вимогою про повернення орендованого зокрема на підставі договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. майна. Однак дана вимога була залишена з боку ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” без відповіді та виконання.

Викладені обставини, а саме нездійснення відповідачем повернення орендованого майна, незважаючи на припинення строку дії договору оренди № М/690 від 15.07.2010р., зумовили звернення ПАТ „Оболонь” до суду із даними позовними вимогами про відшкодування вартості неповернутого орендованого майна, збільшеного на суму ПДВ, в розмірі 24199,56 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі існували орендні правовідносини, врегульовані умовами договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. На виконання умов даного договору позивач передав у користування відповідачу „Оболонь” 4*4 у кількості 10 шт. (інвентарні номери №№ 668312, 668315, 668317, 668319 668325), загальною вартість 18675 грн. без урахування ПДВ, про що складено акт приймання-передачі від 15.07.2010р. Отже, в силу юридичного змісту орендних правовідносин, з моменту передання орендованого майна у користування відповідача по договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. договір оренди набув чинності. Доводи ПАТ „Оболонь”, покладені в обґрунтування позовних вимог, засновані на припиненні дії названого договору оренди, у звязку з чим при вирішенні даного спору господарський суд вважає за необхідне зупинитись на дослідженні цього питання.

Так, п 6.1 договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. встановлено, що дана угода припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ПАТ „Оболонь” та його корпоративних підприємств між ПАТ „Оболонь” та ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”. Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені положення договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. визначають в якості підстави для припинення дії договору настання події, яка має неминуче настати. Слід відзначити, що чинним законодавством прямо не передбачено такої підстави для розірвання/припинення договорів оренди.

Однак статтею 3 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства, до яких відноситься і свобода договору.

Частиною 3 статті 6 цього Кодексу також передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, однією із засад цивільного законодавства є свобода договору, тобто право сторін на власний розсуд врегулювати свої договірні правовідносини, за відсутності на це прямої законодавчої заборони. Суд зазначає, що чинне законодавство не містить заборони сторонам договору оренди визначити настання події, що має неминуче настати, як на підставу для припинення строку дії такої угоди. Застосування такої правової конструкції для визначення строку дії договору оренди кореспондується з приписами ст. 251, 252 ЦК України, згідно з якими терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Більш того, настання визначеною договором події, яка має неминуче настати, як на підставу для припинення правовідносин за даної угодою узгоджується з положеннями ст.ст. 651, 653 ЦК України, якою встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а у разі розірвання договору зобовязання сторін за ним припиняють.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що за погодженням сторін договір оренди № М/690 від 15.07.2010р. може припиняти свою дію у випадку настання події, яка має неминуче настати припинення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва позивача, укладеного між ПАТ „Оболонь” та ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”.

З матеріалів справи вбачається, що строк договору купівлі-продажу продукції № 49 від 01.03.2010р., укладеного між сторонами по справі, за умовами якого відповідач повинен купувати продукцію виробництва ПАТ „Оболонь”, встановлений до 01.03.2011р., з відсутністю застережень щодо можливості автоматичної пролонгації даної угоди за відсутності на це заперечень сторін.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. В свою чергу, згідно зі ст.ст. 251, 252 строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

За таких обставин, приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації договору купівлі-продажу продукції № 49 від 01.03.2010р., який припинив свою дію 01.03.2011р., так само як і докази укладення будь-якої іншої угоди між сторонами по справі, умовами якої передбачено придбання відповідачем у позивача або його корпоративного підприємства продукції виробництва ПАТ „Оболонь”, суд дійшов висновку, що договір оренди № М/690 від 15.07.2010р. припинив свою дію з 01.03.2011р.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався наданим йому правом на предявлення вимоги відповідачу про дострокове повернення майна у звязку припиненням дії договору купівлі-продажу продукції № 49 від 01.03.2010р. та, як наслідок, і договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. Дана вимога була висловлена у листі від 29.09.2011р. за № 3574/0/2-11, надісланому на адресу ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”. Про надсилання даної вимоги свідчить опис до вкладення у цінний лист, з відповідним календарним штемпелем установи звязку, та фіскальний чек установи звязку, підтверджуючий внесення плати за надсилання рекомендованого листа на адресу ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”.

