Рішення № 20438744, 21.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2011 р.Справа № 20/17-4469-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Хорека Сервіс»

про стягнення 11 062,67 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 159/0/25-11 від 11.11.2011 року;

від відповідача: не зявились;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „ОБОЛОНЬ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ОБОЛОНЬ ХОРЕКА СЕРВІС”, в якій просить суд стягнути з відповідача вартість майна, неповернутого за двосторонньою угодою на оренду майна №М/297 від 24.04.2009р., у сумі 11062,67 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, в порушення умов двосторонньої угоди на оренду майна №М/297 від 24.04.2009р., відповідач не повернув позивачу передано в оренду майно у повному обсязі, що зумовило обовязок відповідача, згідно до п.3.4.12 договору, відшкодувати його вартість.

Так, на теперішній час у відповідача залишилося неповернутим майно, яке було передано в оренду, в кількості 24 шт., загальною вартістю 9218,89 грн., без податку на додану вартість. Податок на додану вартість складає 1843,78 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за неповернуте обладнання становить 11062,67 грн.

Одночасно із позовною заявою позивачем також заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Оболонь Хорека Сервіс», в межах суми позову та судових витрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2011 року було порушено провадження у справі № 20/17-4469-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2011р.

Ухвалою суду від 28.11.2011р., приймаючи до уваги незявлення у судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання частково позивачем та повністю відповідачем вимог ухвали суду, а також у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 21.12.2011р.

У судовому засіданні 21.12.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.46-47), у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відсутність вказаної організації (а.с.52-60), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у судовому засіданні 21.12.2011р. заяву про забезпечення позову, суд відмовив у її задоволенні, оскільки заява про забезпечення позову не обґрунтована належним чином з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення у подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено судом, 1.03.2009р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу продукції ЗАТ «Оболонь»№33, строком на 1 рік - до 01.03.2010 р., згідно якого, продавець зобовязується виготовляти і продавати продукцію на умовах DDP склад покупця, а покупець зобовязується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених договором (а.с.23-24).

З метою популяризації продукції ЗАТ „Оболонь”, між ЗАТ «Оболонь»- (Орендодавець) та ТОВ «Оболонь Хорека Сервіс»- (Орендар) було укладено двосторонню угоду на оренду майна №М/297 від 24.04.2009р. (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.1 угоди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи «Пре-мікс»в комплекті, інше обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплект меблів «Оболонь», неонова вивіска «Оболонь»(світова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокалу (світлова вивіска), нестандартна тентова конструкція «Оболонь»(«Маркіза»), палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда «Живчик», пневмо-конструкція «Живчик», пневматичний атракціон горка-батут, стелаж рекламний, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції «Оболонь-Водолей», тентова конструкція, шатер).

Пунктом 1.2. угоди встановлено, що перелік, кількість та місцезнаходження майна зазначено в специфікації №1 (а.с.11-12), яка є невідємною частиною угоди.

Так, як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно з актом приймання-передачі від 24.04.2009р. (а.с.13-15) та товарно-транспортної накладної №59459 від 24.04.2009 р. (а.с.16-18), було передано відповідачу в оренду майно в кількості 64 шт., а саме: комплект меблів «Десант»- 1шт., комплект меблів «Десант»(стіл + 2 лавки) - 2 шт., комплект меблів «Оболонь»(1стіл+4стільця) 10 шт., огородження пласт «Хайк»- 4 шт., палатки «Оболонь»- 7 шт., парасольки «Живчик»1,8 з підставками 5 шт., парасольки «Оболонь»1,8 з підставками 20 шт., стіни з вікном «Оболонь»- 13 шт., тентова конструкція «Оболонь»22,5 кв.м. 1 шт. та шатер «Оболонь»- 1шт., загальною вартістю 26398,22 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.4 угоди при розірванні або закінченні строку дії договору купівлі продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь»та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобовязаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або відшкодувати його вартість.

Згідно з п. 3.3.2 угоди, орендодавець має право, вимагати негайного повернення Майна в безспірному порядку в наступних випадках: в разі використання його не по призначенню; у випадку охолодження, зберігання та реалізації за допомогою нього продукції інших виробників, окрім продукції ЗАТ «Оболонь»та його корпоративних підприємств; якщо орендар не укладає або не переукладає на наступний рік договір купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь»та корпоративних підприємств в обумовлених розмірах або коли договір купівлі-продажу продукції між орендарем та орендодавцем розірвано; якщо орендар порушує умови використання отриманого майна; у випадку неузгодженої між сторонами зміни орендарем місця розташування майна; у випадку нездійснення орендарем орендних платежів протягом двох місяців; у випадку втрати орендарем документації на майно; у випадку нездійснення ремонту майна або неповідомлення орендарем про необхідність здійснення ремонту майна; у випадку нездійснення продажу продукції ЗАТ «Оболонь»та його корпоративних підприємств.

У відповідності з п.6.1. угоди, вказана угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь»та його корпоративних підприємств між орендодавцем та орендарем.

Як встановлено судом, після закінчення договору купівлі-продажу продукції ЗАТ «Оболонь»№33 від 01.03.2009р., між тими ж сторонами на тих же самих умовах був укладений договір купівлі-продажу № 49 від 01.03.2010р., строком до 1.03.2011р.

Враховуючи, що на новий термін договір купівлі-продажу продукції №49 від 01.03.2010р. не переукладався, у зв'язку з чим, угода на оренду майна припинила свою дію з 01.03.2011р., 29.09.2011 р. відповідачу було направлено лист - вимогу №3574/0/2-11 з пропозицією протягом 3 (трьох) днів повернути майно позивачу (а.с.20-22).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України). Договір є обовязковим для виконання сторонами згідно до ст.629 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до п.1.4 угоди від 24.04.2009р., при розірванні або закінченні строку дії договору купівлі продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь»та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобовязаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або відшкодувати його вартість.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Як вказує позивач, відповідач обовязок з повернення майна виконав не у повному обсязі.

Так, на теперішній час у відповідача залишилося неповернутим майно, яке було передано в оренду, в кількості 24 шт., загальною вартістю 9218,89 грн., без податку на додану вартість (а.с.19).

Відповідно до п. 3.4.12 угоди, при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу позивача, при розірванні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь»та його корпоративних підприємств, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу його вартість, зазначену в даній угоді.

Враховуючи, що, в порушення ст.33 ГПК України, доказів виконання обовязку з повернення майна у повному обсязі відповідач суду не надав, вимоги позивача про стягнення вартості майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, з урахуванням норм Податкового кодексу України щодо об'єкту оподаткування податком на додану вартість, суд погоджується із доводами позивача щодо врахування при розрахунку вартості майна вказаного податку, що складає 1843,78 грн., у зв'язку з чим загальна сума заборгованості за неповернуте обладнання становить 11062,67 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ОБОЛОНЬ” підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Хорека Сервіс»(65496, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Ульянівка, вул. Одеська, буд. 15, код 34643210) на користь Публічного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»(04655, м. Київ, Оболонський район, вул. Богатирська, буд. 3, код 05391057) 11062 /одинадцять тисяч шістдесят дві/ грн. 67 коп., з яких: 9 218 /девять тисяч двісті вісімнадцять/ грн. 89 коп. - вартість неповернутого майна без ПДВ, 1 843/одну тисячу вісімсот сорок три/грн. 78 коп. податок на додану вартість, 110 /сто десять/ грн. 63 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 26.12.2011р.