Рішення № 20425436, 21.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа№ 5015/6859/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Лев», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана», с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 7427,28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність №04-04/ від 23.11.2011р.);

від відповідача не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Тема-Лев»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана»про стягнення 7427,28 грн., з яких 6 043,18 грн. основний борг, 416,57 грн. пеня, 967,53 грн. 36% річних.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.12.2011р. Ухвалою суду від 07.12.2011р. розгляд справи відкладено на 21.12.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, попередньо подав відзив на позовну заяву вих. №231 від 29.11.2011р. (вх. №28808/11 від 05.12.2011р.), в якому відповідач частково визнає позовні вимоги, проте заперечує проти їх задоволення в повному обсязі та просить суд стягнути 6043,18 грн., надавши відстрочку виконання рішення суду терміном на шість календарних місяців.

Станом на 21.12.2011р. докази оплати боргу, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Представник позивача заперечив проти відстрочки виконання рішення суду, мотивуючи тим, що представником відповідача не надано доказів підтверджуючих важкого фінансового становища підприємства, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

12.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тема-Лев»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світлана»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ЛВ-1017/11 (далі по тексту договір), відповідно до якого продавець зобовязувався продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобовязувався купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним договором алкогольні напої (надалі товар).

Згідно п.2.1. договору продавець продає покупцю товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії товару ціни на товар щоразу узгоджуються сторонами та зазначаються в накладній. Підписання покупцем накладної засвідчує факт продажу партії товару. Ціна на товар та вартість партії товару вважається узгодженою з моменту підписання сторонами накладної на партію товару, а при оплаті товару на умовах 100% передоплати (часткової передоплати) з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п.2.5. договору в будь-якому випадку, коли партію товару або її частину продано на умовах оплати з відстроченням платежу покупець зобовязаний здійснити повний розрахунок за цю партію товару протягом (не пізніше) 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання.

Позивач на виконання умов договору передав, а відповідач прийняв товар (алкогольні напої) на загальну суму 6 043,18 грн. згідно видаткових накладних: №ЛВ-0001593 від 16.04.2011р. на суму 2759,88 грн.; №ЛВ-0001656 від 19.04.2011р. на суму 2372,94 грн.; №ЛВ-0001657 від 19.04.2011р. на суму 770,10 грн.; №ЛВ-0002653 від 03.06.2011р. на суму 140,26 грн.

Проте відповідач оплату за поставлений товар у строки визначені сторонами в п.2.5. договору, не провів порушивши свої зобовязання.

Позивач керуючись умовами п.6.3. договору, у звязку із порушенням строку оплати товару, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 416,57 грн.

Також позивач керуючись ст.625 ЦК України та умовами п.6.3. договору нарахував відповідачу 36 % процентів річних, які згідно поданого ним розрахунку становлять 967,53 грн.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 7427,28 грн., з яких 6 043,18 грн. основний борг, 416,57 грн. пеня, 967,53 грн. 36 % річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 6 043,18 грн., а саме: №ЛВ-0001593 від 16.04.2011р. на суму 2759,88 грн.; №ЛВ-0001656 від 19.04.2011р. на суму 2372,94 грн.; №ЛВ-0001657 від 19.04.2011р. на суму 770,10 грн.; №ЛВ-0002653 від 03.06.2011р. на суму 140,26 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п.2.5. договору погодили, що в будь-якому випадку, коли партію товару або її частину продано на умовах оплати з відстроченням платежу покупець зобовязаний здійснити повний розрахунок за цю партію товару протягом (не пізніше) 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання.

Відповідач оплату за товар (алкогольні напої) у строки визначені сторонами в п.2.5. договору, не провів.

Борг становить 6043,18 грн. та не заперечується відповідачем.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 043,18 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в п.6.3. договору погодили, що у разі порушення строку оплати партії товару, покупець зобов»язується сплатити продавцю проценти за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 36 % (тридцять шість відсотків) річних від простроченої суми.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу 36 процентів річних в сумі 967,53 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.6.3. договору сторони погодили, що у разі порушення строку оплати товару, покупець зобовязується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожний розпочатий день (добу) прострочення протягом всього строку прострочення оплати.

Відтак, до стягнення правомірно підлягає нарахована позивачем пеня в сумі 416,57 грн.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на шість календарних місяців, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому під відстрочкою виконання рішення суду розуміється відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення. Відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Заява про відстрочку виконання рішення повинна бути обгрунтованою, документально підтвердженою, причому належними та допустимими доказами.

Обставини наведені представником відповідача у відзиві не можуть вважатись винятковими, з огляду на положення ст.121 ГПК України, а відтак бути підставою для відстрочення виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання представника відповідача про відстрочення виконання рішення на 6 календарних місяців.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №983 від 26.10.2011р. 102,00 грн. держмита і №984 від 26.10.2011р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана»(юр. адреса: 81126, Львівська область, Пустомитівський район, с.Підберізці; поштова адреса: 79026, м.Львів, вул.Ак. Лазаренка,3; п/р 26001301411457 у Львівській філії Центрального відділення Промінвестбанк, МФО 325633; код ЄДРПОУ 13824955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Лев»(79056, м.Львів, вул.Ковельська, 109А; п/р 2600014322 у ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; МФО 325570; код ЄДРПОУ 13824955) 6 043,18 грн. основного боргу, 416,57 грн. пені, 967,53 грн. 36% річних, держмито в сумі 102,00 грн. та 232,63 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 26.12.2011р.