Рішення № 20425997, 21.12.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-2686/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Шаренко С.Л.

                                                  при секретарі Бардіній Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк»в особі філіалу ПАТ «ПУМБ»про визнання договору кредитування недійсним та за зустрічним позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 просить визнати кредитний договір, укладений між ним та ЗАТ «ПУМБ»у доларах США на суму 17 236 доларів США, недійсним та вважати, що даний договір був укладений у гривнях на суму 82 905 грн.; визнати з 25 квітня 2008 року умови п. 2.3.5., ст. 3 з її пунктами кредитного договору та додаткову угоду від 25 червня 2010 р. з графіком погашення суми кредиту та процентної ставки недійсними; визнати нарахування ЗАТ «Першого Українського Міжнародного Банку»та ПАТ «Першого Українського Міжнародного банку»боргу за несвоєчасне погашення позивачем суми кредиту та нарахування штрафних санкцій, завишення суми процентної ставки незаконним; зобов'язати відповідача провести перерахунок сплати погашення кредиту та зарахувати недораховану суму для погашення кредиту; розірвати кредитний договір про надання кредиту від 25 квітня 2008 р. та додатковий договір від 25 червня 2010 р. з погашенням кредитором залишку суми кредиту в гривнях, вказуючи, що в квітні 2008 року позивач звернувся до Харківської філії ЗАТ «Першого Українського Міжнародного банку»з проханням надати кредит для придбання легкового автомобіля. 9 квітня 2008 р. кредитною комісією філії банку було розглянуто заяву позивача про надання кредиту і було вирішено надати кредит на суму 82905 грн. строком на 84 місяці, для придбання легкового автомобіля. 16 квітня 2008 р. був укладений договір купівлі - продажу легкового автомобіля Шевролет. Згідно даного договору позивачем уло оплачено 5% вартості автомобіля в сумі 4800 грн. Інші кошти в сумі 82 905 грн. повинен був оплатити банк. Після укладення договору купівлі-продажу легкового автомобіля 25 квітня 2008 р. позивач звернувся до відповідача за отриманням кредиту в сумі 82905 гр. При укладені кредитного договору відповідачем було зазначено, що кредит надається в доларах США на суму 17 236 доларів США. Представником банку позивачу було пояснено, що на його рахунок будуть покладені гривні і перерахування до ВАТ «Харків - авто»також буде здійснено в гривнях, оскільки такий договір потрібен відповідачу для оборотності доларів США. Для проведення перерахунку коштів 25 квітня 2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського рахунку. На даний рахунок відповідачем були покладені кредитні кошти у розмірі 82905 грн., які були перераховані ВАТ «Харків - авто»за купівлю легкового автомобіля. Зазначає, що кредит в доларах він не отримував. В кредитному договорі вказано, що долари США банк продає позивачу. Вважає, що такі обставини є недійсними, так як купівля долара взагалі відсутня, відповідно до укладеного кредитного договору банк виконав послугу - надав кредит, за який позивач не проводив оплату. Ніякої видачі позивачу доларів США не було. Вказує, що валюта іншої держави взагалі не може продаватися, так як не є товаром, валюта може зараховуватися відповідно до угод по курсу валюти іншої держави. А тому повноваження, які банк зазначив в п. 2.3.5 кредитного договору є неправдивими і не дійсними. В 2008, 2009 роках позивач своєчасно проводив оплату погашення суми кредиту та процентної ставки. Однак в 2010 року своєчасно не проводив оплату, так як виникли матеріальні труднощі. За угодою сторін заставу транспортного засобу було розірвано, куплений на кредитні кошти автомобіль позивач продав. Після продажу автомобіля позивачем в червні 2010 р. банку було сплачено 10 000 доларів США. Після дострокового зарахування цих коштів на подальше погашення суми кредиту 25 червня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір, яким змінено строк сплати кредиту. Після вивчення додаткової угоди і підрахунку сплати кредиту позивач виявив, що суму кредиту та процентної ставки, зарахування оплату в гривнях на долари США банк проводив невірно. Вважає, що банк занижував суму погашення кредиту і більше проводив зарахування суми процентної ставки. Крім того, відповідно до додаткової угоди, був змінений строк погашення кредиту, який є порушенням кредитного договору. Вказує, що погашення суми кредиту та процентної ставки позивач проводив в гривнях, однак перерахування гривні у долари банк проводив по курсу, який не відповідав курсу долара НБУ, а встановлював свій особистий, на що не мав права. Вважає, що погашення суми кредиту він провів в значно більшій сумі, чим зарахував відповідач. Проти зустрічного позову ПАТ «Перший Український міжнародний банк»заперечував за тих самих обставин.