Положеннями до ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В свою чергу, згідно з п. 3.12 договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. при псуванні, втрати, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу Орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ПАТ „Оболонь” та його корпоративних підприємств, Орендар зобовязаний відшкодувати Орендодавцю або власнику його вартість, яка визначена у даній угоді. При цьому, положеннями п. 1.4 даної угоди ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” надано триденний строк на повернення орендованого майна з моменту припинення відповідного договору оренди.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення прийнятих на себе зобовязань за договором оренди № М/690 від 15.07.2010р. не здійснив повернення орендованого майна на користь ПАТ „Оболонь” протягом трьох днів з моменту припинення даного договору та незважаючи на предявлення відповідної вимоги. Юридичним наслідком таких дій ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс”, за погодженням сторін, визначено покладення на останнього обовязку відшкодувати ПАТ „Оболонь” вартість неповернутого майна, визначену у договорі оренди.

Як свідчить розрахунок-довідка по неповернутому рекламному обладнанню, викладена у листі-вимозі від 29.09.2011р. за № 3574/0/2-11, кількість неповернутого майна за договором оренди № М/690 від 15.07.2010р. складає 10 шт. В свою чергу, у товарно-транспортній накладній № 68365 від 15.07.2010р., яка є додатком до названого договору оренди, визначено вартість кожної із 10 переданих у користування ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” предметів парасолей „Оболонь” 4*4 в розмірі 1867,50 грн. без урахування ПДВ. Таким чином, вартість 10 парасоль складає 18 675 грн. без урахування ПДВ.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про неповернення відповідачем орендованого майна загальною вартістю 18 675 грн. без урахування ПДВ, незважаючи на припинення дії договору оренди № М/690 від 15.07.2010р. та предявлену вимогу, господарський суд, керуючись положеннями п.п. 1.4, 3.12 названої орендної угоди, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ „Оболонь” в частині стягнення з відповідача вартості неповернутого майна в сумі 18675,00 грн.

Стосовно тверджень позивача про необхідність збільшення вартості неповернутого відповідачем із користування майна на суму податку на додану вартість господарський суд зазначає наступне. Відповідно до п. 14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України податком на додану вартість є непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку зокрема з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями п. 14.1.191. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За переконанням суду, присудження до стягнення з ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” вартості неповернутого ним орендованого майна фактично свідчить про набуття даним товариством права власності на це майно, оскільки, набувши право на відшкодування вартості неповернутого майна, ПАТ „Оболонь” як його власник втрачає право на витребування орендованого майна від його орендаря, тобто відповідач фактично набуває право власності на орендоване майно шляхом сплати його договірної вартості. Таким чином, такі правовідносини сторін є постачанням товарів, а, отже, здійснення такої господарської операції є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (послуг) відповідно до п. 188.1. ст..188 Податкового кодексу України визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості.

Приписами п. 194.1.1. ст.194, ст. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вартість неповернутого майна, яка присуджується до стягнення з ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” на користь ПАТ „Оболонь” має бути збільшена на суму податку на додану вартість за ставкою 20%, що складає 3735 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед ПАТ „Оболонь” за неповернуте орендоване майно складає 22410,00 грн., з метою стягнення якої позивач і звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Оболонь Хорека Сервіс” перед ПАТ „Оболонь” на загальну суму 22410,00 грн. з урахуванням ПДВ, витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ „Оболонь” у повному обсязі. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ПАТ „Оболонь” вартість неповернутого орендованого майна в сумі 22 410 грн. з урахуванням ПДВ відповідно до ст.ст. 3, 6, 11, 251, 252, 509, 525, 526, 617, 625, 627, 629, 631, 651, 653, 759 761, 765, 785 ЦК України, ст.ст. 14, 185, 188, 194, п. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Судові витрати, повязані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на рахунок відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись до ст.ст. 3, 6, 11, 251, 252, 509, 525, 526, 617, 625, 627, 629, 631, 651, 653, 759 761, 765, 785 ЦК України, ст.ст. 14, 185, 188, 194, п. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Одеська, 15, код ЄДРПОУ 34643210, р/р 26000670728411 в ООФ АКБ УСБ, МФО 328016) на користь публічного акціонерного товариства „Оболонь” (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, код ЄДРПОУ 05391057, р/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 322993) вартість неповернутого орендованого майна з урахуванням ПДВ в сумі 22140 грн. 00 коп. /двадцять дві тисячі сто сорок грн. 00 коп./, витрати на оплату державного мита в сумі 224 грн. 10 коп. /двісті двадцять чотири грн. 10 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 26.12.2011р.

Суддя Желєзна С.П.