Ухвала суду № 20438816, 27.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"27" грудня 2011 р.

№ 21/17-2011-2619

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 23.12.2011р. за № 7866/2011, за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Код ЄДРПОУ 19357325) до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) „Інвест-Технології” (65125, м. Одеса, вул. Канатна, 41. Код ЄДРПОУ 34729512);

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 23.12.2011р. ТОВ „Український промисловий банк” звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „Інвест-Технології” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму 89 134 594 грн. 24 коп. після настання встановленого строку їх сплати.

Заява ТОВ „Український промисловий банк” про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ„Інвест-Технології” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник, в підтвердження незнаходження боржника - ТОВ „Інвест-Технології” за адресою державної реєстрації, посилається на те, що ТОВ „Інвест-Технології” як відповідач у справі №4/58-35-28-11-17-23/16-10-710 щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором жодного разу не з’явилося в судове засідання та не оскаржувало рішення. Крім того у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців зазначено, що статусу відомостей про юридичну особу не підтверджено, які на думку заявника, свідчать про належний доказ відсутності боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Таким чином, заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Інвест-Технології”, не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2011р. про стягнення заборгованості, наказом господарського суду Одеської області по справі № 4/58-35-28-11-17-23/16-10-710 від 09.09.2011р. та копією постанови державного виконавця від 18.10.2011р. про відкриття виконавчого провадження №29309508.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Ініціюючим кредитором до заяви надано постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2011р. по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області №4/58-35-28-28-11-17-23/16-10-710, згідно якої боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду в семиденний строк з моменту отримання відповідної постанови. Але доказів від державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду та неплатоспроможність боржника не надано.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника –ТОВ „Інвест-Технології”.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів неплатоспроможності боржника, а тому заява ТОВ „Український промисловий банк” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” ( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Код ЄДРПОУ 19357325 ) про визнання банкрутом відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Технології” ( 65125, м. Одеса, вул. Канатна, 41. Код ЄДРПОУ 34729512) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 17 аркушах та поштовий конверт.

Суддя < /підпис/ > Зеленов Г.М.