          Представник відповідача проти позову ОСОБА_1 заперечував, зазначив, що дійсно 25.04.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений кредитний договір № 6316663, відповідно до ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 17 236 доларів США. В зв'язку з тим, що кредит видавався в іноземній валюті, а картковий рахунок позивача для зарахування сум кредиту відкритий в українських гривнях, то відповідно до п.2.3.5. кредитного договору позивач безвідклично доручив відповідачу попередньо здійснити продаж коштів в іноземній валюті в повній суму, що знаходиться на позичковому рахунку. Таким чином, твердження позивача, що він не підписував заяву про продаж іноземної валюти не відповідають дійсності та умовам кредитного договору, підписаного позивачем. Зазначає, що позивачем не зазначено, якими саме нормами законодавства України банку заборонено продавати іноземну валюту. Грошові кошти у гривнях, що надавались ОСОБА_1, не направлялись на погашення кредиту, за рахунок цих коштів боржником придбавалась іноземна валюта за курсом, встановленим банком, після чого іноземна валюта направлялась на погашення заборгованості за кредитним договором. Вказує, що право банку встановлювати свої курси купівлі-продажу іноземної валюти передбачено «Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України»затвердженої постановою Правління Національного банку України № 502 від 12 грудня 2002 року. Станом на 25.06.2010 року заборгованість позивача за кредитним договором становила 16 665,14 доларів США. 25 червня 2010 року між позивачем та банком було укладено додаткову угоду, якою було змінено графік погашення заборгованості за кредитним договором. Вказує, що всі твердження позивача щодо невірного здійснення банком погашень за кредитним договором с надуманими та необгрунтованим, оскільки погашення відбувалось відповідно графіку, передбаченого додатковою угодою. Крім того, вказує, що перебіг позовної давності для подання цього позову про визнання кредитного договору недійсним розпочався 25 квітня 2008 року та закінчився 25 квітня 2010 року, що є підставою для відмови у позові.

Як позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6316663 від 25.04.2008 р. в сумі 6 978,53 доларів США та 1 194,57 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту складає 6 259,73 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 5.07.2011 р., становить 718, 80 доларів США. Пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, станом на 5.07.2011 р., становить 1 194,57 гр.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги ПАТ «Перший Український міжнародний банк»підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом достовірно встановлено, що 25.04.2008 року між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6316663 з додатковими угодами № 7584176 від 22.04.2010 р., № 7584033 від 22.04.2010 р., № 9236832 від 25.06.2010 р., відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 17236 доларів США, а останній зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором (а.с.10-13).

Зазначений кредитний договір підписаний сторонами, що свідчить про погодження з його умовами.

Відповідно до п.2.3.2 кредитного договору ОСОБА_1 був наданий кредит шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку в іноземній валюті на картковий рахунок, відкритий в гривнях, відповідно до умов договору про відкриття банківського рахунку.

Згідно п.2.3.5. кредитного договору в зв'язку з тим, що кредит видавався в іноземній валюті, а картковий рахунок ОСОБА_1 для зарахування сум кредиту відкритий в українських гривнях, банк доручив здійснити продаж коштів в іноземній валюті в повній суму, що знаходиться на позичковому рахунку в порядку, передбаченому заявою про продаж іноземної валюти за курсом встановленим на день здійснення такої операції для перерахування на картковий рахунок. При цьому сторони домовилися, що при здійсненні продажу іноземної валюти реквізитом заяви про продаж іноземної валюти є п. 3.6.2 кредитного договору, ці умови не змінюють валюту кредиту, та валюту виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань: такі зобов'язання враховуються та мають виконуватись виключно в валюті кредиту.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.04.2008 року ОСОБА_1 придбав автомобіль «Нива 21230»(а.с.26-27).

25 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ»було укладено додаткову угоду № 9236832 до кредитного договору, якою було змінено графік погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.71-72).

25 червня 2010 року було розірвано договір застави та реалізовано вказаний автомобіль, що перебував в заставі, за 10 000 доларів США (а.с.29-33). Сума від продажу автомобіля була направлена відповідно до умов нового графіку на погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 2084,16 доларів США, нарахованих процентів в розмірі 184,02 доларів США, поточну заборгованість за кредитом в розмірі 168, 85 доларів США та дострокове погашення кредиту в сумі 7 562,97 доларів США. Сума пені в розмірі 181,21 доларів США ОСОБА_1 була прощена.

