Рішення № 20425598, 22.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа№ 5015/6384/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії «Дирекція первинної мережі «Укртелеком», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Відники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення: 29143 грн. 07 коп., розірвання договору оренди та виселення із займаного приміщення.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_2представники на підставі довіреності № 417 від 30.06.2011 року;

відповідача: ОСОБА_3 - адвокат.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 28.10.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 20.10.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 29143 грн. 07 коп., розірвання договору оренди та виселення із займаного приміщення, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 21.11.2011 року. В судовому засіданні 21.11.2011 року судом оголошувалась перерва за клопотанням представників сторін до 19.12.2011 року. Ухвалою господарського суду від 19.12.2011 року розгляд справи було відкладено, з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Відповідач наявність заборгованості не заперечує, однак не згідний із сумою позову, зокрема, що стосується 1689 грн. 10 коп. орендної плати, 11592 грн. 00 коп. вартості споживання електроенергії, річних та пені. А також, просить внести зміни до договору оренди в частині відмови від подальшого користування орендованим майном .

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

22.12.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»звернулось до господарського суду із позовом в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії «Дирекція первинної мережі «Укртелеком» (надалі по тексту рішення - позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 29143 грн. 07 коп., розірвання договору оренди нерухомого майна № 173-8 від 11 березня 2010 року та зобовязання звільнити займані приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 173-8 від 11.03.2010 року на підставі якого він надав відповідачу у строкове платне користування приміщення площею 12,7 кв.м. в адміністративному будинку, приміщення площею 57,6 кв.м. в техскладі на навісі, приміщення площею 45.8 кв.м. в технічному будинку № 1 та приміщення насосної площею 25,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для використання під складські та офісні приміщення.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобовязань, щодо оплати орендної плати, зазначених в п.п. 6.1.3 договору станом на 30.09.2011 року та на момент розгляду справи по суті не виконав, заборгувавши позивачу 29143 грн. 07 коп.

Відповідач факт наявності у нього заборгованості не заперечує, однак вважає суму позову завищеною та просить внести зміни до договору оренди в частині відмови від подальшого користування орендованим майном в адміністративному будинку, приміщення площею 57, 6 кв.м., техскладу та навісу, приміщення площею 45,8 кв.м. технічного будинку № 1 за які орендну плату просить не нараховувати.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Даний позов заявлений Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком». Останній, згідно п. 3.5.1. п. 3.5. Положення про Регіональний центр технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», затвердженого наказом директора філії «Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»від 25.04.2008 року №249, у межах своєї компетенції має право представляти інтереси товариства в органах державної влади і місцевого самоврядування.

11.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», правонаступником якого є позивач, (орендодавець) та Фізичною собою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 173-8 оренди нерухомого майна товариства. За умовами даного договору, згідно п. 1.1. договору, сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування приміщення площею 12,7 м. кв. в адміністративному будинку, приміщення площею 57,6 м. кв. в техскладі та навісі, приміщення площею 45,8 м. кв. в технічному будинку №1 та приміщення насосної площею 25,0 м. кв., надалі майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для використання під складські та офісні приміщення. Передача орендареві майна у користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток №1), вказаного в п. 1.1. цього договору.

11.03.2010 року майно, що є предметом оренди, по акту приймання-передачі (додаток №1 до договору), який наявний в матеріалах справи, передано в оренду відповідачу.

В процесі виконання сторонами умов договору оренди, в останній неодноразово вносились зміни, про що сторони уклали Додаткову угоду №1 від 01.06.2011 року. до договору №173-8 від 11.03.2010р. та Додаткову угоду №2 від 01.11.2011 року до договору №173-8 від 11.03.2010 року. Так, Додатковою угодою №1 сторони погодили (п. 2.), зокрема, п. 3.2. вказаного договору викласти в наступній редакції, за якою орендна плата за перший місяць оренди майна згідно з додатком 2А становить 2153,61 грн., в тому числі ПДВ (20 %) 358,93 грн. Додаткова угода набирає чинності з дати підписання її сторонами, дійсна протягом терміну дії договору №173-8 від 11.03.2010 року та регулює взаємовідносини між сторонами з 01.10.2010 року (п. 6).

Крім того, згідно п. 3.2.3. договору оренди, орендар відшкодовує витрати, понесенні орендодавцем на проведення незалежної оцінки в строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунком орендодавця.

Матеріалами справи (висновком про вартість майна від 30.10.2010 року та актом приймання-передачі наданих послуг від 02.03.2011 року) підтверджується проведення ТзОВ КФ «Острів»оцінки орендованого майна на замовлення позивача, по договору №805220-3 від 11.01.2010 року, та за рахунок останнього (платіжне доручення №3696 від 02.03.2011 року). Вартість послуг по проведенню оцінки вартості орендованого відповідачем майна становить 4464,00 грн., розмір якої включений позивачем у виставлений ним відповідачу рахунок №11-112 від 31.01.2011 року по сплаті орендної плати.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання перед відповідачем виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, відповідач, у порядку та строки згідно умов договору оренди, провів лише частковий розрахунок по сплаті орендної плати, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, заявлена до стягнення у розмірі 29143,07 грн. за період з 01.11.2010 року по 01.09.2011 року, з врахуванням проведеної відповідачем проплати від 13.10.2011 року по договору оренди на суму 500,00 грн. Вказана обставина послужила підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та стягнення з відповідача суми боргу, розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно положень ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо розірвання договору, позивач в якості єдиної підстави для такого розірвання зазначає порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів. Окрім того покликається на п.п. 12.4.3. п. 12.4. договору оренди, згідно якого договір може бути розірваний на вимогу однієї з сторін або за рішенням суду у разі порушення строків внесення орендної плати більше ніж на 3 місяці або не внесення її у повному обсязі.

В той же час, детальний правовий аналіз приписів ст. 782 Цивільного кодексу України та умов договору оренди нерухомого майна товариства №173-8 від 11.03.2010 року дає підстави суду стверджувати, що не виконання умов договору оренди щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку, оскільки вказана норма встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України (постанова від 22.03.2011 року у справі №30/131-09-2952, від 29.03.2011 року у справі №5/60), Верховного Суду України (постанова від 22.02.2005 у справі №34/400) .

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та позивачем не доведено направлення відповідачу (орендарю) та одержання останнім на підставі ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Крім того, частиною 2 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Частина 3 даної статті передбачає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З аналізу вказаних положень вбачається, що право на звернення з позовом виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь з відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк.

Натомість, в матеріалах справи відсутнє повідомлення позивача, в розумінні приписів ст. 188 Господарського кодексу України, щодо розірвання договору оренди, а також підтвердження отримання такого відповідачем.

Таким чином, пред'явлений позов про розірвання договору оренди нерухомого майна товариства № 173-8 від 11.03.2010 року з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця, а тому, за вказаних обставин, відсутні підстави для розірвання цього договору та повернення орендованого майна.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування приміщенням, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 3.2. договору оренди від 11.03.2010 року №173-8, орендна плата за базовий місяць оренди згідно з додатком 2 становить 565,70 грн. за орендоване майно, в тому числі ПДВ (20%) 94,28 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п.п. 3.2.1. п.3.2. договору оренди). Пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 01.06.2011р. до договору №173-8 від 11.03.2010рр. сторони погодили п. 3.2. вказаного договору викласти в наступній редакції, за якою орендна плата за перший місяць оренди майна згідно з додатком 2А становить 2153,61 грн., в тому числі ПДВ (20 %) 358,93 грн. При цьому, сторони погодили, що змінений (збільшений) розмір орендної плати застосовується з 01.10.2010р. (п. 6 Додаткової угоди).

Згідно п. 3.1. договору оренди, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За встановлених судом обставин справи, не вбачається, а відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено погашення ним заборгованості в сумі 29143,07 грн. по сплаті орендної плати за користування майном, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 141,10 м. кв. за період з 01.11.2010 року по 01.09.2011 року, яка включає себе і вартість послуг по проведенню оцінки вартості орендованого відповідачем майна в розмірі 4464,00 грн. Крім того, у звязку з підписанням Додаткової угоди від 01.06.2011 року до договору №173-8 від 11.03.2010 року, позивачем проведено перерахунок (наявний в матеріалах справи) суми заборгованості за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року, яка визначена в розмірі 12710,17 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наведеного, невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендної плати за користування обєктом оренди розцінюється судом як порушення зобовязання, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29143,07 грн. підлягає до задоволення.

При цьому, суд не бере до уваги покликання відповідача щодо спростування розміру суми боргу та відхиляє клопотання останнього щодо проведення перерахунку суми заборгованості, оскільки такі суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом. Зважаючи на принципи диспозитивності та свободи договору, беручи до уваги положення ст.ст. 3, 6, 11, 13,627-628 Цивільного кодексу України, факт підписання відповідачем Додаткової угоди №1 від 01.06.2011 року, суд розцінює як надання останнім вільної згоди на проведення позивачем перерахунку розміру орендної плати за користування орендованим майном, виходячи зі збільшеного розміру орендної плати, встановленої вказаною Додатковою угодою №1, починаючи з 01.10.2010 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(код ЄДРПОУ 21560766) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(код ЄДРПОУ 16479714) 29143,07 грн. суми основного боргу, 291 грн. 43 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.