П. 3.3 Кредитного договору встановлений порядок надання коштів боржником в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором. Згідно цього пункту надання банку коштів в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за цим Договором здійснюється виключно у валюті кредиту в зазначені цим пунктом способи. Згідно даного пункту договору погашення заборгованості за кредитним договором відбувається виключно в валюті кредиту, грошові кошти у гривнях, що надавались ОСОБА_1, не направлялись на погашення кредиту, за рахунок цих коштів прибавалась іноземна валюта за курсом, встановленим банком, після чого іноземна валюта направлялась на погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що договір був удаваним та вказує, що банк не мав відповідного дозволу та ліцензії на укладання кредитних договорів в іноземній валюті, виходячи з того, національною валютою є гривня, а не долар США. Однак суд не може погодитися з цими твердженнями, оскільки відповідно до банківської ліцензії № 8, виданої Національним банком України ПАТ «ПУМБ»23 грудня 1991 року, банк має право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та відповідно до дозволу № 8-2 від 22.09.2009 року має право здійснювати банківські операції, визначені п.п.1-4 ч.2 ст. 47 Закону, зокрема на вчинення операцій з валютними цінностями (а.с.78-80).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач ОСОБА_1 отримав кредит та придбав транспортний засіб, про що підтвердив його представник в судовому засіданні.

Виходячи з цього, кредитний договір не є нікчемним та удаваним, був укладений сторонами з метою реального настання прав та обов’язків.

Про це свідчить також факт придбання позивачем ОСОБА_1 автомобілю за кредитні кошти, переведені шляхом безготівкового перерахунку, факт продажу автомобілю за рахунок заборгованості за кредитом.

Інших доказів та підстав, з якими закон пов»язує визнання кредитного договору недійсним, позивачем ОСОБА_1 суду не названо та не зазначено про їх існування, а тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині визнання кредитного договору від 25.04.2008 року та додаткової угоди від 25 червня 2010 р. з графіком погашення суми кредиту та процентної ставки недійсними, а відповідно відмовляє і у задоволенні позовних вимог в частині визнання нарахувань ЗАТ «Першого Українського Міжнародного Банку»та ПАТ «Першого Українського Міжнародного банку»боргу за несвоєчасне погашення позивачем суми кредиту та нарахування штрафних санкцій, завишення суми процентної ставки, незаконними.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок сплати погашення кредиту та зарахувати недораховану суму для погашення кредиту, оскільки позивачем не доведено того, що банком неправильно направлялись суми на погашення заборгованості за кредитним договором чи розрахунки проведені не в тій грошовій одиниці.

Позивач зазначає, що через матеріальне скрутне становище в 2010 році він не міг здійснювати виплати за кредитним договором, більш того, банк здійснював нарахування за підвищеним курсом долара США, однак суд вважає, що зростання курсу долара США не є підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки у позичальника ОСОБА_1 існувала можливість передбачити в момент укладання договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти –гривні та її девальвації і можливості отримання кредиту в національній валюті.

Суд задовольняє позовні вимоги ПАТ «Перший Український міжнародний банк»та стягує з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 6 978, 53 доларів США та 1194 гр. 57 коп.

Виходячи з положень ст.. 192, ч.3 ст. 533 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.14 постанови від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 192, ч.3 ст. 533 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»).

Оскільки судом задоволені позовні вимоги ПАТ «Перший Український міжнародний банк»та стягнута з ОСОБА_1 сума заборгованості за кредитним договором, суд розриває кредитний договір від 25 квітня 2008 р. та додатковий договір від 25 червня 2010 р., укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ», т.я. цим судовим рішенням закінчені правовідносини між ними.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

          позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Розірвати кредитний договір від 25.04.2008 року та додаткову угоду від 25.06.2010 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк».

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, укладеного 25.04.2008 року між ним та ЗАТ «ПУМБ», та додаткової угоди від 25 червня 2010 року з графіком погашення суми кредиту та процентної ставки недійсними; визнання нарахування ЗАТ «Першого Українського Міжнародного Банку»та ПАТ «Першого Українського Міжнародного банку» боргу за несвоєчасне погашення суми кредиту та нарахування штрафних санкцій, завишення суми процентної ставки незаконним; зобов'язання провести перерахунок сплати погашення кредиту та зарахувати недораховану суму для погашення кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»заборгованості в сумі 6 978, 53 доларів США та 1194 гр. 57 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом 10-ти днів з моменту його проголошення.

Суддя -